Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору

Сторінка 10

Аналіз організації системи підготовки студентів до роботи з хором на музично-педагогічних факультетах засвідчив невирішеність автономних завдань, оскільки вони не пов’язані єдиною метою в системі предметів музично-теоретичного, виконавського та диригентського циклу. Ґрунтовний розгляд проблеми підготовки студентів з позиції теорії та практики музично-педагогічного навчання указує шлях до міжпредметних зв’язків як динамічного засобу якісного вдосконалення та перенесення у практику навчальних дій. Так, розуміння взаємозв’язку навчальних предметів за думкою І.Агафоннікова можливо завдяки: а) взаємопроникнення споріднених предметів; б) сближення дисциплін на основі єдиних цілей та змісту навчання; в)творчого використання на практиці професійних знань, вмінь та навичок .

Такий принцип взаємоємозв’язку предметів Л.Василенко трактує як прагнення до організації цілісності навчального процесу, не заперечуючи .предметоцентризму, як засіб розвитку предметності. Дослідник вважає можливим взаємозв’язок споріднених предметів, здатних змістовно і процесуально поєднати всі компоненти підготовки студентів на всіх етапах навчання на основі: а) розвитку специфічних музичних здібностей і відповідних якостей; б) комплексу операційних процедур, для побудови та проектування єдиного навчального процесу.

Це обумовило необхідність дослідити практичне значення індивідуального предмета диригентського циклу “хорове диригування”. Індивідуалізація навчання є тією необхідною умовою перебудови навчального процесу, важливим напрямом педагогічної технології, що обумовлює відхід від стандартизації, зумовлений особистісними та професійними потребам, дає можливість повністю розкрити природні здібності, інтереси кожного студента.

Так, предметом вивчення хорового диригування в системі музично-педагогічного навчання вчені вважають: а)розвиток музичних здібностей; б)формування професійних умінь диригентсько-хорової діяльності з хоровим колективом; в) методи та прийоми керування хором; г) методи осягнення вокально-хорового твору та його інтерпретація. У широкому розумінні диригування як навчальна дисципліна містить ряд різноманітних аспектів роботи в класі, до яких відносяться:

– робота над хоровою партитурою (програвання партитури, проспівування партій, акордів, усвідомлення єдності літературного тексту та музики, з'ясування вокальних та хорових труднощів, визначення методів та прийомів для їх подолання);

– спів партій із текстом (з аркуша, напам’ять для зв’ясування труднощів голосоутворення, методи та прийоми для їх подолання);

– вибір доцільних диригентських технічних засобів;

– творче опрацювання музичного матеріалу (інтерпретація, переклад).

Диригенти зазначають, що процес навчання хорового диригування в умовах музично-педагогічного освіти має свою специфіку, характерну для майбутньої діяльності, яка складається з:

– постановки диригентського апарату;

– відбору основних прийомів та методів виховання диригента хору;

– аналітичного підходу до музичного твору (різноманітні виду аналізу);

– відбору диригентських прийомів для виразного виконання твору;

– підготовки до практичної роботи з хором;

– засвоєння принципів диригентської технології;

– засвоєння принципів вокального інтонування;

– розвитку музичної ерудиції.

Незважаючи на те, що на хоровому диригуванні майбутній керівник хору отримує належну методичну та практичну підготовку, педагоги-диригенти обґрунтовують потребу в: оволодінні необхідною методикою навчання хорового диригування, удосконаленні навчального процесу індивідуального заняття, опануванні сучасними методами роботи з хором.

Інформативна багатозначність висловленого посилюється висловлюванням І. Агафорннікова про те, що хормейстер повинен мати добре розвинуте „вокальне вухо”, за допомогою якого може настроїти хор на той єдиний, тільки йом властивий тембр. О.Стахевич уважає вокальний професіоналізм хормейстера – основою його професійної діяльності з урахуванням знань анатомо–фізіологічних особливостей голосоутворення, Ю.Юцевич указує на зумовленість технічних приймів відповідно до засад вокального звукоутворення.

Спираючись на те, що мистецтво сольного співу та хорова виконавська культура взаємозалежать між собою, спробуємо розглянути питання про співвідношення споріднених дисциплін диригентського циклу у навчальному процесі хорового диригування? По-перше, хорове диригування визначається як „лабораторія”, де відбувається розвиток та вдосконалення диригентсько-хорових здібностей керівника хору таких як пластичність диригентського жесту та виразність вокального інтонування. По-друге, упровадження до змісту хорового диригування саме вокального інтонування допомагає глибше зрозуміти інформативну сутність диригентського жесту з метою осягення звукової палітри твору. По-третє, упровадження вокального інтонування до змісту хорового диригування сприяє вдосконаленню хорового навчання, що є надзвичайно важливим для професійної майстерності керівника хору.

Страницы: 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

Актуально про педагогіку:

Методи удосконалення запам’ятовування учнями на уроках англійської мови
Недарма науковці-психологи зауважують, що за бажанням пам’ять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю пам’яттю та з поганою виявляється в тому. Що одні вміють нею користуватися, тренують її, а інші – ні. За визначенням Е. Канта, в пам’яті є важливі три якості: ...

Формування художніх здібностей учнів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва у грі
У будь-якій країні великого значення надається роботі позашкільних закладів, передусім студій і гуртків образотворчого мистецтва. Основне завдання цих закладів, як і загальноосвітніх шкіл – зацікавити дітей мистецтвом, залучити до творчої діяльності не тільки всіх тих, хто бажає, а й тих, які не ви ...

Національно-культурні традиції українського народу як фактор формування загальнолюдських цінностей
Практика засвідчує, що найбільш успішно загальнолюдські цінності засвоюються у єдності з національною культурою. Наприклад, пізнання перлин національного мистецтва допомагає глибше зрозуміти пісенні, музичні, танцювальні жанри народів світу. Національний фольклор, у якому, як у дзеркалі, відображен ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com