Діагностика критеріїв та рівнів сформованості диригентсько-хорової підготовки студентів

Уміння працювати зі шкільним хором потребує наявності розвинутої музичності, що дає змогу озброїти майбутнього керівника хору спеціальними музичними диригентсько-хоровими здібностями.

Основною метою оцінки підготовки студентів за критерієм розвинутість диригентсько-хорових здібностей керівника хору стала перевірка рівня їх сформованості. Щоб дослідити цей критерій ми звернулися до методу контент-аналізу, що допоміг підтвердити ціннісність диригентсько-хорових здібностей керівника хору. Так, 42% опитуваних студентів відносно правильно орієнтовані в сутності музичності та її складових, 32% – змогли частково назвати її структурні компоненти, однак кожний п'ятий студент не зміг дати повної відповіді. Студенти визначають музичність „природною властивістю особистості", „особливими властивостями, що виявляються у практичній діяльності", „здібністю, яка допомагає по-своєму розкрити і передати власне "бачення" художнього образу.

Для підтвердження значущості диригентсько-хорових здібностей у професійний діяльності керівника хору були апробувані питання-ствердження. Студентам пропонувалося вибрати з двох альтернативних стверджень те, що найбільш повно відображає характеристику того, що вивчається (див. додаток Д ). Аналіз відповідей на перше питання показав, що студенти усвідомлюють пряму залежність результативності диригентсько-хорової підготовки від ступеня розвинутості в структурі музичності спеціальних диригентсько-хорових здібностей (100%). Це підтвердилося діагностичною карткою спостерження (див. додаток Е ).

Відповіді студентів на друге запитання підтвердили єдність поглядів більшості студентів щодо визначення структурних елементів диригентсько-хорових здібностей, до яких вони віднесли пластичність диригентського жесту та виразність вокального інтонування. На питання: "Які фактори сприяють удосконаленню диригентсько-хорових здібностей?" Аналіз анкет показав наступне: 1) колективна співацька діяльність; 2) професійна необхідність; 3) бажання майстерно оволодіти спеціальними здібностями керівника хору.Для з'ясування значення факторів, що впливають на розвиток диригентсько-хорових здібностей студентам було запропоновано оцінити їх за п'ятибальною шкалою: „5" особливо важливий фактор №1; „4" – важливий фактор № 2, „З" – фактор середньої важливості -№3, „2" – не зовсім важливий фактор - №4, „1" – неважливий фактор №5. Аналіз результатів показав, що на перше місце студенти поставили фактор №1 (45%), на друге місце було виставлено фактор №4 (45%), на третє- фактор №4 (10%), тобто перевага віддається п’ятому та четвертому фактору.

Тому, провідними методами оцінювання рівня сформованості диригентсько-хорових здібностей керівника хору є методи опитування та спостереження, функція яких здійснювалися під час вивчення твору, а також у ході суб'єктивної оцінки студентами кожного з показників критерію. Відповіді анкет свідчать про ставлення студентів до поняття “музичність” і що підгрунттям виявлення спеціальних диригентсько-хорових здібностей керівника хору студенти першого курсу визначають саме музичність; студенти другого курсу указують на взаємозв'язок та взаємозалежність диригентсько-хорових здібностей керівника хору; студенти третього курсу головним вважають професійну необхідність розвитку та вдосконалення диригентсько-хорових здібностей керівника хору; студенти четвертого курсу інтегративним чинником, що зв'язує всі компоненти підготовки майбутнього вчителя музики в якості керівника хору визначають музичність.

Виходячи з розуміння значущості музичності в розвитку диригентсько-хорових здібностей керівника хору, що зумовлює свободу та пластичність диригентських рухів, сформованість зазначених здібностей здійснювалася нами за такими показниками:

– уміння психолого-м'язової свободи;

– уміння початкової диригентської техніки;

– навички оперування провідними засадами вокального інтонування та взаємоєдність диригентського жесту і вокального інтонування.

Необхідною передумовою становлення диригентської техніки є психолого-м'язова свобода – здатність координувати силу фізичного напруження, невимушеність рухів, відсутність зайвої напруги в руках та плечовому поясі. Виконання таких завдань як: а) відтворення у жесті всіх стадій напруження від повного розслаблення до повного напруження; б) відчуття психологічно-мязового контролю при виконанні диригентських рухів; в) мовний аналіз умовних та безумовних рефлексів (внутрішня та зовнішня техніка) показали недостатню розвиненість у студентів вмінь психолого-мязової свободи. Пояснити позитивний вплив психолого-мязової свободи на процес диригування змогли тільки 43% студента ("Вважаю, що виразність та пластичність диригентського жесту знаходиться у прямій залежності від психологічного стану виконавця”), інші 57% студентів своєї думки не висловловили.

Актуально про педагогіку:

Аналітичні методи дослідження
В дослідженнях часто використовують аналітичні методи дослідження, за допомогою яких можна встановити математичну залежність між параметрами предмета, що вивчається. Ці методи дозволяють глибоко і всебічно вивчити процеси, що досліджуються, встановити точні кількісні зв’язки між аргументами і функц ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Суттю базових знань є їх об'ємність. Вони є широкими концепціями в освіті і забезпечують зв'язок з актуальними потребами з погляду індивідів, такими як придбання професійних навиків і довічне навчання Таблиця 5 – Аналіз між темних зв'язків і вибір базового матеріалу Найменування теми, розділу, підр ...

Місце історичного краєзнавства у вітчизняному законодавстві про освіту
У контексті сучасної соціокультурної ситуації пріоритетними стали історія та інші суспільствознавчі дисципліни, покликані допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами нашої держави. Методологічна переорієнтація сучасної школи на особистість, спрямованість освіти на н ...