Лекція - основний метод вивчення економічних дисциплін

Сторінка 1

Широке застосування в навчальних закладах різних рівнів акредитації має лекція, яка відрізняється від розповіді та пояснення тим, що використовується для розгорнутого теоретичного повідомлення, наукового аналізу та обґрунтування складних і об'ємних наукових проблем

її типові ознаки — системність, логічна послідовність, строга структурність, наукова обґрунтованість, які полегшують її сприйняття і розуміння; тривалість (як правило, дві навчальні години); запис плану і рекомендованої літератури; введення і характеристика певних загальних і наукових аспектів; розкриття й деталізація навчальної проблеми; завершальні висновки педагога; відповіді на запитання учнів.

Розрізняють кілька типів навчальних лекцій. Наприклад, В. Оконь їх розподіляє на традиційні (зміст матеріалу дається в готовому для запам'ятовування вигляді), проблемні (аналізується певна наукова або практична проблема) і розмовні (ґрунтується на переплетенні розмовних фрагментів лекції з відповідями слухачів або виконанням ними певних теоретичних чи практичних завдань).

За відповідної підготовленості студентів можна також застосовувати:

•курсові та монографічні лекції;

•лекції-дискусії;

•лекції-консультації;

•програмовані лекції;

•лекції з використанням техніки зворотного зв'язку.

Безумовно, ці види лекцій активізують навчально-пізнавальну діяльність студентів і сприяють підвищенню ефективності дидактичного процесу. Вони характеризуються проблемністю і концептуальністю(ДОДАТОК 1).

В навчальній практиці ми передусім використовуємо традиційні і проблемні лекції. Добір виду лекції залежить від багатьох факторів. МИ повинен враховувати рівень освіти студентів, наявність у них певних навичок і вмінь, зміст і особливості навчальної дисципліни тощо. Отже, лекцію, незалежно від її виду, можна проводити, тільки маючи впевненість у її доцільності, у відповідній розумовій підготовленості студентів і їхній здатності до активної роботи.

В іншому разі доцільною буде лекція-бесіда, під час якої значно спрощується зміст навчального матеріалу, більш детально аналізуються проблеми, підтримується тісний контакт педагога з студентами, з'ясовується рівень і глибина засвоєння матеріалу лекції. Особливість лекції-бесіди полягає в тому, що ми, висуваючи навчальні проблеми, обмірковуємо вголос, наводимо докази та анти докази, надає можливість студентам відповідати на поставлені запитання і обмінюватися думками, допомагає їм самостійно робити висновки для практичної діяльності.

Прийнявши рішення проводити лекцію, ми повинні досконало визначити її вид і зміст. Робота над змістом лекції включає добір і опрацювання матеріалу відповідно до рівня розумового розвитку більшості студентів. Вдале її читання вимагає вміння подавати навчальний матеріал, певної інтонації, темпу мовлення, міміки і жестикуляції.

Рішення щодо методики проведення лекції приймаємо самі. Молоді педагоги обов'язково повинні мати текст лекції, а також усвідомлювати необхідність підтримання постійного контакту з аудиторією. Безумовно, просте озвучення тексту лекції не сприяє такому контактові. З цією метою рекомендується пов'язувати матеріал, який вивчається, з життєдіяльністю навчального закладу, актуальними проблемами країни та світу. Від педагога вимагається:

по-перше, доведення до студентів за найкоротший час якомога більшого обсягу спеціальних та інших знань;

по-друге, сприяння формуванню рис громадянина Української держави;

по-третє, надання фахової допомоги в самовдосконаленні

студентів;

по-четверте, формування і розвиток мотивації навчально-пізнавальної діяльності та майбутньої професійної діяльності.

Незалежно від форми проведення й дидактично-виховних завдань лекція складається з трьох частин: вступної, основної та заключної(ДОДАТОК 2,3). У вступній частині студенти отримують інформацію про цілі, тему, актуальність і проблеми лекції. Основна частина дає всебічний аналіз проблем, які вивчаються, та їх систематизацію. В заключній частині коротко аналізуються розглянуті під час лекції проблеми, формулюються висновки і визначаються завдання для самостійної роботи.

Навчальна практика свідчить про те, що ефективність лекції залежить від таких факторів:

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Драматизація як метод навчання
Драматизація, як метод розвитку розумової діяльності, здебільше використовується в молодших класах школи, коли учні погано ще володіють словом, мислення мають наочно-образне. В 1-2 класах драматизацію використовують для з’ясування змісту всього прочитаного тексту чи для осмислення окремих фраз або ...

Впровадження системи вправ на розвиток логічного мислення учнів початкових класів на уроках читання
Формувальний експеримент здійснювався на базі 2-В класу Гімназії №31 м. Черкас протягом 3 тижнів на уроках читання у вигляді спеціально-підібраних завдань на розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку. Оскільки констатувальний етап експерименту показав, що найбільші труднощі діти ...

Народна іграшка як засіб морального виховання
В системі виховання дітей дошкільного віку особливе місце займає моральне виховання. Моральне виховання - це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки. В процесі озна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com