Ретроспектива становлення професії керівника хору

Сторінка 8

Найбільш образну характеристику головних сторон діяльності керівника хору надають Г.Дмитревський, В.Живов, К.Ольхов. Указуючи на різні грані роботи з хором, Г.Дмитревський говорить про фазу технічності, про фазу художньої обробки твору, про педагогічну сторону, порівнює диригента з режисером, що ставить п’єсу. Щодо головних сторін діяльності керівника хору достатньо образно висловився В.Живов. Він також охарактеризував диригента хору як “педагога”, “режисера”, “виконавця”. підкреслюючи, що у фазі технічного засвоєння музичного матеріалу домінує педагогічна сторона, у фазі виконавської – виконавська, у фазі завершення художньої роботи – режисерська. Доповнюючи характеристику діяльності керівника хору, К.Ольхов називає його „маяком”, „інженером”, “контролером”, „вихователем”, „педагогом” і навіть „пророком”. І.Мусін розглядає взаємні стосунки диригента та колективу, що базуються не на особистісній симпатії, а на професійних якостях, створюючи здорову атмосферу в творчому колективі.

Про реальну можливість розширити границі професійних знань керівника хору не тільки з академічного, але й народного голосоутворення наголошує О.Бенч-Шокало. Вчена впевнена, що глибокі знання національних хорових традицій, історичних стилів, музично-мовних діалектів якісно покращують професійну майстерність керівника хору.

Таким чином, зазначене дає підстави виділити головні риси сучасного керівника хору – поліфункціональність та універсалізм. Найважливішою якістю керівника хору сучасні дослідники В.Васильєв, П.Ковалик, Т.Смирнова, диригинти-хормейстери А.Болгарський, А.Мархлевський, А.Мирошнікова, В.Мінін, О.Тимошенко відзначають високу творчу активність, оскільки сучасна музична практика потребує від керівника-хормейстера значно більшої інтенсивності творчих дій на етапі художньої обробки твору.

Аналізуючи ступінь вивченості досліджуваної проблеми, ми повинні сказати, що проблема становлення керівника хору продовжує привертати увагу дослідників на різних рівнях його професійної діяльності. Особливо це стосується сфери шкільного хорового співу і відповідної підготовки студентів у системі музично-педагогічного навчання.

Визначаючи хоровий спів у школі гострим питанням музично-побутової дійсності, Б.Асаф’єв стверджує, що у “плані аналізу найближчих завдань перед шкільним хором як організованим колективом навчання повинно стояти завдання не тільки розробки чисто педагогічних прийомів та програм, але й соціального обгрунтування цих завдань, які тісно пов’язані з сучасним станом та роллю музики.Організація шкільного хорового колективу повинна об’єднувати музично-соціальні та художньо-виховні функції, підкорятися дисциплінованій роботі з урахуванням хорового ансамблю та його утриманням на відповідній художній висоті.

На жаль, на сьогодні ми спостерігаємо зниження якості шкільного хорового мистецтва. Заміна регулярних уроків співу в навчальних планах середньої школи на урок музики спочатку у вигляді експерименту, а потім у вигляді обо’язкого положення за новою концепцією Д, Кабалевського на основі впровадження нових методик музично-естетичного розвитку не пов’язується з хоровим співом як базою масового музикування (вона існує у відриві від основного навчального процесу) на думку багатьох учителів музики, хормейстерів, студентів-практикантів нова тенденція сприяє не стільки музикуванню, скільки знайомству з елементами історії та теорії музики, слуханню музичних творів, розвитку вміння міркувати та висловлюватися про музику. А де ж хоровий спів як засіб духовного розвитку дитини, масового вогнища музичної культури, одночасного відчуття емоцій, почуттів, ”могутній педагогічний засіб, що оживляє учнів і вносить бадьорість та яскравість у шкільне життя”?

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Актуально про педагогіку:

Наука Відродження
Якщо в мистецтві Відродження загальним ідеалом і природним критерієм стала плотська тілесність, то в науці ця роль відводилася раціональній індивідуальності. Не індивідуальне знання або думка, а достовірність самої індивідуальності виявлялася істинною підставою раціонального пізнання. Все в світі м ...

Аналіз поняття «проект» та «проектна технологія» у дослідженнях зарубіжних та вітчизняних науковців
Запровадження компетентністного підходу у діяльність навчального закладу передбачає організацію навчально-виховного процесу, який передбачає формування життєво компетентної особистості, готової і здатної до активної та успішної життєдіяльності у суспільстві. Це значною мірою залежить від педагогічн ...

Психологічна діагностика стресостійкості та комунікативної компетентності соціальних педагогів
Для визначення рівня стресостійкості та комунікативної компетентності нами було проведено комплекс методик. Велике значення для розвитку стійкості до стресів молодих людей має адаптація до певних умов середовища. Тому особливо важливою для молодої людини є здатність пристосовуватися до стресових си ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com