Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни

Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв'язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують.

Умовно можна сказати, що семінар — це творче поєднання позитивних властивостей бесіди й дискусії, але на більш високому методичному, науковому й теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість суб'єктів учіння. Проводиться, як правило, зі студентами, які мають відповідну підготовку й досвід самостійного вивчення складних наукових і практичних проблем.

Для забезпечення дієвості семінару рекомендується дотримуватися .вищевикладених рекомендацій і побажань щодо проведення бесіди й дискусії.

Ефективність семінару залежить від попередньої роботи педагога (організаційно-технічний, теоретичний і методичний напрями якої найбільш оптимальні) й студентів, їх активної і творчої взаємодії. (Додаток 4)

Готуючись до семінару ми:

—складаємо плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;

—опрацювуємо методичні вказівки для студентів;

—аналізуємо дидактичні, виховні і методичні підсумки попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;

—вивчаємо рівні ознайомленості студентів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;

—організовуємо індивідуальні і колективні консультації з студентами;

—надаємо допомогу студентам у самостійній роботі з літературою;

—підготовлюємо виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;

—проводимо інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;

— готуємо місця проведення семінару тощо.

Готуючись до семінару, студенти повинні:

—ознайомитися з планом семінару, основною і додатковою літературою;

—розробити проблеми, які вимагають додаткового вивчення; —визначити план підготовки до семінару; —отримати консультації у керівника семінару; —занотувати основні положення, що стосуються розв'язання навчальної проблеми;

—підготувати реферати, доповіді тощо.

Слабка або недостатня підготовка будь-якої сторони не сприяє досягненню навчальної та виховної мети і взагалі може спричинити неуспіх усього заняття. Педагогу необхідно звернути особливу увагу на цей аспект. Можна сказати: якою була підготовка до семінару — таким буде результат.

Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції — пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію — контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування учнями програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.

Отже, семінар — це основний вид занять для поглиблення і закріплення знань, формування переконань та розвитку особистості учня.

Можемо виділити основні вимоги до семінару:

• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;

• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;

•проблемна постановка запитань;

• увага до стрижневих питань та логіки їх розкриття;

• постійне керування перебігом семінару, створення атмосфери невимушеності, полемічності й творчої активності;

• стимулювання дискусії;

• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;

Актуально про педагогіку:

Реалізація компетентнісного підходу у навчально-виховному процесі професійної школи
Педагог – представник однієї з найбільш соціально значимих людських професій, праця якого спрямована на розвиток і формування людини. Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку знаходить віддзеркалення в сучасних працях українських т ...

Основні чинники формування комунікативних умінь
У системі уроків, які включають відомості про мовлення, учням дається загальне уявлення про спілкування, види мовленнєвої діяльності. Звертається їх увага на відмінності між мовою та мовленням, потрібно зосередити більшу увагу на тому, що мова відображає досвід колективу, а мовлення - досвід індиві ...

Аналіз розвивальної функції підручників для початкової школи
В умовах особистісно зорієнтованого навчання і актуалізується проблема навчально-методичного забезпечення цього процесу, зокрема, вдосконалення якості підручників як основних носіїв змісту освіти, посилення їхньої розвивальної спрямованості. Одним із найголовніших чинників, що впливають на ефективн ...