Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 15

Д.Богоявленська вищим рівнем творчості як “інтелектуальної активності” також визначає креативний рівень, коли проблема вирішується самостійно і свідчить про якісно інінціативний характер інтелектуальної активності, розглядає творчість як здібність до розвитку діяльності в єдності пізнавальних та мотиваційно-афективних особливостей, як можливість виходу за межі заданого, як здатність бачити у предметі щось нове. Досліджуючи творчість як різновид творчої активності, дослідники Н.І.Белая, А.І.Ковальов відзначають роль синтезу музично-виконавських та професійно-педагогічних умінь та навичок, пізнання особистістю власних можливостей, прихованих резервів розуму, музичних здібностей, інтелектуальної ініціативи для самосвідомлення та самовизначення.

У учасній музично-педагогічній підготовці майбутнього вчителя музики до розробленої професіограми вчителя музики (Е.Абдуллін, Л.Арчажнікова), системи цілісної професійної підготовки майбутнього педагога-музиканта (Н.Гузій, Г.Падалка, О.Ростовський), методичної підготовки у процесі педагогічної практики (Л.Булатова, Л.Матвеєва, Н.Стефіна), музично-психологічної (С.Науменко) та музично-педагогічної підготовки уводиться поняття “творча діяльність”. О.Ростовський, Г.Падалка, Л.Арчажнікова, О.Щолокова розкривають особливості творчої діяльності, пов’язаної з музичними здібностями, та музичним мисленням. Л.Арчажнікова творчу діяльність вбачає у розв’язанні багатьох типових та оригінальних завдань, поєднання інтелектуальних та емоційних процесів особистості. Провідним мотивом музично-творчоЇ діяльності вчена виділяє інтерес до музичного мистецтва як поєднання інтелектуальних та емоційних процесів особистості.

Отже, вчені визначають музичну творчість як синтез властивостей особистості, що забезпечують і стимулюють творчу діяльність для утворення якісно нового, відзначають її неповторність, самобутність з метою отримання нової якості, вияву і добіру комбінацій.

Незаперечуючи значущості сучасних досліджень у вивченні проблеми творчості, глибокої теоретичної та практично творчої спрямованості в системі підготовки майбутнього фахівця, вважаємо за необхідне фундаментом музичної творчості визначити музичність. С.Науменко, Т.Смирнова, Ю.Цагареллі зазначають, що музичність, структура якої складається із загальномузичних та спеціальних здібностей в змозі забезпечити продуктивність будь-якого виду музичної діяльності, сприяєти їх удосконаленню, впливати на інтелектуальний та духовний розвиток особистості, проявляєтися у творчому прочитанні художнього образу. Умовами розвитку вищого рівня музичності - творчості – вчені визначають:

– звільнення від регламентації мислення (народження психічного бар’єру);

– проведення навчання на високому рівні складності;

– створення ситуації можливості вибору.

На їх думку розвиток творчості і відповідних творчих умінь можливо за умови певних психологічних особливостей сприймання: сплаву знань, музичності, почуттів, емоцій.Зазначені психологічні особливості характерні для кожної людини і можуть завдяки педагогічному впливу забезпечити можливість реалізації студентом свого творчого потенціалу. Таке виокремлення умов та змістової структури творчості, зображеної та таблиці, зумовило можливість її проекції щодо професійної діяльності керівника хору, відкрило перспективи удосконалення диригентсько-хорової підготовки студентів в системі музично-педагогічного навчання.

Оцінюючи творчість як діяльність, що породжує якісно нове, ми виділяємо основні напрями творчості з позицій науково-дослідницьких підходів (див. табл. 1.1.).

Таблиця 1.1.

Основні напрямки творчості з позицій науково-дослідницьких підходів

п/п

Підходи до розгляду творчості

Сутність підходу

Автори

 

1

Творчість у розвитку творчих умінь

Потреба до професійного зростання

Д.Богоявлинська

Ю.Цагареллі

В.Андреєв,

Б. Теплов

 

2

Творчість як процес

Простеження механізму творчого акту

Д. Гілфорд

Н.Гузій

М.Поташник

В.Шубинський

3

Творчість як „кінцевий продукт”

Розглядається як ознака нового, неповторного

С.Сисоєва

Г.Падалка

4

Творчість як діяльність

Розглядається з позиції розв’язання оригінальних завдань

Л. Арчажнікова

З.Левчук

А. Ковальов

Н. Белая

Страницы: 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Переказ як ефективний засіб розвитку мислення і мовлення
Переказ як вид письмової роботи є ефективним засобом розвитку логічного та образного мислення, уяви, спостережливості учнів. Він дає змогу дітям поєднати здобуті знання і життєвий досвід, реалізувати творчі можливості. Переказ розвиває в учнів логічне мислення, розширює словниковий запас, активізує ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Психолого-педагогічні особливості учнів 1-4 класів
Період життя дітей від 6—7 до 11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. Сприймання стає довільнішим, цілеспрямованим і категоріальним процесом, але трапляю ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com