Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 5

Розглядаючи диригентсько-хорову підготовку у контексті розвитку загальномузичних та спеціальних здібностей, зв’язку фахової підготовки з національною музичною культурою (А.Авдієвський, С.Горбенко], комплексі самостійних професійних дій (Л.Безбородова, Л.Костенко, Т. Смирнова), як спеціальний навчальний процес студента (Л. Безбородова, Т.Смирнова), сучасні диригенти-викладачі вказують на необхідність удосконалення підготовки студентів до роботи з хором, чому сприятимуть:

– сформованість диригентсько-хорової техніки (К.Ольхов);

– знання теоретичних основ диригентської навчальної методології (К.Птиця, П.Чесноков);

– інтонуючий музичний образ (С.Казачков);

– врівноважена та узгоджена взаємодія внутрішнього почуття та рухів (П.Чесноков);

– поетапне створення музичного образу (А. Анісімов);

– систематична музично-виконавська діяльність (Л.Безбородова);

– спрямованість на творче самовираження (В.Живов).

Отже, набуття професійної майстерності керівника хору, спираючись на основні напрями диригентсько-хорової підготовки на різних етапах навчання доцільно з’ясувати існуючий стан диригентсько-хорової підготовки в системі музично-педагогічної освіти.

Аналіз навчального плану в системі музично-педагогічної освіти дозволяє визначити ряд предметів психолого-педагогічного, спеціального та соціально-гуманітарного циклів, широкий спектр музично-теоретичних дисциплін (сольфеджіо, гармонія, поліфонія, аналіз музичних форм, історія музики) та оцінити грунтовну теоретичну підготовку студентів до роботи з хором. Проте перелічуючи широке коло спеціальних предметів дослідники не висвітлюють окремо їх взаємозв’язок між собою, а лише відзначають, що майбутня діяльність тісно пов’язана з комплексом профільних предметів диригентського циклу, до яких відносяться хорове диригування, постановка голосу, хоровий клас. Спостереження зсвідчили недооцінювання вагомості хорового диригування з-поміж дисциплін, що вивчаються на музично-педагогічному факультеті. В умовах індивідуалізації навчання у класі з диригування студенти оволодівають інтонаційно-слуховим осягненням твору, співом хорових партій, грою партитури, теоретичним аналізом та письмовою анотацією, диригуванням хорових творів, розвивають спеціальні диригентсько-хорові здібності. У подальшому це дозволить оволодіти методами роботи над вокально-хоровим твором та його інтерпретацією, засобами спілкування з хором, накопичити хоровий репертуар. В процесі хорового диригування відбувається формування не тільки грамотного музиканта-хормейстера, але й педагога, який володіє різними прийомами вокально-хорової роботи з дітьми.

На жаль, більшість студентів стаціонарної форми навчання взагалі не замислюється над синтетичним наповненням диригентсько-хорової підготовки, 23% першокурсників виділяють загальноосвітні дисципліни поряд зі спеціальними, не розуміючи їх специфічної ролі у навчально-виховному процесі). Скорочення годин з хорового диригування на 2 та 3 курсах, практикуму керівництва хором та хорового аранжування ускладнює підготовку студентів у системі музично-педагогічного навчання , а процесуальний компонент підготовки студентів на сьогодні не відповідає сучасним вимогам підготовки студентів до роботи з хором.

Опитування студентів після проходження педагогічної практики дозволило визначити такі недоліки у підготовці, як:

– недооцінювання значущості предметів диригентського циклу;

– недостатній рівень теоретичної підготовки студентів з диригування;

– незначний досвід науково-практичної діяльності студентів з хором;

– низький рівень міжпредметних зв’язків.

Отже, суперечність між сучасними вимогами до професійної діяльності керівника хору та існуючою системою підготовки майбутнього кернівика хору зумовлює реальні зміни в її структурі, складовими елементами якої виступає: зміст (інформаційне забезпечення), засоби (педагогічні технології, методи, форми), мета, результат підготовки, а також суб’єкт-суб’єктні взаємовідносини студента та викладача. Аналіз опитування студентів щодо значеня предметів психолого-педагогічного, музично-теоретичного та диригентського циклу зсвідчив, що головною метою системи підготовки є майбутній професіонал (керівник хору), а системоутворюючим елементом диригентсько-хорової підготовки можна вважати студентів як майбутніх спеціалістів відповідної галузі музичного виконавства. Відповідальність студентів за своє професійне становлення зумовлює по новому переглянути мету, ціль та зміст підготовки студента до роботи з хором.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Зміст та формування лексичної компетенції
Наступним завданням даного дослідження є: дати визначення поняття лексичної компетенції проаналізувати зміст лексичної компетенції. Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні: усному (аудіювання, говоріння) і писемному ...

Граматичний лад мовлення молодших школярів та його характеристика
Програми передбачають набуття учнями елементарних знань про мовлення: усне і писемне, діалогічне й монологічне; про особливості висловлювань, обумовлені їх комунікативними завданнями, ситуацією спілкування. Однак основну увагу в навчанні слід приділяти розвитку умінь здійснювати всі види мовленнєво ...

Класифікація методів психолого-педагогічної діагностики
Психолого-педагогічні методи поєднують у групи за різними ознаками. Нижче наведені найбільш розповсюджені класифікації методів. 1. Класифікація методів за Й. Шванцара. Й. Шванцара поєднує методи в групи за наступними ознаками: за використовуваним матеріалом (вербальні, невербальні, маніпуляційні, т ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com