Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 2

Розширюючи межі значущості підготовки як необхідної умови становлення професійних властивостей майбутнього спеціаліста, вважаємо за потрібне віздначити, що засвоєння великого обсягу всіх цінностей диригентсько-хорового мистецтва неможливо в умовах вузькопредметного технологічного підходу вивчення фахових дисциплін, якими б універсальними здібностями не володіли студенти. Однобічність навчального тезауруса привела до суперечностей між сучасними вимогами професійної діяльності студентів та навчальним процесом, до редукції її ціннісно-смислового наповнення. Це вказує на те, що мета освітньої підготовки повинна поєднювати прагматичні та класичні підходи у навчанні й у процесі їх реалізації сприяти формуванню і виробленню певної готовності студентів до опанування всім арсеналом знань та практичних умінь, закладених у систему підготовки, націлювати на налагодження всіх механізмів нескінченного потоку самопізнання та самовдосконалення.

Огляд змісту підготовки в освітній системі можна визначити як багаторівневий процес проектування та конструювання, кожен з яких претендує на пріоритетне значення у вихованні та розвитку особистості. Зазначене випливає із змістової моделі діяльності майбутного фахівця, що потребує дотримання певних системоутворюючих факторов: цілей, завдань цілеспрямування, програмування результату та методів досягнення конкретного результату.

Розглянемо місце диригентсько-хорової підготовки керівника хору у структурі вищої музично-педагогічної освіти.

Так, сьогодні вища музично-педагогічна освіта зіштовхнулася із низькою складних проблем, обумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми колізіями і суперечностями. Державна програма „Учитель”, ураховуючи зміст сучасної шкільної освіти, реальним шляхом підготовки студентів уважає першочерговим завданням теоретичне обґрунтування основ вивчення навчальних предметів з урахуванням змісту, мети й завдань, створення та використання методик викладання для можливості інтегрувати знання з методичним підходами, посилення орієнтацій та усунення перешкод для більшої мобільності студентів, викладачів, дослідників у самостійній роботі відповідно до положень Національної доктрини розвитку освіти України ХХІ століття. Такі підходи є визначальними під час формування сучасного змісту викладання конкретного предмета з дотриманням якості європейських стандартів навчання для створення і розвитку цінностей, суспільства – важливої форми Болонської співдружності освіти. Виступаючи за постулат: „знання – гуманістично орієнтована сила”, вчені наголошують на необхідності змін у педагогіці, духовно значущої дії особистості, де б формувалися і педагогіка навчання, і педагогіка виховання що має ґрунтуватися на зміні випереджального морально-духовного розвитку інтелектуальним, законах розвитку вищих емоційних переживань (моральних, естетичних, інтелектуальних), законах оволодіння науковими знаннями, принципах національної спрямованості, культуровідповідності, гуманізації та цілісності виховного процесу.

Пошук шляхів удосконалення підготовки студентів у системі музично-педагогічної освіти обумовлює її розгляд у контексті загально-культурного розвитку, що спирається на дослідницькі підходи, які забезпечують теоретичну цілісність навчального процесу. На наш погляд, останнє можливо завдяки використанню як інструмента наукового поняття «парадигма» (з гр. – “зразок”, “приклад”), що позначає найбільш загальні принципи розуміння та інтерпретації об’єкта дослідження, прийняті у певній науковій спільноті. Спираючись на означене поняття з точки зору філософії освіти як відображення загальної культури певної історичної доби, як аспекту цілісного педагогічного мислення і практики, парадигма диригентсько-хорової підготовки майбутнього керівника хору грунтується на принципах і засобах трансляції професійно-педагогічного досвіду, мети, завдань, культурно-соціальних функціях, що включають різні напрями взаємодії з хоровим колективом. Однак сталість традиційних форм та навчально-методичного забезпечення змушує переосмислити професійну парадигму в історії музичної педагогіки, обґрунтувати необхідність запровадження нових методик навчання в існуючу музично-педагогічну систему.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Феномен мислення та мисленнєвої діяльності в психолого-педагогічній літературі
До найважчих і найменш досліджених проблем психології належить вивчення мислення. Що таке мислення і яка його роль в пізнанні, праці, житті цікавило людство з давна. Вже в період античності у філософії виникло розмежування органів почуття (відчуття) і діяльності мислення. З тієї пори проблема мисле ...

Психологічні основи процесу естетичного сприймання
Естетичне сприймання дійсності, розуміння прекрасного в житті і мистецтві, прагнення до його творення пов’язане з різними сферами психологічної діяльності людини - відчуттям і сприйманням, мисленням і мовою, уявою і почуттями тощо. Естетичне сприймання в тій чи іншій мірі властиве дітям-школярам. З ...

Характеристика лінгво-дидактичних підходів до вивчення прикметника в початкових класах
Методика вивчення прикметника обумовлюється його лінгвістичними особливостями. На відміну від іменника і дієслова ця частина мови характеризується несамостійністю своїх граматичних ознак. її основні граматичні категорії (рід, число, відмінок) розглядаються тільки в єдності з такими ж категоріями ім ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com