Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі

Поняття розрізняються по змісту історичного матеріалу: економічні, соціально-політичні, історико-культурні.

Дослідження дидактів та методистів підтвердили, що поняття та теоретичні положення в шкільних курсах історії можуть бути засвоєні лише при умові знань учнями конкретних історичних фактів.

Робота з історичними поняттями, наприклад у 7 класі, може проводитись за таким зразком:

При викладанні історії України слід звернути увагу на вивчення основних понять та ідей курсу, які є провідними в усіх класах і акумулюються в наступних положеннях:

етапи становлення української державності;

боротьба українського народу з іноземними загарбниками;

антифеодальний та національно-визвольний рух в Україні;

становлення української нації;

видатні політичні діячі України;

герої національно-визвольних змагань;

внесок українського народу в скарбницю світової науки та культури;

національні меншини в Україні;

соціально-економічний і політичний розвиток України;

відродження і побудова Української держави.

Між предметні зв’язки на уроках історії

Координація історичної освіти з іншими гуманітарними предметами відкриває шляхи підвищення ефективності викладання історії. Звернення вчителів до змісту і методів суміжних дисциплін дає можливість значно розширити вирішення завдань навчально-виховного процесу. Особливе місце у відтворенні подій історичного минулого займає художня література. За допомогою художнього твору – вчитель одержує змогу реконструювати історичні події, показати колорит епох, узагальнити образи історичних діячів. Наприклад, при вивченні найбільшої теми з історії української революції у 10 класі: (Теми 2-3) вчитель може звернутись до твору Миколи Виговського “На українському святі свободи”.

“1 квітня 1917 р. в Києві відбулося урочисте “Українське свято свободи”. Майдани й вулиці столиці України були заповнені людьми: робітники, селяни, інтелігенція, військові під синьо-жовтими прапорами з усіх усюдів сходилися на площу Святої Софії, щоб звідти організовано, з піснями, пройти вулицею Фундуклеївською на Хрещатик, маніфестуючи волю всього українського народу жити в Суверенній Україні.

Очевидець цього історичного акту так описує події: “Кожна група має свій прапор з написом. Прапори з різного матеріалу, є шовкові, оксамитові, з портретами і цілими картинами” .

Йшли колони війська, робітників фабрик і заводів – уперше під національними прапорами. “ . Після рядів війська та робітників і інтелігенції підходить скромна валка на чолі із проф М.Грушевським. Він тільки повернувся із заслання, де був більше двох років, есь посивів, побілів”, – зауважив автор репортажу. Аж нараз із гущі демонстрантів залунало:

Актуально про педагогіку:

Дидактично-методичні передумови організації інтерактивного навчання писемного мовлення в середній школі
Письмо - це один із найскладніших видів людської мовленнєвої діяльності. У рамках взаємозалежного навчання видів мовленнєвої діяльності воно виконує три основні функції: є засобом фіксації досягнень учнів у всіх аспектах навчання, служить джерелом інформації при навчанні читання й виступає як самос ...

Негативні особистісні утворення у дітей молодшого шкільного віку
Соціально-економічні події в Україні, у світі | кардинально впливають на становлення особистості. Якщо для старших поколінь різного роду перетворення в суспільстві залишаються часто або на рівні констатації фактів, або в поєднанні з необхідністю їх осмислення на ґрунті вже сформованих власних особи ...

Розвиток зв’язного мовлення на уроках читання
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі основні напрямки: удосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої вимовної культури; збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів, уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальним ...