Психолого-педагогічні умови підготовки студентів

Сторінка 6

Аналіз роботи викладачів кафедри методики музвиховання, співу та хорового диригування Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка засвідчує, що чим конкретніше для педагога будуть представлені особистісні мотиви та потреби студента, тим простіше прогнозувати та здійснювати методику роботи та пошук необхідних способів впливу на його характер. Так, індивідуальний підхід до заняття зі студентом вимагає від педагога особливої чуттєвості, винахідливості, інтуїції у визначенні його індивідуальності, допомагає разом пережити, зрозуміти та скласти виконавський план хорового твіру. Тісний контакт зі студентами передбачає не тільки отримання інформації, здійснення контролю за висновками, але й наявності зворотного зв’язку – реакції студентів на діяльність педагога. Трансформація спільних вражень, як внутрішня умова, утворює спільну мету в атмосфері взаємної довіри з боку студента та педагога, одночасно допомагає диференціювати свої недоліки від недоліків студента.

Про долання психофізичного напруження, як одного з факторів адаптації студентів на хоровому диригуванні наголошують Г.Вуд, А.Журавльов, А.Іванов-Радкевич, М.Колеса, А.Мархлевський. Оскільки діяльність керівника хору пов’язана з хвилюванням під час заліків, іспитів, концертного виступу, то необхідність регулювати стан психофізичного напруження для керівника хору має особливе значення. Взаємообумовленість емоційного та психічного напруження майже завжди супроводжується хвилюванням, вважають вчені, емоційним напруженням різних м’язових груп. Така перешкода у професійному становленні майбутнього керівника хору обгрунтувала необхідність упровадження в індивідуальне заняття елементів подолання психофізичного напруження, які вивявлялися в знанні та творчому осягненні музичного матеріалу, вміннях саморегуляції. У результаті послідовно побудованих навчальних дій виховувалася професійна впевненість і психофізична свобода студента.

Отже, якість проведення індивідуального заняття залежить від ретельної та вдумливої підготовки до його проведення, “бачення” факторів адаптації до майбутньої діяльності керівника хору, “реальних” умов роботи з хоровим колективом.

Наступною умовою підготовки студентів ми визначаємо зорієнтованість студентів на самостійну пошукову діяльність, що сприяє реалізації професійних знань, умінь та навичок.

Педагогічний досвід свідчить, що причиною недостатніх знань студентів, фонду умінь і навичок диригентсько-хорової підготовки засобів, обробки інформації та її раціонального використання є недостаня сформованість умінь самостійно організованої навчально-пізнавальної діяльності, умінь описувати і пояснювати явища під час вирішення професійних завдань, умінь переносити навички пізнавальної роботи в практику пошуку інформації, тобто самостійної підготовки. Виступаючи найскладнішим моментом організації навчального процесу у ВНЗ в позааудиторний час, самостійна підготовка студентів стосується всіх психічних функцій людини: уваги, пам’яті, уяви, мислення, почуттів. Аналітичне вивчення питання значущості самостійної підготовки як технологічного підходу, що передбачає зміну організації навчального навантаження і збільшення питомої ваги самостійної роботи студента процесу шляхом скорочення тижневого аудиторного часу, дозволяє встановити, що єдиного підходу до тлумачення поняття „самостійна робота” немає. Дослідники проблем вищої школи розглядають самостійну роботу як „засіб організації та виконання визначеної пізнавальної діяльності, контроль і керівництво якого пов’язано з певними труднощами”, як „пошук і відкриття засобу, коли б учителі менше навчали, а учні більше б навчалися”, як „власну діяльність з появою внутрішньої потреби у знаннях, пізнавальних інтересів, захопленості”.

Спираючись на висловлене вважаємо, що основними причинами недостатньої розробки цієї проблеми у ВНЗ є: а) відсутність належних методичних розробок з виховання самостійної роботи студентів у системі музично-педагогічного навчання; б) відсутність у диригентсько-хоровій літературі певних даних про психолого-педагогічне значення цього виду навчальної діяльності; в) недооцінювання значущості самостійної роботи в навчальному процесі виховання майбутнього керівника шкільного хору.

З огляду на це, метою дослідження самостійної підготовки студентів як умови професійного становлення ми розуміємо здатність здійснювати власну навчальну діяльність за умов відсутності прямого керівництва з боку викладача, самостійно визначати завдання та їх вирішувати, спираючись на принципи, методи, форми і зміст.

Використання принципів неперервності (перетворення професійного навчання в дійовий механізм гармонійного розвитку особистості майбутнього керівника хору), систематичності (єдність самопідготовки і чітко продуманої системи завдань), самоконтролю (оцінка продуктивної власної діяльності), самоаналізу (вид зворотнього зв’язку для перевірки якості домашнього завдання) та поступовості (перехід від простих і нескладних за змістом завдань до більш складних і тривалих) долаючи масово-репродуктивний характер активно реалізувовуються студентами в експериментальній технології самостійної підготовки.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Аналіз результатів апробації педагогічних умов підвищення якості знань учнів засобами проблемних ситуацій
Методична робота показала, що використання проблемних ситуацій на уроках обслуговуючої праці підвищує якість знань, викликає цікавість до предмету, приводить до прояву міжособистісних відносин типу "вчитель-учень", "учень-вчитель", знімає напругу і робить атмосферу уроку психоло ...

Організація індивідуального підходу до молодших школярів. Психологічні особливості учнів початкових класів
Кожній дитині притаманні самобутні й неповторні риси та якості: індивідуальні властивості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам’яті, емоцій, вольових дій, життєвий досвід, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо. Тому в середині кожної ...

Етапи роботи при навчанні вимовляння звуків
Ознайомлення з новим фонетичним явищем, насамперед із звуками, має відбуватися у звуковому тексті, шляхом наочної, трохи перебільшеної демонстрації його особливостей. Згідно з аналітико-імітативним методом навчання вимови, звуки, що становлять для учнів певні труднощі, виділяються із зв’язного ціло ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com