Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 14

Продуктивність рівня диригентсько-хорової діяльності керівника хору позначається на досягненні ціннісного результату своєї праці – творчості. Як необхідна умова реалізації професійних функцій творчість виступає одним із напрямів диригентсько-хорової підготовки, що дозволяє вирішити нескінченну безліч типових завдань у ході опрацювання музичного матеріалу, проявити власну оригінальність та неповторність.

Поняття творчість у сучасній психолого-педагогічній літературі розглядається по-різному. Для нашого дослідження визначальним є оцінка творчості В.Андреєвим, який розглядає творчість як науку про педагогічну самовиховання особистості у різних видах творчої діяльності з метою всебічного і гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої ососбистості так і творчого колектива. Погоджуючись з цим означенням, зауважимо, що формування творчої ососбистості студентів передбачає не тільки всебічний і гармонійний розвиток його здібностей, які забезпечують успіх у творчій діяльності, а й розвиток характерологічних якостей керівника хору, які мають вирішальне значення для успішної диригентсько-хорової діяльності. В.Шубинський визначає творчість як особливу галузь педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування творчої особистості. В.Кан-Калик і М.Никандров розглядають педагогічну творчість як конкретизацію ппедагогічного ідеалу вчителя, Л.Рувімський як пошук нестандартних прийомів, Б.Красовський, І.Дмитрук розглядають творчість як оптимальну реалізацію “випереджальних конструкцій моделей діяльності вчителя”, З Левчук вважає творчість діяльністю, структурними компонентами якої виступають професійне мислення, професійна спрямованість та прагнення до професійного зростання, Ш.Амонашвілі – натхненням у роботі з дітьми. Розвиваючи ці думки можна сказати, що творчі профессійні якості, творчі можливості розвиваються у творчій взаємодії з колективом, переплавляючись у творчі вміння.

Зазначимо, що у сучасній педагогічній літературі творчість часто розглядають у контексті с діяльністю, яка органічно повязана з вивченням, науковим аналізом і впровадження зробленого у практику навчання. У діяльності керівника хору творчість виступає окремим напрямом, що дозволяє максимально розкрити його індивідуальність та смак у тісному контакті з колективом виконаців. О.Абдулліна говорить про основні особливості творчої діяльності до яких відносить комплексність та цілісність, поєднання яких результативно впливає на успіх педагогічної діяльності. Тому, керівник хору не може і не стати майстром, але необхідною умовою його діяльності є його творчість. А.Демінцев доводить, що майстерність формується і удосконалюється на основі творчої активності та пошуково-перетворюючої діяльності у процесмі навчання. За думкою М.Поташніка критерієм оцінки творчості виступає оригінальність, індивідуальність яка проявляється через продукт діяльності (утворення чогось нового, неповторного). А.Нікіфоров розглядає творчість з позиції діяльності, розкриття внутрішнього світу людини, В.Андреєв виділяють мотиваційно-творчу активність, що виявляється у взаємозв’язку з високим рівнем творчих здібностей для забезпечення продуктивності соціальних й особистісно вагомих результатів творчої діяльності. Розкриваючи творчість як властивість особистості створювати оригінальні цінності (Н.Вишнякова, Д.Богоявленська, В.Рибалка, А.Матюшкін), психологія ототожнює її з креативністю (за Д. Гілфордом), що спостерігається під час вивчення творчих здібностей особистості удосконалювати об’єкт, проявляти оригінальність, науковці В.Громов, Н.Гузій, М.Лазарев додають еврістичність, фантазію, активність та зосередженість. Н.Вишнякова ознаками креативності з позицій системного підходу вивчення творчих здібностей вважає інтелектуально-творчу ініціативу, творчий потенціал, творчу активність, здібності до розвитку та самоактуалізації. Дослідники Н.Кічук, С.Сисоєва, А.Ковальов одиницею творчого потенціалу і фоном творчості вважають інтелектуальну активність (розумова активність, здатність до самостійної ініціативи, сміливість), пошукову творчу активність, перетворювальну спонтанну діяльність, що стимулюється ззовні і спричинюється внутрішнім саморухом.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Психолого-педагогічні особливості патріотичного виховання учнів у сучасній початковій школі
Неможливо говорити про формування любові до Батьківщини без повідомлення дітям певних знань про неї. Зміст занять також можливо визначити в декількох напрямках. Оскільки патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує такі напрямки виховання особистості: моральне, трудове, розумов ...

Можливості народознавства у формуванні системи загальнолюдських цінностей у школярів
Проблема виховання цінностей у школярів складна і багатопланова, її моральні та етичні аспекти розглядались як у філософській, так і психолого-педагогічній літературі. Філософи вважають ціннісне ставлення до людини важливою передумовою активності особистості в соціальній та культурній творчості. З ...

Принцип вивчення особистості неповнолітніх з відхиленнями у поведінці
При вивченні причин девіантною поведінки неповнолітніх важливим є аналіз особистості у взаємодії з середовищем, оскільки така поведінка породжується не особистістю чи середовищем, а саме їх взаємодією. У ряді випадків ця взаємодія, якщо вона має місце протягом тривалого періоду, сильно впливає на о ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com