Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 7

Як принципово новий підхід до вищої диригентсько-хорової підготовки диригент А.Авдієвський уважає поглиблення етнокультурного аспекту музичної україністики і при цьому відзначає, що диригентсько-хорову підготовку треба здійснювати в ручищі національної музичної культури.

Диригент-педагог С.Горбенко впроваджує принцип зв’язку компонентів фахової підготовки майбутнього вчителя музики в систему музично-педагогічного навчання пропонує активізувати навчання студентів з використанням кращих хорових творів для дітей українських композиторів-класиків та сучасної хорової музики.

Науковці приділяють суттєву увагу й удосконаленню навчального процесу на предметах диригентського циклу. Враховуючи складну багатокомпонентність хормейстерської діяльності, а також пов’язаність із репродуктивним характером засвоєнних знань та вмінь, чільне місце у процесі диригентсько-хорової освіти науковці віддають самостійності навчання. Щодо цього новим кроком сучасного підходу до проблеми інтенсифікації самостійного навчання стали розробки І.Бабакової, Б. Бриліна, І.Найдьонова. Ефективним напрямом професійного становлення майбутнього фахівця І.Бабакова вважає самостійну роботу студента, що спонукає його до самоаналізу музично-виконавської діяльності, засвоєння міждисциплінарних знань з опорою на індивідуалізацію навчання, набуття вмінь у професійно-педагогічному спілкуванні з хоровим колективом. На думку вченого, становленню творчої особистості майбутнього диригента шкільного хору сприяє самостійність навчання як провідна форма навчальної діяльності студентів у позааудиторний час, що охоплює широке коло різноманітних питань – від грунтовного аналізу музичного твору до його інтерпретації.

Дієвим засобом формування професіоналізму майбутнього вчителя музики Б.Брилін, І.Найдьонов уважають здатність до самостійної творчої активності студентів, що поєднує теоретичні знання, принципи та методи виховання учнів з урахуванням їх вікових особливостей. Учені вказують на те, що для вирішення завдань з підготовки майбутнього фахівця насамперед слід мати на увазі формування самостійного мислення, інтуїтивного відчуття образності за допомогою комплексу методичних рекомендацій для викладання основного теоретичного матеріалу, засвоєння етапів роботи над музичним матеріалом, організації ефективних шляхів самостійної роботи студентів музично-педагогічних факультетів Вирішення складних проблем шкільної практики вчені вбачають у використанні теоретичних та організаційних аспектів методики підготовки та проведенні педагогічної практики зі студентами, вихованні самостійного мислення, фантазії, інтуїтивного відчуття образності під час утворення інтерпретації музичного твору.

Про недоліки та шляхи активізації фахової підготовки диригента хорового колективу наголошують М.Кречко, А.Лащенко, Є. Савчук. Однією з причин недоліків диригентсько-хорової освіти М.Кречко вважає відсутність спрямованості на індивідуальну особистість студента, зокрема, здатність до нестандартного мислення у процесі пошуку оригінальних трактувань та яскравих інтерпретацій. Спираючись на власний педагогічний досвід, диригент відзначає, що розвиток образного мислення, асоціативних умінь та творчої фантазії у майбутніх диригентів сприяє створенню інтерпретації музичного твору і запобігає появі штампа та копіювання. Диригент М.Кречко висловлює думку про значення індивідуальності студента, яка повинна проявлятися у підборі музичного матеріалі, у власному „баченні” художнього образу.

Сприятливими умовами для виховання майбутнього керівника хору диригент-хормейстер Є.Савчук визначає взаємозв’язок хорознавства з фаховими дисциплінами, що значно покращило б змістовний аспект підготовки, А.Лащенко указує на невідповідність змісту хорознавства вимогам сучасної підготовки диригентів-хормейстерів, окреслює нові завдання цієї дисципліни, що мають інтегрувати хорознавство з практичною діяльністю, впроваджувати теоретичні відомості щодо хорового виконавства.

Досліджуючи педагогічні умови організації навчальної діяльності майбутнього вчителя музики щодо предметів диригентського циклу, Л.Костенко пропонує покращити навчальний процес з хорового диригування за допомогою ефективних методів навчання, емоційно-інтелектуального співвідношення в системі ”викладач-студент”.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Актуально про педагогіку:

«Організація роботи «Професійної студії» в закладах нового типу з метоюформування професійної компетентності педагогічних працівників школи
Актуальність роботи: Педагогічний колектив нашої школи на протязі двох років працює над вирішенням наукової проблеми - «Компетентність- запорука життєвого успіху». Важливими завданнями, що стоять перед педагогами школи, є формування в учнів ключових компетентностей, тому виховна робота з учнями спр ...

Форми навчальної роботи
На уроках інформатики комп'ютер є і предметом вивчення, і засобом навчально-пізнавальної діяльності, що відповідним чином впливає на організацію навчального процесу. Специфіка уроку інформатики виявляється, передусім, в істотному обсязі практичних робіт з використанням комп'ютера, при якому «контак ...

Організація учбового процесу
У одного викладача могли разом вчитися люди самих різних віків, та і рівень підготовки міг сильно розрізнятися. Не існувало і твердого поняття про те, скільки повинен проучитися той або інший студент. Термін навчання міг змінитися в будь-яку сторону. Причинами могли бути як здібності конкретного ст ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com