Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 2

Розширюючи межі значущості підготовки як необхідної умови становлення професійних властивостей майбутнього спеціаліста, вважаємо за потрібне віздначити, що засвоєння великого обсягу всіх цінностей диригентсько-хорового мистецтва неможливо в умовах вузькопредметного технологічного підходу вивчення фахових дисциплін, якими б універсальними здібностями не володіли студенти. Однобічність навчального тезауруса привела до суперечностей між сучасними вимогами професійної діяльності студентів та навчальним процесом, до редукції її ціннісно-смислового наповнення. Це вказує на те, що мета освітньої підготовки повинна поєднювати прагматичні та класичні підходи у навчанні й у процесі їх реалізації сприяти формуванню і виробленню певної готовності студентів до опанування всім арсеналом знань та практичних умінь, закладених у систему підготовки, націлювати на налагодження всіх механізмів нескінченного потоку самопізнання та самовдосконалення.

Огляд змісту підготовки в освітній системі можна визначити як багаторівневий процес проектування та конструювання, кожен з яких претендує на пріоритетне значення у вихованні та розвитку особистості. Зазначене випливає із змістової моделі діяльності майбутного фахівця, що потребує дотримання певних системоутворюючих факторов: цілей, завдань цілеспрямування, програмування результату та методів досягнення конкретного результату.

Розглянемо місце диригентсько-хорової підготовки керівника хору у структурі вищої музично-педагогічної освіти.

Так, сьогодні вища музично-педагогічна освіта зіштовхнулася із низькою складних проблем, обумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми колізіями і суперечностями. Державна програма „Учитель”, ураховуючи зміст сучасної шкільної освіти, реальним шляхом підготовки студентів уважає першочерговим завданням теоретичне обґрунтування основ вивчення навчальних предметів з урахуванням змісту, мети й завдань, створення та використання методик викладання для можливості інтегрувати знання з методичним підходами, посилення орієнтацій та усунення перешкод для більшої мобільності студентів, викладачів, дослідників у самостійній роботі відповідно до положень Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ століття. Такі підходи є визначальними під час формування сучасного змісту викладання конкретного предмета з дотриманням якості європейських стандартів навчання для створення і розвитку цінностей, суспільства – важливої форми Болонської співдружності освіти. Виступаючи за постулат: „знання – гуманістично орієнтована сила”, вчені наголошують на необхідності змін у педагогіці, духовно значущої дії особистості, де б формувалися і педагогіка навчання, і педагогіка виховання що має ґрунтуватися на зміні випереджального морально-духовного розвитку інтелектуальним, законах розвитку вищих емоційних переживань (моральних, естетичних, інтелектуальних), законах оволодіння науковими знаннями, принципах національної спрямованості, культуровідповідності, гуманізації та цілісності виховного процесу.

Пошук шляхів удосконалення підготовки студентів у системі музично-педагогічної освіти обумовлює її розгляд у контексті загально-культурного розвитку, що спирається на дослідницькі підходи, які забезпечують теоретичну цілісність навчального процесу. На наш погляд, останнє можливо завдяки використанню як інструмента наукового поняття «парадигма» (з гр. – “зразок”, “приклад”), що позначає найбільш загальні принципи розуміння та інтерпретації об’єкта дослідження, прийняті у певній науковій спільноті. Спираючись на означене поняття з точки зору філософії освіти як відображення загальної культури певної історичної доби, як аспекту цілісного педагогічного мислення і практики, парадигма диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору грунтується на принципах і засобах трансляції професійно-педагогічного досвіду, мети, завдань, культурно-соціальних функціях, що включають різні напрями взаємодії з хоровим колективом. Однак сталість традиційних форм та навчально-методичного забезпечення змушує переосмислити професійну парадигму в історії музичної педагогіки, обґрунтувати необхідність запровадження нових методик навчання в існуючу музично-педагогічну систему.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Комплекс вправ для формування лексичної компетенції
Формування лексичної компетенції відбувається поступово вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу навчання лексики. Пропонуємо опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання ...

Функціонування типів пам’яті на усіх етапах розвитку школяра
Оскільки на сьогоднішній день англійську мову вивчають діти ще з першого класу, то, відповідно, підходи до вивчення також мають бути різні. Людська пам’ять на будь-якому віковому етапі поділяється на типи: –наочно-образний (легко відтворюються образи); –словесно-образний (легко запам’ятовуються дум ...

Дидактичні основи використання підручника як засобу навчання
Аналіз педагогічного досвіду свідчить про те, то педагоги не завжди організовують роботу з підручником на належному рівні: багато вчителів, працюючи виключно за підручником, не можуть внести корективи в методику навчання, тому що вони не відділяють зміст навчання від методичної побудови підручника. ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com