Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 6

Так, наявність загальної мети і результату, як важливих системоутворювальних чинників навчального процесу (П.Анохін) обумовлює підготовку студента до диригентсько-хорової діяльності як цілеспрямованої системи, що, з одного боку, виконує замовлення суспільства на компетентних спеціалістів, а з іншого – відповідає на потреби та запити у їх особистісному та професійному становленні як керівника хору. У свою чергу, зміст, та мета загальної та спеціальної диригентсько-хорової підготовки вимагає постійного духовного збагачення, катарсичного оновлення, гармонійного виховання громадян безпосередньо через хоровий спів. Вищий рівень підготовки в системі цілей, як вважає Т.Смирнова, конкретизується у конструктивних цілях залежно від особливостей змісту освіти напевному тому етапі та відбиваються в навчальних програмах, педагогічних і методичних посібниках з урахуванням специфіки конкретного предмета. У свою чергу, конструктивні цілі реалізуються через оперативні, які визначаються в конкретних умовах виконання програми навчально-виховної роботи. Реалізація такої багатогранної мети стає можливою під час виконання цілого комплексу освітніх завдань, до яких відносяться:

– інтенсивні, що полягають у розвитку особистісних якостей, у розвинених креативних здібностей з метою вирішення нестандартних нових завдань, уведенні до системи ціннісно-змістових критеріїв оцінок і принципів відбору задля широкого і повного їх використання;

– продуктивні, що спрямовують підготовку майбутнього керівника хору на різні види диригентсько-хорової діяльності, формування вміння визначати мету, ставити цілі, організувати її досягнення й інювання результатів власних дій, засвоєння норм і технологій виконання певної професійної ролі [252].

Зазначені положення свідчать про те, що диригентсько-хорова підготовка є похідним явищем відносно природного прототипу – професійної діяльності, своєрідною моделлю, де навчальна діяльність (за С.Рубінштейном) завжди є вторинною по відношенню до основної практичної діяльності.

Звідси, метою диригентсько-хорової підготовки в системі вищої музично-педагогогічної освіти можна вважати забезпечення високого рівня загальнонаукового, професійно-педагогічного та спеціального розвитку студентів, які мають оволодіти спеціалізацією керівника хору.

Аргументація наступних положень дає право константувати, що на сьогоднешній день актуальною є реорганізація змісту моделі диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору, зокрема таких аспектів, які б забезпечували його становлення на основі професійних знань, умінь, навичок, що сприяло б комплексності всіх аспектів становлення студентів, здатних до продуктивного спілкування й управління хоровим колективом. Розкриття змісту кожного аспекту підготовки в системі вищої музично-педагогічної освіти, аналіз у музично-психологічної та професіографічної дозволили дійти висновку про те, що підготовка студента в системі вищої музично-педагогічної освіти має відповідати потребам його професійного становлення як керівника хору. Пошук шляхів удосконалення диригентсько-хорової підготовки обґрунтував на необхідність розгляду її в контексті загально-культурного та професійного розвитку, що підтверджується науковими дослідженнями різних напрямів, розробленими провідними ВНЗ України.

Одним із концептуальних напрямів реформування вітчизняної диригентсько-хорової освіти Т.Смирнова визначає поглиблення етнокультурного аспекту, зокрема музичної україністики. На основі системно-синергетичного і гуманістичного підходів Т.Смирновою обґрунтовано педагогічні принципи і зміст оновленої диригентсько-хорової освіти, розроблено теоретичну модель та організаційно-методичну систему її практичного впровадження сучасних педагогічних технологій у навчальний процес завдяки інтеграції проблемного, контекстного і проектного навчання, що дозволить вирішувати завдання інтелектуально-творчого, професійного і соціального розвитку особистості майбутнього спеціаліста. Крім того, Т.Смирнова детально з’ясовує історичні етапи становлення музично-педагогічної думки з питань диригентсько-хорового навчання, аналізує творчу діяльність М.Лисенка, А.Вахняніна, К.Стеценка, Д.Січинського, М.Леонтовича, П.Козицького, висвітлює практичний внесок диригентів хору московської школи М.Даниліна, Г.Дмитревського, П.Чеснокова, О.Єгорова, К.Птиці, В.Соколова, А. Свєшнікова у розбудову вищої освіти, вивчає проблеми теорії методики професійної освіти в галузі української диригентсько-хорової педагогіки (Б.Яворський, К.Пігров, О.Перунов), аналізує наукові погляди А.Лащенко, О.Ростовського, А.Мірошнікової, О.Тимошенко, П.Ковалика, Г.Падалки, які виступають за ефективну координацію національної освіти.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Технологічні аспекти реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки
При роботі з підлітками девіантної поведінки, доцільно використовувати певні технології, які можуть допомогти їм пристосуватися до нормального життя. Відомо, що реабілітувати підлітка девіантної поведінки досить складно, для цього потрібен певний період часу, нерідко він може затягуватися на довго. ...

Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом. До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать: а) раціональні методи роботи з книгою; б) вм ...

Теоретичні засади використання дидактичних ігор як засобу формування самостійності учнів молодших класів
Гра є одним з найцікавіших видів людської діяльності, провідною діяльністю школяра, засобом його всебічного розвитку, важливим методом виховання, її назвали “супутником дитинства”, хоч у житті граються не тільки діти, а й дорослі. Гра дітей молодшого віку відзначається своєрідним переходом до нової ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com