Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Статті і корисна інформація » Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти » Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Сторінка 12

Паралельно з дослідженням психолого-м'язової свободи ми досліджували вміння початкової диригентської техніки, що складається з відчуття опори, диригентської точки, ауфтакту. Так, у ході вимірювання вмінь відчуття опори (взаємодія різних груп м'язів), диригентської точки (перелом диригентського руху) та ауфтакту (попереджаючий жест перед вступом) нами було виявлено деякі розбіжності в показниках: позитивні результати спостерігалися майже в усіх студентів музичного училища, які на запропонованих вправах послідовно відтворили у жестах усі елементи початкової диригентської техніки на відміну від студентів педагогічного училища.

Наступним завданням було вимірювання вмінь опанування провідними засадами вокального звукоутворення, до яких ми віднесли опору дихання, атаку звука та дикцію (у подальшому ми визначали такі уміння, як провідні засади вокального інтонування, або як вокальне інтонування). Інтенсивність виявлення цих елементів перевірялася як окремо так і під час співу того твору, що вивчався на даний момент у класі з хорового диригування. Спостереження показали наступне: виконання елементів провідних засад вокального інтонування для більшості студентів обох груп виявився досить складним завданням. Складність завдань полягала, по-перше, у самостійному показі типу дихання, у зміні різних атак звука при звуковій насиченості (твердій, м’якій), показі щільного або м'якого жесту на основі вокального відчуття, чіткому промовлянні складів, слів твору У результаті оцінка сформованості вмінь з вокального інтонування була майже однаковою, а відповідно до першого показника значно нижчою (експериментальна група – 2 бали, контрольна група – 2 бали).

У контексті висловленого була зроблена перевірка взаємоєдності диригентського жесту та вокального інтонування, яка відбувалася при тактуванні простих схем на танцювальних п'єсах та хорових творах. Щоб прослідкувати за співзвучністю інтонування та жесту студентам пропонувалося допомагати собі співом на зручному складі. Мета завдання – показати взаємозв'язок та взаємовплив голосу та жесту, прослідкувати, як голос впливає на якість диригентського жесту. В результаті спостереження за студентами було виявлено певні розбіжності при виконанні завдання: у одних студентів рухи були достатньо виразними, у інших – недостатньо виразними. Кращі результати показали студенти контрольної групи, в експериментальній групі зрушення незначні.

Результати зіставлення показників за критерієм розвинутість диригентсько-хоровоих здібностей показали різні рівні їх сформованості. Так, значно вищі результати сформованості умінь початкової диригентської техніки мають студенти контрольної групи, результати яких з початкової диригентської техніки вищі ніж у студентів експериментальної групи, що ж стосується першого та трього показників, то результати в групах маємо майже однакові: високий рівень мають – 46,7% на відміну від студентів експериментальної групи, де високий рівень складає 38.9%, середній рівень дорівнює 31.1%-40%, а низький мають 22.25% -21.1% студентів.

Для кращого розуміння якості означених показників ми оцінили їх за 5 – ти бальною шкалою, де бачимо, що показники 1 та 3 мають низьку оцінку, найбільш сформованим виявися показник 2 у контрольній групі. Оцінка сформованості показників за критерієм розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору зображена на гістограмі (див. рис. 2.1).

Гістограма 2.1

Рис. 2.1. Співвідношення показників підготовки студентів КГ та ЕГ за критерієм розвинутість диригентсько-хорових здібностей (за п'ятибальною шкалою)

Подальший хід констатувального дослідження був пов'язаний з виявленням стану підготовки студентів за критерієм ступінь теоретичної обізнаності. Визначення об'єму професійних знань за означеним критерієм відбувалося в ході іспитів з хорового диригування у формі колоквіумів, де надавалася оцінка рівня знань студентів за контрольними питаннями щодо виконуваного твору. При оцінці інтеріоризації знань ми відштовхувалися від змісту диригентсько-хорової діяльності вчителя музики, що спирається на:

Страницы: 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Технічні засоби навчання та умови їх використання
Технічні засоби навчання включають: дидактичну техніку (кінопроектори, діапроектори, телевізори, відеомагнітофони, електрофони); аудіовізуальні засоби: екранні посібники статичної проекції (діафільми, діапозитиви, транспаранти, дидактичні матеріали для епіпроекції); окремі посібники динамічної прое ...

Загальна характеристика навчального процесу
Система навчального процесу складається з великої кількості взаємозв'язаних елементів: мети, навчальної інформації, засобів педагогічної взаємодії суб'єктів викладання й учіння, форм їх взаємодії тощо. Системоутворювальними поняттями навчального процесу є мета навчання, викладання, учіння і результ ...

Педагогічна модель формування уявлення про закон пропозиції майбутніх кваліфікованих робітників
Педагогічна модель – розумова система, що імітує чи відображає певні властивості, ознаки, характеристики об’єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування та презентується у вигляді культурної форми, притаманній певній соціокультурній практиці. У загальновживаному розу ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com