Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 13

– знання з теоретичних положень про мистецтво та техніку диригування;

– знання узгодженості диригентсько-хорових здібностей керівника хору;

– знання основ педагогічно-творчої взаємодії з хоровим колективом.

Усні відповіді показали недостатню компетентність студентів у питаннях майбутньої професії, недостатній рівень знань з техніки диригування та вокального звукоутворення, методики роботи з учнівським хором, творчого опрацювання музичного матеріалу та елементів педагогічного спілкування.

Для отримання більш повної інформації про об’єм теоретичних знань студентам було запропоновано закриті анкети, в яких вони давали відповіді на ряд загальних та конкретних запитань, що висвітлюють: а) різні напрямки діяльності керівника хору; б) природу музичних здібностей керівника хору, техніку диригування, елементи провідних засад голосоутворення та їх єдність у процесі роботи з хором; в) особливості творчого опрацювання музичного матеріалу та педагогічного спілкування. Відповіді студентів показали певний рівень знань з питань сутності та специфіки мистецтва хорового диригування, знання музично-теоретичного та вокально-хорового аналізу твору, частково давалися відповіді як творчого опрацювання музичного матеріалу, так і конкретно технічних та виконавських особливостей роботи над твором.

Як показують результати, ступінь теоретичної обізнаності студентів, виявленої під час колоквіуму, знаходиться на однаковому рівні в різних групах: по групам і оцінені нами таким чином: високий рівень спостерігаємо в контрольній групі 46.6%.%, а у експериментальній 42.1%, відповідно середній – 35.6-40% та низький 17.8%-17.9%.

Разом з тим перевірка інтенсивності екстеріоризації знань при роботі з хором виявила деякі закономірності: оперування диригентсько-хоровою та педагогічно-творчою термінологією знаходиться у пропорційному співвідношенні до усних відповідей студентів. Це вказує на недостатність навичок аналітичного опрацювання отриманої інформації та її використання в ході диригентсько-хорової практики. Зіставлення рівня сформованості показників критерію ступінь теоретичної обізнаності показало залежність результативності диригентсько-хорової підготовки до роботи з хором від рівня інтеріоризації знань, недооцінка якої призвела до негативного зниження якості хорових занять а у подальшому і практичної діяльності з хором. Недооцінка студентами інформаційного фонду знань з предмета дослідження та недостатність практичного досвіду зумовило звуженість знаннєвого рівня знань щодо основних напрямків диригентсько-хорової діяльності, пов'язаних з питаннями технічної відповідності, уміннями педагогічного та творчого спрямування.

Відповідно нами була проведена оцінка сформованості рівня екстеріоризації знань у практику роботи з хором. Відомо, що успіх вивчення твору в багатьох випадках залежить від того, як студент зможе скоординувати слухо-зорові уявлення та ефективно використати такі допоміжні засоби впливу на свідомість учнів, як репетиційний диригентський жест та виразність вокального інтонування для швидкого запам’ятовування нового матеріалу.

Спостереження показали недостатній рівень знань і відповідно умінь їх оперування у практиці роботи з хором. Хоча показники у студентів групи музичного училища і були значно кращі, а у студентів педагогічного училища у більшості мали значно нижчі показники, загальний рівень ступеня теоретичної обізнаності нами був визначений на середньому та низькому рівні.

Отже, в опорі на визначені показники за 5-ти бальною шкалою у поданій гіксограмі наочно відображено рівень сформованості об'єму знань за критерієм ступінь теоретичної обізнаності (див. рис. 2.2.).

Продуктивність власного ставлення студентів до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу неможлива без його глибокого аналізу. Продуктивність подібних дій значною мірою пов’язана з процесом творчого пошуку на нове розкриття музичного образу, вимірювання здатності студентів по-новому творчо прочитати і переосмислити музичний матеріал. Оцінюючи рівень сформованості творчих умінь студентів за критерієм здатність до творчих умінь опрацювання навчально-методичного матеріалу, ми дотримувалися такого плану: а) оцінка музично-слухових уявлень студентів; б)аналіз виражальних засобів творчого опрацювання музичного матеріалу.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Незалежність тиску рідини на дно посудини від її форми
Обладнання: 1. Прилад Паскаля. 2. Підфарбована вода. 3. Кристалізатор. 4. Ящик-підставка. Прилад Паскаля встановлюють на ящик-підставку і вкручують у муфту приладу циліндричну посудину. У посудину наливають підфарбованої води й відмічають стрілкою її рівень. Другою пересувною стрілкою відмічають по ...

Особливості екологічного виховання в процесі викладання біології
Підвищення екологічної свідомості і культури громадян України в умова: надзвичайно складного економічною та екологічного становища мас важливе загальнодержавне значення. Вона сприятиме розв'язанню соціальна економічних, екологічних і геополітичних проблем. Аналіз тенденцій глобальних, регіональних ...

Обґрунтування необхідності впровадження в учбовий процес технічних засобів навчання
Упровадження технічних засобів навчання (ТЗН) в навчальний процес, що багатьма дослідниками визначається як технологічна революція в освіті, почалося з розробки перших програм аудіовізуального навчання в 30-х роках у США. У вітчизняній школі ці засоби з'являються в 40-х роках. Із середини 50-х рокі ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com