Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 6

Так, наявність загальної мети і результату, як важливих системоутворювальних чинників навчального процесу (П.Анохін) обумовлює підготовку студента до диригентсько-хорової діяльності як цілеспрямованої системи, що, з одного боку, виконує замовлення суспільства на компетентних спеціалістів, а з іншого – відповідає на потреби та запити у їх особистісному та професійному становленні як керівника хору. У свою чергу, зміст, та мета загальної та спеціальної диригентсько-хорової підготовки вимагає постійного духовного збагачення, катарсичного оновлення, гармонійного виховання громадян безпосередньо через хоровий спів. Вищий рівень підготовки в системі цілей, як вважає Т.Смирнова, конкретизується у конструктивних цілях залежно від особливостей змісту освіти напевному тому етапі та відбиваються в навчальних програмах, педагогічних і методичних посібниках з урахуванням специфіки конкретного предмета. У свою чергу, конструктивні цілі реалізуються через оперативні, які визначаються в конкретних умовах виконання програми навчально-виховної роботи. Реалізація такої багатогранної мети стає можливою під час виконання цілого комплексу освітніх завдань, до яких відносяться:

– інтенсивні, що полягають у розвитку особистісних якостей, у розвинених креативних здібностей з метою вирішення нестандартних нових завдань, уведенні до системи ціннісно-змістових критеріїв оцінок і принципів відбору задля широкого і повного їх використання;

– продуктивні, що спрямовують підготовку майбутнього керівника хору на різні види диригентсько-хорової діяльності, формування вміння визначати мету, ставити цілі, організувати її досягнення й інювання результатів власних дій, засвоєння норм і технологій виконання певної професійної ролі [252].

Зазначені положення свідчать про те, що диригентсько-хорова підготовка є похідним явищем відносно природного прототипу – професійної діяльності, своєрідною моделлю, де навчальна діяльність (за С.Рубінштейном) завжди є вторинною по відношенню до основної практичної діяльності.

Звідси, метою диригентсько-хорової підготовки в системі вищої музично-педагогогічної освіти можна вважати забезпечення високого рівня загальнонаукового, професійно-педагогічного та спеціального розвитку студентів, які мають оволодіти спеціалізацією керівника хору.

Аргументація наступних положень дає право константувати, що на сьогоднешній день актуальною є реорганізація змісту моделі диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору, зокрема таких аспектів, які б забезпечували його становлення на основі професійних знань, умінь, навичок, що сприяло б комплексності всіх аспектів становлення студентів, здатних до продуктивного спілкування й управління хоровим колективом. Розкриття змісту кожного аспекту підготовки в системі вищої музично-педагогічної освіти, аналіз у музично-психологічної та професіографічної дозволили дійти висновку про те, що підготовка студента в системі вищої музично-педагогічної освіти має відповідати потребам його професійного становлення як керівника хору. Пошук шляхів удосконалення диригентсько-хорової підготовки обґрунтував на необхідність розгляду її в контексті загально-культурного та професійного розвитку, що підтверджується науковими дослідженнями різних напрямів, розробленими провідними ВНЗ України.

Одним із концептуальних напрямів реформування вітчизняної диригентсько-хорової освіти Т.Смирнова визначає поглиблення етнокультурного аспекту, зокрема музичної україністики. На основі системно-синергетичного і гуманістичного підходів Т.Смирновою обґрунтовано педагогічні принципи і зміст оновленої диригентсько-хорової освіти, розроблено теоретичну модель та організаційно-методичну систему її практичного впровадження сучасних педагогічних технологій у навчальний процес завдяки інтеграції проблемного, контекстного і проектного навчання, що дозволить вирішувати завдання інтелектуально-творчого, професійного і соціального розвитку особистості майбутнього спеціаліста. Крім того, Т.Смирнова детально з’ясовує історичні етапи становлення музично-педагогічної думки з питань диригентсько-хорового навчання, аналізує творчу діяльність М.Лисенка, А.Вахняніна, К.Стеценка, Д.Січинського, М.Леонтовича, П.Козицького, висвітлює практичний внесок диригентів хору московської школи М.Даниліна, Г.Дмитревського, П.Чеснокова, О.Єгорова, К.Птиці, В.Соколова, А. Свєшнікова у розбудову вищої освіти, вивчає проблеми теорії методики професійної освіти в галузі української диригентсько-хорової педагогіки (Б.Яворський, К.Пігров, О.Перунов), аналізує наукові погляди А.Лащенко, О.Ростовського, А.Мірошнікової, О.Тимошенко, П.Ковалика, Г.Падалки, які виступають за ефективну координацію національної освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Принципи виробничого навчання
Процес навчання в професійно-технічних училищах вимагає від викладачів і майстрів дотримання в своїй повсякденній педагогічній діяльності слідуючих положень, правил, законів, названих дидактичними принципами: високого рівня навчання; систематичності і послідовності навчання; наглядності навчання; д ...

Експериментальні дослідження та їх ефективність
На констатувальному етапі дослідження було здійснено аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми вивчення, аналізу та узагальнення основ досліджуваної проблеми, результати яких наведені у І розділі дипломної роботи, дозволили сформувати робочу гіпотезу: ігротерапія в умовах будинку-інтернат ...

Доступність навчання
Навчання повинне бути доступним даному класу, віку, рівню розвитку. Це положення виглядає початковим і принциповим. Дійсно, навчання втрачає сенс, якщо зміст або методи пояснення недоступні для учнів. Що означає доступність знань? Які знання для учнів слід вважати доступними? Істотна ознака доступн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com