Психолого-педагогічні умови підготовки студентів

Сторінка 10

Визначені у процесі дослідження психолого-педагогічні умови спонукали до пошуку шляхів оптимізації цілісно-комплексної структури підготовки студентів як керівника хору, ймовірно обумовили протікання процесу підготовки, забезпечили можливість активної організації навчальної діяльності студентів (див. схема 1.1.).

Здійснений аналіз дозволив нам розробити експериментальну модель підготовки майбутнього керівника хору. Застосовуючи системний підхід, ми виділяємо такі структурні компоненти підготовки: мета, зміст, етапи, методику, результа ( див. схема1.1).

Схема 1.1 Психолого-педагогічні умови диригентсько-хорової підготовки керівника хору

Ми припустили, що створена нами експериментальна модель підготовки студентів буде ефективною, якщо спиратиметься на теоретичне обґрунтування поняття “підготовка”, значення музичності як інтегративного чинника у структурі диригентсько-хорової підготовки, розвиток спеціальних музичних здібностей та психолого-педагогічні умови, що дозволило розробити експериментальну методику реалізації диригентсько-хорової підготовки студентів системі музично-педагогічного навчання за умови виявлення цілісно-комплексної єдності її структурних компонентів.

Огляд праць з питань ретроспективи становлення керівника хору та вивчення сучасного стану підготовки студентів до роботи з хором дають підстави вважати, що сьогодні актуальним є питання реорганізації змісту підготовки студентів e системі вищої музично-педагогічної освіти. Усвідомлення специфіки діяльності керівника хору, зумовленої природою хорового мистецтва, визначило його розгляд з позицій: організованого процесу оволодіння спеціальними вміннями роботи з хором; діалектично побудованої системи творчого осмислення навчальних дій; продуктивно комунікативної взаємодії з хоровим колективом.

Опрацювання спеціальної літератури вказує на різні грані професійної підготовки керівника хору, але серед них немає жодної, де розглядалася проблема всебічної підготовки студента до роботи з хором. На підставі визначених у дисертації позицій диригентсько-хорова підготовка студентів у системі музично-педагогічного навчання передбачає усвідомлення ролі спеціальних музичних здібностей, що характеризують диригентські, творчі та комунікативні вміння майбутнього керівника хору. Відповідно до цього диригентсько-хорову підготовку визначено як цілісно-комплексну систему взаємопов’язаних компонентів, інтегративним чинником якої виступає музичність.

На засадах змістовно-структурного аналізу підготовки окреслено взаємозв’язок таких компонентів: мотиваційно-ціннісного, пов’язаного з усвідомленням діяльності керівника хору; музично-фахового, пов’язаного з формуванням спеціальних музичних здібностей керівника хору; творчо-діяльнісного, пов’язаного з реалізацією особистісного творчого потенціалу; когнітивно-знаннєвого, пов’язаного з наявністю теоретичних знань та практичних умінь студентів; педагогічно-фахового, пов’язаного зі здатністю майбутнього керівника хору утримувати увагу хору, контролювати власний психічний стан, почуття, зацікавити бажанням співати хорові твори; творчо-діяльнісного, пов’язаного зі здатністю студентів творчого опрацювання навчального матеріалу.

Результати спостережень показали недостатню орієнтацію студентів у процесі професійної підготовки до майбутньої діяльності керівника хору. Дослідження причин та недоліків, що ускладнюють процес підготовки керівника хору в системі музично-педагогічного навчання, а саме: недооцінка значущості музичності в діяльності керівника хору; безсистемність знань студентів щодо взаємозв’язку різних галузей музичного мистецтва; недостатня спрямованість до самостійної музично-творчої діяльності.

Осмислення зазначених проблем та різні підходи підготовки майбутнього керівника хору дало змогу висвітлити психолого-педагогічні умови, що мають забезпечити цілісно-комплексну підготовку студентів до роботи з хором, а саме: розвиток загальномузичних та спеціальних здібностей керівника хору; застосування індивідуалізації навчання, щодо вироблення власного стилю диригентсько-хорової діяльності; зорієнтованість студентів на самостійну пошукову діяльність що сприяє реалізації професійних знань, умінь та навичок; забезпечення інтегративної єдності компонентів підготовки керівника хору; орієнтація навчального процесу на репертуарне забезпечення учнів з урахуванням вікових особливостей.

Теоретичний та практичний аналіз системи диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору вказав на необхідність пошуку шляхів забезпечення змістовної логічності компонентів цілісно-комплексної системи диригентсько-хорової підготовки керівника хору, результати висловленого представимо проекцією змістовної структури диригентської хорової пвдготовки рображеною на рис 1.2.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Конспект уроку з використання кімнатних рослин
Квітка — видозмінений пагін. Будова і різноманітність квіток Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття про рослинний організм, його органи. Сформувати поняття про квітку як репродуктивний орган рослини, що є видозміненим пагоном; розширити знання про будову квітки, біологічне значення її головни ...

Критерії та показники діагностики комунікативних бар’єрів у взаємодії викладача зі студентами
Базою дослідження виступив Донецькій індустріально-педагогічний технікум. За період 2011 – 2012 років у дослідженні взяли участь 20 викладачів. Вік досліджуваних від 23 до 54 років. Дослідження проводилось у три етапи: На першому етапі (2011р.) – пошуковому – теоретично осмислювалася тема, вивчалас ...

Значення пояснювального читання
У своїх статтях Я. Чепіга зазначає, що і у самій російській школі для російськомовних дітей методика пояснювального читання не змінилася з 50-их – 60-их років ХІХ століття, як і колись, вона розрахована суто на дітей, які виросли у російськомовному середовищі. У школах "недержавних націй" ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com