Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 16

Умовне виокремлення змістової структури творчості дало змогу відобразити її проекцію щодо диригентсько-хорової діяльності керівника хору. Впровадження цього компоненту в систему музично-педагогічного навчання виступатиме впливовим чинником професійного самозростання та самовдосконалення майбутнього керівника хору.

Отже, аналіз проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору, зіставлення змісту основних напрямків диригентсько-хорової діяльності, спрямованих на формування комплексу диригентсько-хорових здібностей, реалізацію методичних підходів у процесі підготовки, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вирішення провідних завдань інтелектуально-творчого розвитку особистості студентів на основі технічного, педагогічного і творчого аспектів, дало можливість визначити поняття “диригентсько-хорова підготовка”. Під “підготовкою керівника хору” у контексті “диригентсько-хорової підготовки” розуміємо таку систему, яка б комплексно об’єднала б основні напрями діяльності керівника хору, забезпечила студентів знаннями, вміннями та навичками на основі застосовування спеціальних методів й організаційних форм навчання.

Єдність складових диригентсько-хорової підготовки дозволила можливим запропонувати експериментальну методику диригентсько-хорової підготовки студентів у системі музично-педагогічної освіти, структурними одиницями якої є комплекс мотиваційно-ціннісного, музично-фахового, конітивно-знаннєвого, творчо-діяльнісного, педагогічно-професійного компонентів.

Мотиваційно-ціннісний компонент передбачає усвідомлення студентами специфіки та значущості різних напрямків діяльності керівника хору. Зміст даного компоненту складається з систематизації теоретичного матеріалу з основ диригування, розвитку пізнавальної активності студентів, спрямовання до оволодіння технологією та накопичування досвідом діяльності керівника хору.

Музично-фаховий компонент обумовлює розвиток спеціальних здібностей керівника хору з метою успішного здійснення диригентсько-хорової діяльності, реалізацію методичних підходів у процесі підготовки студентів до роботи з хором, застосування засобів розв’язання навчальних проблем з хорового диригування.

Когнітивно-знаннєвий компонент забезпечує студентів знаннями основ диригування, методикою роботи з хором, знаннями педагогічно-творчої взаємодії з хоровим колективом відповідно до цілей та завдань навчання.

Творчо-діяльнісний компонент характеризується наявністю творчих умінь опрацьовувати навчально-методичний матеріал, удосконаленням професійних вмінь для вирішення завдань інтелектуально-творчого розвитку студентів,пошуком конструктивних дій.

Педагогічно-професійний компонент визначається проявленням елементів педагогічного спілкування на різних етапах диригентсько-хорової діяльності. Зміст педагогічно-професійного компонента відображає психологічні, педагогічні та артистичні вміння в системі суб’єкт-суб’єктних відносин.

На основі міжлінійної трансляції знань, умінь та навичок комплексної структури диригентсько-хорової підготовки нами визначена графічна проекція основних напрямів диригенстько-хорової підготовки майбутнього керівника хору (див. рис.1.1.)

Рис 1.1.Основні напрямків диригентсько-хорової підготовки керівника хору

Подана у площині схема графічної проекції основних напрямів диригентсько-хорової підготовки відображає технічний, педагогічний та творчий напрями діяльності керівника хору, що дозволить крізь призму самореалізації розкрити власні установки та цілі.

Теоретичне узагальнення та осмислення проблем диригентсько-хорової підготовки дало змогу визначити психолого-педагогічні умови, що мають забезпечити повноцінну підготовку студентів, суттєво вплинути на змістове наповнення її структурних компонентів, забезпечити комплексну єдність нових підходів до навчання для забезпечення високого рівня активізації основних напрямів диригентсько-хорової діяльності керівника хору – технічного, педагогічного, творчого.

Страницы: 11 12 13 14 15 16 

Актуально про педагогіку:

Естетичне виховання учнів
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, ...

Аналіз масового педагогічного досвіду формування правової культури
Одним із завдань нашого дослідження було вивчення масового педагогічного досвіду формування правової культури школярів. Під поняттям «педагогічний досвід» розуміють сукупність знань, умінь і навичок, здобутих у процесі практичної навчально-виховної роботи. Опираючись на науковий фонд з проблеми пра ...

Самостійна робота учнів як метод навчання
Самостійність навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосована робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Ц ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com