Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 7

Як принципово новий підхід до вищої диригентсько-хорової підготовки диригент А.Авдієвський уважає поглиблення етнокультурного аспекту музичної україністики і при цьому відзначає, що диригентсько-хорову підготовку треба здійснювати в ручищі національної музичної культури.

Диригент-педагог С.Горбенко впроваджує принцип зв’язку компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музики в систему музично-педагогічного навчання пропонує активізувати навчання студентів з використанням кращих хорових творів для дітей українських композиторів-класиків та сучасної хорової музики.

Науковці приділяють суттєву увагу й удосконаленню навчального процесу на предметах диригентського циклу. Враховуючи складну багатокомпонентність хормейстерської діяльності, а також пов’язаність із репродуктивним характером засвоєнних знань та вмінь, чільне місце у процесі диригентсько-хорової освіти науковці віддають самостійності навчання. Щодо цього новим кроком сучасного підходу до проблеми інтенсифікації самостійного навчання стали розробки І.Бабакової, Б. Бриліна, І.Найдьонова. Ефективним напрямом професійного становлення майбутнього фахівця І.Бабакова вважає самостійну роботу студента, що спонукає його до самоаналізу музично-виконавської діяльності, засвоєння міждисциплінарних знань з опорою на індивідуалізацію навчання, набуття вмінь у професійно-педагогічному спілкуванні з хоровим колективом. На думку вченого, становленню творчої особистості майбутнього диригента шкільного хору сприяє самостійність навчання як провідна форма навчальної діяльності студентів у позааудиторний час, що охоплює широке коло різноманітних питань – від грунтовного аналізу музичного твору до його інтерпретації.

Дієвим засобом формування професіоналізму майбутнього вчителя музики Б.Брилін, І.Найдьонов уважають здатність до самостійної творчої активності студентів, що поєднує теоретичні знання, принципи та методи виховання учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Учені вказують на те, що для вирішення завдань з підготовки майбутнього фахівця насамперед слід мати на увазі формування самостійного мислення, інтуїтивного відчуття образності за допомогою комплексу методичних рекомендацій для викладання основного теоретичного матеріалу, засвоєння етапів роботи над музичним матеріалом, організації ефективних шляхів самостійної роботи студентів музично-педагогічних факультетів Вирішення складних проблем шкільної практики вчені вбачають у використанні теоретичних та організаційних аспектів методики підготовки та проведенні педагогічної практики зі студентами, вихованні самостійного мислення, фантазії, інтуїтивного відчуття образності під час утворення інтерпретації музичного твору.

Про недоліки та шляхи активізації фахової підготовки диригента хорового колективу наголошують М.Кречко, А.Лащенко, Є. Савчук. Однією з причин недоліків диригентсько-хорової освіти М.Кречко вважає відсутність спрямованості на індивідуальну особистість студента, зокрема, здатність до нестандартного мислення у процесі пошуку оригінальних трактувань та яскравих інтерпретацій. Спираючись на власний педагогічний досвід, диригент відзначає, що розвиток образного мислення, асоціативних умінь та творчої фантазії у майбутніх диригентів сприяє створенню інтерпретації музичного твору і запобігає появі штампа та копіювання. Диригент М.Кречко висловлює думку про значення індивідуальності студента, яка повинна проявлятися у підборі музичного матеріалі, у власному „баченні” художнього образу.

Сприятливими умовами для виховання майбутнього керівника хору диригент-хормейстер Є.Савчук визначає взаємозв’язок хорознавства з фаховими дисциплінами, що значно покращило б змістовний аспект підготовки, А.Лащенко указує на невідповідність змісту хорознавства вимогам сучасної підготовки диригентів-хормейстерів, окреслює нові завдання цієї дисципліни, що мають інтегрувати хорознавство з практичною діяльністю, впроваджувати теоретичні відомості щодо хорового виконавства.

Досліджуючи педагогічні умови організації навчальної діяльності майбутнього вчителя музики щодо предметів диригентського циклу, Л.Костенко пропонує покращити навчальний процес з хорового диригування за допомогою ефективних методів навчання, емоційно-інтелектуального співвідношення в системі ”викладач-студент”.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

Використання комп’ютерів в школі
Сьогодні розроблено вже досить багато різних типів програмних засобів, призначених для супроводу навчання різних навчальних предметів, зокрема мов, математики, фізики, хімії, музики. Існують програмні засоби, які можуть бути використані під час вивчення географії, біології, історії та інших навчаль ...

Використання народних промислів і ремесел Тернопільщини в естетичному вихованні учнів
В XIX-XX ст. на території Тернопільщини були розвинуті ткацтво килимарство, вишивання, гончарство, різьблення по дереву, лозо - і рогозоплетіння, ковальство, розписи на стінах хат, скринях, писанках, витинанки. Найбільш розвиненими видами народних художніх промислів на Тернопільщині є ткацтво та ки ...

Граматичний рівень
Граматичний рівень в розвитку мовлення пов’язаний з роботою над реченням, а також як вивчення тих чи інших частин мови сприяє правильному оформленню усної та письмової мови. З перших днів приходу до школи учні вчаться висловлювати думки, відповідати на питання за допомогою речень. Починаючи вивчати ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com