Психолого-педагогічні умови підготовки студентів

Сторінка 5

Зосереджуючи увагу на індивідуальному навчанні в класі хорового диригування, ми вважаємо за потрібне визначити фактори, притаманні індивідуальній диригентсько-хоровій підготовці, завдяки яким здійснюється комплексна адаптація студентів до навчального процесу, тобто можливість: продиригувати твір, перевірити відповідність жесту та вокального інтонування (голосу) та їх взаємозалежність у процесі диригування, проаналізувати власні дії; сформувати творче ставлення до музичного матеріалу, відтворити процес спілкування з “уявним хоровим колективом” в умовах музично-творчої діяльності, долати психофізичне напруження під час диригування.

Розглянемо дані фактори послідовно.

Так, диригування творів є головним завданням диригентсько-хорової підготовки студентів, в якій проявляються всі складові процесу диригування. Це і технічність, що визначається з допомогою рівня сформованості спеціальних музичних здібностей, професійних знань, а також інтелектуальні здібності, які проявляються у творчій інтерпретації і віддзеркалюють здатність до імпровізації, варіювання зовнішніх форм власного плану виконання твору, професійні якості, в яких розкриваються різні грані особистості майбутнього керівника хору.

Якщо взяти за основу те, що диригування – це високий професіоналізм, у якому розкривається поліфункціональна діяльність музиканта, актора, режисера та вихователя виконавського колективу, то стає зрозумілим значущість процесу диригування хоровим твором як результат взаємодії художнього мислення, розуму, почуттів, артистизму, волі, як шлях удосконалення диригентсько-хорової підготовки студентів на основі використання творчого досвіду майстрів диригентського мистецтва, викладачів-диригентів, колег-студентів.

Диригування хоровими творами містить усі аспекти диригентсько-хорової підготовки, визначає рівень професійної діяльності майбутнього керівника хору. Одним із чинників удосконалення підготовки студентів є взаємовідповідність та взаємозалежність диригентського жесту і вокального інтонування. Розглядаючи диригування творами як процес розкриття художнього образу у першу чергу за допомогою засобів диригентської техніки, ми вважаємо за доцільне покращити організацію навчального процесу утворивши сприятливі передумови для вдосконалення підготовки студентів шляхом одночасного методичного диригентсько-хорового розвитку.

Прагнення відтворити студентом спочатку у звуці, а потім в диригентському жесті свої почуття, уяву, художнє мислення, артистизм вимагає усвідомлення єдності цих компонентів через розмаїття виразності інтонаційних барв та пластичності диригентського жесту. Такий підхід відкриває шлях до забезпечення цілісності диригентсько-хорової підготовки через активізацію та вдосконалення засобів диригентської виразності.

В умовах індивідуального навчання суттєвий вплив на професійну позицію майбутнього керівника хору має така психофізична діяльність, як творчість. Л.Виготський визначав творчість нормальним і постійним супутником педагогічної і виконавської діяльності, вчені Н.Гузій, М.Лазарев, С.Сисоєва, базуючись не на зовнішніх а на внутрішніх проявах в умовах заняття, визначають творчість результатом нових оригінальних підходів, знахідок, думок, діяльності. Шлях до прояву творчого потенціалу студента визначається через здатність до вивяву студентами співчуттів, співпереживань, через розвиток креативних умінь, вирішення проблемних завдань та ситуацій, тобто через емпатію. На хоровому диригуванні така здатність розвивається шляхом переключення позиції викладача на позицію студента через педагогічні вміння викладача створювати творчі проблемні ситуації, розв’язання яких вимагає спільного творчого контакту зі студентом і передбачає можливість подолання як технічних так і виконавських труднощів.

Діяльність керівника хору передбачає контакт з хоровим колективом, де розкривається професійна майстерність керівника хору, здатність впливати на хоровий колектив подібно полководцю одним поглядом, одним рухом повести колектив за собою. Тому використання на індивідуальному занятті спілкування з “уявним хором” допомагає розкрити індивідуально-типологічні особливості майбутнього фахівця, його професійно-вольові та артистичні якості впливу на хоровий колектив. Упровадження такої форми навчання, як спілкування (прямого зв’язку) з уявним хором ґрунтується на: а) знаннях твору; б) умінні виразного, доступного, зрозумілого і переконливого показу жестом та голосом; в) умінні професійної “заразливості“ та переконливості хорового колективу у власних діях; г) умінні дати оцінку своїм відчуттям; д) глибокій педагогічній чуттєвості, що ґрунтується на врахуванні індивідуальних особливостей свого колективу.

Спираючись на те, що диригування – це особлива форма навчальної діяльності, основною формою діяльнісного впливу під час заняття виступає взаємодія викладача зі студентом. У процесі індивідуального навчання й формування професійних властивостей та станів особистості студента по-різному постають як у вигляді реальних можливостей (рівень обдарованості для даного виду діяльності) та потреб (мотиви, ціннісні орієнтації), так і у вигляді вольових установок (характер, темперамент, емоційність).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Характеристика театралізованих ігор
Театралізовані ігри являють собою розігрування в особах літературних творів (казки, оповідання, спеціально написані інсценування). Герої літературних творів стають дійовими особами, а їх пригоди, події життя, змінені дитячою фантазією, - сюжетом гри. Нескладно побачити особливість театралізованих і ...

Загальні основи сімейного виховання. Усебічне виховання дитини. Про батьківський авторитет
Звичайно всі несприятливі явища, що зауважуються в дитини, приписують самій дитині, говорять навіть іноді про уродженій його злостивості, не думаючи і не підозрюючи, що якості дитини є відображенням якостей навколишніх його осіб. Уродженими в дитини можна вважати тільки явища, зв’язані з його темпе ...

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблема вивчення іноземних мов у молодших класах досліджувалась багатьма вченими, зокрема, О. Арделян, А. Гергель, Т. Довженко, Г. Матюхою, О. Паршиковою, Ю. Сербіною, М. Сухолуцькою, Л. Флатовою, О. Шапкіною та ін. Вальдорфська педагогіка має свої особливості щодо вивчення іноземних мов у початко ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com