Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 13

Подібне трактування поняття “навіювання” як конструктивного елементу перевтілення зустрічаємо у К.Станіславського. На заключому концертному етапі перевтілення (переконливість, заразливість, чарівність) виступає засобом впливу, відтворення емоційного стану в утворенні образу. На основі щирості та справжності емоційних переживань заразливість допомагає виразити власні почуття. Л.Толстой стверджував, що науки доводять істину, а мистецтво „заражає”. Письменник уважав, що зараження мистецтвом музики можливо тільки тоді, коли виконавець знаходить ті нескінченно малі моменти, потрібні для досконалості музики. Емоційна точність виступає найважливішим моментом сценічної заразливості це є емоційна точність, яку В.Немирович-Данченко характеризував словом „заразливо” оскільки великий талант – і письменницький і акторський полягає саме у здатності надихати людей своїми „переживаннями”.

Про сутність зараження власним емоційним станом диригента виконавців говорить Л.Єржемський. Відносно характеру впливу на колектив він умовно поділяє керівника на “диктатора” та “демократа” з відповідними типами навіювального впливу додаючи, ефективність зараження значно посилюється творчим авторитетом та статусом диригента, вмінням використовувати лідерські і вольові якості.

Про використання творчої взаємодії між диригентом та виконавським колективом а також зараження енергією означених типів сценічного стверджують диригенти В.Живов, С.Казачков, К.Птиця, що дає можливість створити яскравий художній образ. Вони вважають, що творчість, яка едмонтсрується на очах всього колективу виконавців і слухачів (за Є.Вахтанговим) встанавлює особливий емоційний зворотний зв’язок „виконавець – глядач – виконавець”.

Уточнюючи феномен “диригента” Т.Грум-Гржимайло доводить важливість уміти зберігти і відтворити у процесі багаторазового повтору окремих епізодів музичного твору свої первинні почуття, де відтворені переживання музичного образу додають значно глибші і незабутні враження, є центральним моментом у сценічній діяльності. Сутність таємниці диригента лполягає у неймовірній психологічній якості особистості, виходячи з потреб володарювати, навіювати, захоплювати.

Аналіз феномена “діяльність диригента” засвідчує, що „побудувати творчу дію під час хорової репетиції та сценічного виступу за принципами театральної дії досить важко, оскільки диригент „один у багатьох іпостасях”. Його поліфункціональна діяльність водночас передбачає роль драматурга (диригент сам розробляє хід процесу роботи над твором), режисера (організує педагогічну дію – спілкування з колективом), актора (перевтілюється). Така багатоплановість у роботі диригента створює ряд певних труднощів. Звідси, артистичність керівника хору вона може бути визначена як сукупність певних якостей та спеціальних здібностей, пов’язаних з його фізичною організацією, особливостями емоційного стану (підсвідомим), зі своєрідністю творчого мислення, є зовнішнім боком диригента – перевтілення в образ твору. Артистичність, як здатність до перевтілення можна визначити центральною в структурі спеціальних здібностей керівника хору. Цьому сприяє:

– художній образ музичного твору, що виконується;

– особливості спілкування з колективом;

– публічна творчість;

– психічний стан.

Включення артистичних умінь як елементу театрального компонента до діяльності диригента сприятиме вдосконаленню його пізнавальних та психічних процесів (уяви, уваги, мислення, пам’яті), удосконаленню таких індивідуальних якостей як фантазії, спостережливості, вербальної сугестії, сценічності, органічності, артистизму. Використання засобів сценічної виразності сприятиме підвищенню рівня комунікативного та психологічного спілкування, створенню дії логічної площини між суб’єктами творчого процесу (виконавцями). Згідно з психологічними дослідженнями, слухачі розуміють зміст сказаного здебільшого завдяки тому, як це сказано, а не завдяки, що говориться (90% інформації сприймається за допомогою інтонації голосу, жесту, 10% засвоюється вербально).

Отже, взаємодія керівника з виконавським колективом будь-якого напряму обґрунтовує необхідність оволодіння елементами педагічного спілкування у створенні яскравого художнього образу твору.

Страницы: 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Актуально про педагогіку:

Види неблагополучних сімей
Відомий дитячий психіатр М.І. Буянов вважає, що все в світі відносно – і благополуччя, і неблагополуччя. При цьому родинне неблагополуччя він розглядає як створення несприятливих умов для розвитку дитини. Згідно з його трактуванням, неблагополучна для дитяти сім'я – це не синонім асоціальної сім'ї. ...

Розробка змісту професійної підготовки спеціаліста
Тактичні цілі – це перелік професійних умінь і характеристик особистості, які необхідно сформувати у студентів при вивченні даної дисципліни. Тактичними цілями в освітньому процесі є: організовувати і вести технологічні процеси виробництва відповідно до технологічної документації; забезпечувати вип ...

Психологічні особливості мотивації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку
Труднощі, що виникають у дитини в школі, можуть бути викликані не лише несформованістю особистішої сфери, індивідуальними фізіологічними властивостями нервової системи, але й можуть бути викликані несформованістю внутрішньої позиції школяра. Доведено, що навчальна діяльність протікає успішно, якщо ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com