Психолого-педагогічні умови підготовки студентів

Сторінка 3

У контексті визначеної проблеми нас цікавить розвиток спеціальних музичних здібностей керівника хору, що дозволяє цілісно і диференційовано оцінити музичний твір, утворити власну виконавську інтерпретацію з позицій системно-професіографічного підходу. Оскільки системний підхід спрямовує на комплексне вивчення взаємопов'язаних явищ, а професіографічний підхід орієнтує на проведення дослідження відповідно певної діяльності, розглянемо складові музичності у структурі диригентсько-хорової діяльності керівника хору.

Спостереження засвідчили, що в усіх видах диригентсько-хорової діяльності керівника хору складові компоненти музичності проявляються одночасно з активним функціонуванням всіх музично-пізнавальних процесів. Це допомагає цілісно сприймати музичний твір, дозволяє кваліфіковано оцінювати зміст, смисл, динаміку образів, створювати підстави для побудови колективної виконавської інтерпретації.

Дослідник сучасної диригентсько-хорової освіти Т.Смирнова важливим компонентом в структурі музичності керівника хору визначає мелодійний слух, указує на його функційні особливості під час спілкування з хором – контроль і корекцію хорових партій. При цьому гармонійний слух допомагає відтворювати і аналізувати якість виконуваного твору; поліфонічний слух – орієнтуватися в одному самостійному русі кількох хорових партій; тембровий і гармонійний слух допомагають діагностувати емоційно-образні ознаки хорового співу і вказують на якість, яскравість і гнучкість звукового забарвлення хорового звучання. Т.Смирнова до структури музичності пропонує ввести емоційно-естетичний слух як найважливіший показник професіоналізму музиканта. Вона вважає, що емоційно-естетичний слух необхідний для адекватного осягнення емоційного змісту хорового твору, відображає ступінь емоційної чутливості керівника хору. Необхідним компонентом успішної професійної діяльності диригента та співаків хору дослідниця визначає музичне мислення як процес детального пізнання хорового твору в його істотних властивостях, зв’язках та відношеннях. Продуктивне мислення, з одного боку, дозволяє диригенту моделювати зміст твору, здійснювати відбір засобів професійної діяльності, складати і відбирати відповідний репертуар (В.Г.Ражніков, Л.І.Дис, М.Аршавський, І.Мусін), тоді як логічне мислення допомагає співакам і диригентам гнучко і швидко оперувати нотною інформацією, аналізувати і виділяти головну ідею, порівнювати елементи художнього образу, синтезувати виконавську інтерпретацію або концертну програму. Музична уява як образний компонент музичного мислення, за думкою Т.Смирнової, сприяє відчуванню багатокомпонентних яскравих музичних образів і забезпечує створення уявної звукової концепції твору або комплексу пластичних засобів, що з’являються у диригента разом з виконавською інтерпретацією.

Необхідним компонентом пізнавального процесу та навчання майбутнього керівника хору вчені також визначають музичну пам'ять (емоційну, образну і логічну), що потрібна для запам'ятовування, збереження, упізнавання та уявного утворення музичної інформації у пластичному або звуковому образах і сприяє накопиченню уявлень про структурні, жанрові, стилістичні і концептуальні особливості хорових творів (П.Зеленський, С.Бочарова, К.Кондрашин).

Отже, дослідження природи музичності засвідчило, що в спеціальній науково-методичній літературі не існує єдиних поглядів щодо її природи та структури, де б окремо розглядалися компоненти музичності в річиці диригентсько-хорової діяльності. У контексті поставленої проблеми нас цікавить аспект розвитку спеціальних музичних здібностей керівника хору, що допоможе у повному об’ємі активно реалізувати їх у майбутній діяльності, сприяти досягненню високих результатів якої можливо лише за умови цілісно-комплексної підготовки студентів.

Обґрунтовуючи наступну умову – застосування індивідуалізації навчання щодо вироблення власного стилю диригентсько-хорової діяльності що виступає важливим напрямком гуманізації педагогічної технології і дозволяє у повному об’ємі визначити структуру заняття, максимально виявити професійні можливості студентів, з’ясувати психолого-педагогічні відносини між викладачем та студентом, ми згідно з обраною концепцією зосередили увагу на особистісній зорієнтованості студентів. Це виявилося в розробці та впровадженні методики комплексного навчання майбутнього керівника хору, що сприяє збагаченню його професійного досвіду для створення індивідуального стилю майбутньої діяльності . У сучасних дослідженнях О.Гребенюка, А.Кирсанова, Ю.Орлова в умовах гуманізації навчання принцип індивідуалізму дістає нове значення – аксіологічну спрямованість на індивідуальний розвиток особистості. Визначаючи цінність індивідуалізації навчання вчені вказують на те, що на сьогоднішній день в сучасному розумінні індивідуалізація виступає міжею, що відрізняє її від природного і соціального світу, обумовлює розвиток усіх сфер інтелектуальної, мотиваційної, вольової, емоційної, предметно-практичної самореалізації. Саме новий погляд на індивідуалізацію занять спонукало нас до подолання усталених стереотипів, застарілих цінностей та підходів, до пошуку ефективних умов для розкриття інтелектуальної та духовної основи майбутнього фахівця. Такими поглядами виступають удосконалення професійних якостей, творча самореалізація, підготовка до полікультурного виховання учнів засобами хорового співу.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Актуально про педагогіку:

Розвиток шкільної історичноїосвіти в 1917 р. – початку 30-х рр. ХХ ст
На II Всеросійському з'їзді Рад у жовтні 1917 р. За пропозицією товариша В.І. Леніна було прийнято постанову про утворення Народного комісаріату з питань освіти на чолі з А.В. Луначарським. Декретом від 9 листопада 1917 р. була організована державна комісія. Побоюючись, що учительство буде використ ...

Заняття образотворчої діяльності з урахуванням вікових особливостей дітей
У розвитку учнів особливо важливу роль відіграє їхня образотворча діяльність. Діти охоче малюють, ліплять, конструюють. Але саме схематичність зображення є характерною ознакою малюнків дітей, які приходять до школи, що є обмеженістю їхніх уявлень про навколишню діяльність. Техніка виконання малюнкі ...

Орнаменти української вишивки
Створюючи візерунки, люди з глибокої давнини користувались умовними знаками-символами, де кожна лінія чи фігура мала певне значення. Так наприклад: Ці знаки – символи руками майстринь поступово перетворювались у візерунки, ускладнювались, доповнювались новими елементами. Поступово складались орнаме ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com