Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 8

Правомірність висловленого підтверджується дослідженнями В.Єлісеєвої щодо підготовки вчителя музики на кращих зразках хорової музики та шкільного репертуару, набуття практичних умінь вокально-хорової діяльності [86], В.Соколової про принципи роботи над навчальним репертуаром з естетично-пізнавальної точки зору та емоційно-інтелектуального значення у професійному розвитку особистості студента .

Спираючись на думки Б.Асаф’єва про те, що музика як предмет навчання є мистецтвом, а не науковою дисципліною, та Н.Брюсова про значення використання живого голосу музики як методу виховання П.Ніколаєнко висловлює думку про вдосконалення вокально-хорової підготовки вчителя музики бачить у опануванні шкільним репертуаром, проявленні спеціальних та педагогічних здібностей.

Лінь Хай науково обґрунтовує методичні шляхи диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором у загальноосвітніх закладах, а також впровадження у практику обміну досвідом диригентсько-хорової роботи шкіл світу, зокрема Китаю й України, особливо з таких методичних питань як процес розвитку навчання студентів засобами вокально-хорового мистецтва (вокально-хоровий слух, методика диригенсько-хорової роботи над інтонуванням, звукоутворенням, дикцією тощо, а також особливості творчої взаємодії у системі викладач-студент). Дослідник аналізує систему диригентсько-хорової підготовки студентів на засадах співацьких традицій на основі принципів контекстного навчання, інтегративної єдності фахової підготовки майбутніх учителів музики до продуктивної діяльності.

Удосконаленню навчання в системі музично-педагогічної освіти з викладання предметів диригентсько-хорового циклу присвячено дослідження К.Матвеєвої, яка зосереджує увагу на застосуванні пояснювально-ілюстративного матеріалу, що допомагає розвинути мисленнєву активність студента шляхом використання дидактичних завдань, вправ, самостійних робіт. Вона розподіляє пояснювально-ілюстративний матеріал за типовою складністю: прості за інтонаційними, ритмічними та складні за звуковими співвідношеннями. Запропонований підхід до вирішення навчальних завдань на хоровому диригуванні дасть змогу розв’язати складні проблеми диригентсько-хорової підготовки студентів до роботи з хором.

Г.Голик та Л.Остапенко покращення навчального процесу підготовки в класі хорового класу вбачають у пробудженні творчої активності студентів. Г.Голик пропонує власний погляд на підвищення професійного рівня студентів: розвиток умінь творчого прочитання музичного матеріалу на основі кращих зразків української хорової музики і стверджує, що життєдіяльність будь-якого хорового колективу визначається з допомогою рівня виконавчої майстерності, де точкою перехрещення всіх завдань є ідейно-художня цінність твору. На думку дослідника, механізм підходу до творчого прочитання музичного матеріалу складається з визначення уявного „образу” музичного твору та виявлення засобів музичної та диригентської виразності. Подібні думки про значення творчих умінь під час роботи над твором та концертного виступу в процесі формування творчої особистості майбутнього диригента-хормейстера висловлює Л.Остапенко.

Отже, аналіз вітчизняної науково-методичної літератури засвідчує багатофункціональність диригентсько-хорової підготовки студентів, проблемність педагогічної взаємодії, яка виступає складовим компонентом диригентської діяльності. Визначаючи науковим підгрунттям педагогічної діяльності концепцію Н.Кузьміної щодо прогнозуючо-конструктивного, комунікативного та організаційного компонентів, вважаємо потрібне за необхідним висвітлити такий аспект педагогічного спілкування, як педагогічна майстерність, що інтегрує психологічну, педагогічну та артистичну діяльність керівника хору.

У працях видатних диригентів А.Анісімова, Г.Дмитревського, А.Єгорова, В.Краснощокова, К.Пігрова, К.Птиці, П.Чеснокова та ін., хоча спеціально не розглядається проблема педагогічного впливу керівника-диригента на хоровий колектив, однак висловлюється думка про значущість у процесі спілкування з хоровим колективом вміння впливати за допомогою диригентського жесту, погляду, міміки, гіпнотичної сили вольового імпульсу.

Досліджуючи засоби педагогічного керування хоровим колективом, А.Козир обґрунтовує необхідність постійного вдосконалення прийомів педагогічного впливу як на хоровий колектив, так і на окремого виконавця. Дослідник вважає основним засобом педагогічного впливу переконливість та навіювання як форми мовного впливу, що повинні довести істину окремих положень, сприяти досягненню мети, привести до взаєморозуміння та узгодження у процесі спілкування з хором.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Актуально про педагогіку:

Особливості писемного мовлення дітей з інтелектуальними порушеннями
Писемне мовлення — одна з найскладніших вищих психічних функцій, яка полягає у висловленні власної думки на письмі. Щоб висловити думку на письмі, її необхідно породити і сформулювати таким чином, щоб вона була зрозумілою читачеві. Для цього суб'єкт повинен спрямувати зусилля на добір найбільш вира ...

Видатні педагоги про значення та організаційні роботи з дітьми різновікових груп
Історія розвитку освіти і історія розвитку суспільства невіддільні один від одного. Якби ми почастіше згадували цю стару істину, то багато зльотів і падіння в житті цивілізацій не здавалися б нам такими нез'ясовними чудесами. Сьогодні Європа з подивом і настороженістю продовжує обговорювати феномен ...

Вікова динаміка природнього розвитку координаційних здібностей
Динаміка розвитку координаційних здібностей має своєрідний для кожного різновиду характер. Найбільш повно вивчено вікову динаміку розвитку здатності зберігати рівновагу. Так, за даними В. Фарфеля (1977), як статична, так і динамічна рівновага прогресивно зростає від 3 до 13 років. Статична рівноваг ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com