Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 14

Продуктивність рівня диригентсько-хорової діяльності керівника хору позначається на досягненні ціннісного результату своєї праці – творчості. Як необхідна умова реалізації професійних функцій творчість виступає одним із напрямів диригентсько-хорової підготовки, що дозволяє вирішити нескінченну безліч типових завдань у ході опрацювання музичного матеріалу, проявити власну оригінальність та неповторність.

Поняття творчість у сучасній психолого-педагогічній літературі розглядається по-різному. Для нашого дослідження визначальним є оцінка творчості В.Андреєвим, який розглядає творчість як науку про педагогічну самовиховання особистості у різних видах творчої діяльності з метою всебічного і гармонійного розвитку творчих здібностей як окремої ососбистості так і творчого колектива. Погоджуючись з цим означенням, зауважимо, що формування творчої ососбистості студентів передбачає не тільки всебічний і гармонійний розвиток його здібностей, які забезпечують успіх у творчій діяльності, а й розвиток характерологічних якостей керівника хору, які мають вирішальне значення для успішної диригентсько-хорової діяльності. В.Шубинський визначає творчість як особливу галузь педагогічної науки, яка займається виявленням закономірностей формування творчої особистості. В.Кан-Калик і М.Никандров розглядають педагогічну творчість як конкретизацію ппедагогічного ідеалу вчителя, Л.Рувімський як пошук нестандартних прийомів, Б.Красовський, І.Дмитрук розглядають творчість як оптимальну реалізацію “випереджальних конструкцій моделей діяльності вчителя”, З Левчук вважає творчість діяльністю, структурними компонентами якої виступають професійне мислення, професійна спрямованість та прагнення до професійного зростання, Ш.Амонашвілі – натхненням у роботі з дітьми. Розвиваючи ці думки можна сказати, що творчі профессійні якості, творчі можливості розвиваються у творчій взаємодії з колективом, переплавляючись у творчі вміння.

Зазначимо, що у сучасній педагогічній літературі творчість часто розглядають у контексті с діяльністю, яка органічно повязана з вивченням, науковим аналізом і впровадження зробленого у практику навчання. У діяльності керівника хору творчість виступає окремим напрямом, що дозволяє максимально розкрити його індивідуальність та смак у тісному контакті з колективом виконаців. О.Абдулліна говорить про основні особливості творчої діяльності до яких відносить комплексність та цілісність, поєднання яких результативно впливає на успіх педагогічної діяльності. Тому, керівник хору не може і не стати майстром, але необхідною умовою його діяльності є його творчість. А.Демінцев доводить, що майстерність формується і удосконалюється на основі творчої активності та пошуково-перетворюючої діяльності у процесмі навчання. За думкою М.Поташніка критерієм оцінки творчості виступає оригінальність, індивідуальність яка проявляється через продукт діяльності (утворення чогось нового, неповторного). А.Нікіфоров розглядає творчість з позиції діяльності, розкриття внутрішнього світу людини, В.Андреєв виділяють мотиваційно-творчу активність, що виявляється у взаємозв’язку з високим рівнем творчих здібностей для забезпечення продуктивності соціальних й особистісно вагомих результатів творчої діяльності. Розкриваючи творчість як властивість особистості створювати оригінальні цінності (Н.Вишнякова, Д.Богоявленська, В.Рибалка, А.Матюшкін), психологія ототожнює її з креативністю (за Д. Гілфордом), що спостерігається під час вивчення творчих здібностей особистості удосконалювати об’єкт, проявляти оригінальність, науковці В.Громов, Н.Гузій, М.Лазарев додають еврістичність, фантазію, активність та зосередженість. Н.Вишнякова ознаками креативності з позицій системного підходу вивчення творчих здібностей вважає інтелектуально-творчу ініціативу, творчий потенціал, творчу активність, здібності до розвитку та самоактуалізації. Дослідники Н.Кічук, С.Сисоєва, А.Ковальов одиницею творчого потенціалу і фоном творчості вважають інтелектуальну активність (розумова активність, здатність до самостійної ініціативи, сміливість), пошукову творчу активність, перетворювальну спонтанну діяльність, що стимулюється ззовні і спричинюється внутрішнім саморухом.

Страницы: 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Методологічні основи дослідницької роботи
Графічна діяльність учнів на уроках трудового навчання має широкі можливості для їх розумового розвитку. Проаналізовані у процесі досліджень механізми навчально-пізнавальної діяльності на уроках трудового навчання дають підстави стверджувати, що «будь-яка графічна дія спочатку здійснюється подумки, ...

Структура музично-дидактичних ігор
Існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи. Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою. Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музичн ...

Способи керівництва самостійною роботою учнів у процесі фізичного виховання учнів
З метою успішного формування фізичних якостей в учнів почат-кових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних вправ на основі певних алгоритмів фізичної діяльності, що передбачає зростання рівня самостійності та активності учнів. Як зазначає А.М.Пишкало, керівництво діял ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com