Семінарське заняття як основна форма організації контролю знань дисципліни

Семінарське заняття багато в чому подібне до бесіди. Проте проблеми теоретичного й практичного характеру обговорюються більш ґрунтовно, всебічно і глибоко. Це колективний науковий пошук певної навчальної проблеми і шляхів її ефективного розв'язання. Учасники заняття аналізують проблему, виявляють причинно-наслідкові зв'язки, висувають шляхи її оптимального вирішення, відповідають на запитання і дискутують.

Умовно можна сказати, що семінар — це творче поєднання позитивних властивостей бесіди й дискусії, але на більш високому методичному, науковому й теоретичному рівні, що передбачає відповідну підготовленість суб'єктів учіння. Проводиться, як правило, зі студентами, які мають відповідну підготовку й досвід самостійного вивчення складних наукових і практичних проблем.

Для забезпечення дієвості семінару рекомендується дотримуватися .вищевикладених рекомендацій і побажань щодо проведення бесіди й дискусії.

Ефективність семінару залежить від попередньої роботи педагога (організаційно-технічний, теоретичний і методичний напрями якої найбільш оптимальні) й студентів, їх активної і творчої взаємодії. (Додаток 4)

Готуючись до семінару ми:

—складаємо плану семінару з визначенням основної та додаткової літератури;

—опрацювуємо методичні вказівки для студентів;

—аналізуємо дидактичні, виховні і методичні підсумки попередніх семінарів і роботу над їх удосконаленням;

—вивчаємо рівні ознайомленості студентів з проблемами семінару і визначення змісту їх самостійної роботи;

—організовуємо індивідуальні і колективні консультації з студентами;

—надаємо допомогу студентам у самостійній роботі з літературою;

—підготовлюємо виставки літератури, наочних посібників та інших засобів забезпечення семінару;

—проводимо інструктаж доповідачів і допомогу їм у написанні доповідей;

— готуємо місця проведення семінару тощо.

Готуючись до семінару, студенти повинні:

—ознайомитися з планом семінару, основною і додатковою літературою;

—розробити проблеми, які вимагають додаткового вивчення; —визначити план підготовки до семінару; —отримати консультації у керівника семінару; —занотувати основні положення, що стосуються розв'язання навчальної проблеми;

—підготувати реферати, доповіді тощо.

Слабка або недостатня підготовка будь-якої сторони не сприяє досягненню навчальної та виховної мети і взагалі може спричинити неуспіх усього заняття. Педагогу необхідно звернути особливу увагу на цей аспект. Можна сказати: якою була підготовка до семінару — таким буде результат.

Добре підготовлений і проведений семінар виконує свої основні функції — пізнавальну і виховну. Він також має допоміжну функцію — контрольну, яка дає змогу оцінити рівень опанування учнями програмного матеріалу, внести в дидактичний процес певні корективи.

Отже, семінар — це основний вид занять для поглиблення і закріплення знань, формування переконань та розвитку особистості учня.

Можемо виділити основні вимоги до семінару:

• продуманість змісту теми, її проблем та методики обговорення;

• визначення цілей, дидактичних і виховних завдань заняття;

•проблемна постановка запитань;

• увага до стрижневих питань та логіки їх розкриття;

• постійне керування перебігом семінару, створення атмосфери невимушеності, полемічності й творчої активності;

• стимулювання дискусії;

• забезпечення всебічного розгляду й аналізу навчальних проблем, об'єктивна оцінка виступів і відповідей, своєчасне їх коригування;

Актуально про педагогіку:

Малювання пальчиком, долонею
Знайомлячи дітей з даною технікою малювання, пропоную дітям намочити пальчик, долоньку у ємкість з гуашевою або акварельною фарбою і зробити відбиток відповідно до теми заняття. Діти залюбки, з легкістю створюють зображення. На малюнках весело танцюють крапельки дощу, достигають ягоди суниці, череш ...

Діагностика рівня розвитку логічного мислення дітей молодшого шкільного віку
Дослідження розвитку логічного мислення проводилося на базі 2-В класу Гімназії №31 м.Черкас. Кількість респондентів 30 осіб (учні 7-8 років, з них 8 дівчаток та 22 хлопчика). Діагностична програма, метою якої було діагностика рівня розвитку логічного мислення включала в себе такі методики: Методика ...

Метод розвитку творчого самопочуття
Метод розвитку творчого самопочуття включає ігри і завдання з розвитку мимовільної регуляції і навичок мимовільної поведінки, відчуття партнера, уяви, спостережливості, почуття ритму тощо. Особливе місце тут посідає використання елемента «театралізації» і «драматизації» у педагогічному процесі, що ...