Рішення проблемних завдань на уроці історії є найвищим етапом організації роботи з учнями. На відмінність від звичайних уроків, проблемне навчання спитається не тільки на пізнання історичних фактів та подій, а на розкриття причинно-наслідкових зв’язків. Вірне формулювання навчальної проблеми – одне із головних завдань, від якого залежить успіх та результативність уроку.
Характерною рисою проблемного навчання є постановка перед учнями проблемної ситуації, яка спонукає їх не тільки користуватися готовими знаннями, але і самостійно (під керівництвом вчителя) здобувати нові знання. Схематично це може мати такий вигляд.
Репродуктивне навчання
![]() |
Проблемне навчання
![]() |
Існують різноманітні шляхи створення проблемної ситуації:
постановка проблемних завдань;
організація дискусії на уроці;
організація пошукової роботи школярів.
Проблемна ситуація на уроці залежить від:
характеру навчального матеріалу;
актуальних проблем сучасності;
життєвого досвіду школярів.
Організація проблемного уроку може мати такий вигляд:
|
|
![]() |
При оцінюванні проблемних завдань високо оцінюються використання учнями:
знань з історії;
знань з літератури;
довідкових джерел;
засобів масової інформації.
Робота учнів з історичними поняттями
Історичним поняттям називають ключове слово чи ключові слова, в яких відображено головні, важливі найбільш суттєві сторони історичних подій та явищ. Засвоєння учнями історичних понять є найважливішим завданням навчання історії в школі.
Процес формування історичних понять починається з визначення суттєвих ознак та розкриття їх на конкретному історичному матеріалі. Далі учні повинні знати сутність історичного поняття. Наступними етапами роботи є визначення місця історичного поняття в загально історичному процесі та їх зв’язок з іншими історичними поняттями. Методистами виділяються наступні етапи формування понять:
створення цілісної картини історичного явища;
виділення його суттєвих ознак;
повідомлення поняття, яке закріплює сутність цього явища;
визначення поняття;
вправи на використання поняття;
перехід до вивчення нових понять.
З своєю класифікацією історичні поняття розподіляються на:
Одиничні – діють на протязі короткого історичного часу, в тій чи іншій країні;
Особові – діють на протязі значного періоду, в одній країні чи групі країн;
Загальні – діють в різних країнах, в рамках певного суспільства;
Всеохопні – діють в різних суспільствах на протязі великого історичного періоду.
Актуально про педагогіку:
Реалізація програми "Соціально-педагогічна допомога дітям з
неблагополучних сімей"
Отримані дані діагностичного етапу дозволяють перейти до наступного етапу - розробки і реалізації самої програми. Відмітимо, суб'єктами програми виступали соціальний педагог школи, психолог, представники інших соціальних інститутів, автор програми. Були організовані: 1. Батьківські збори для групов ...
Виникнення ідеї соціальної педагогіки в античній культурі
Античність (IX – I ст. до н.е.) в цілому є складовою історії Стародавнього світу, проте розвиток культури, зокрема соціального виховання, тут досягнув такого рівня, що уможливив виникнення ідеї соціальної педагогіки, це дає підстави розглянути цей період детальніше. Античність з повним правом можна ...
Використання відомостей народного календаря
Народний календар українців виступає як унікальне історичне джерело, осередок його національно-історичної пам`яті завдяки комплексності самого «місяцеліка», довготривалої історії його творення та універсальності у використанні, а також надзвичайно широкої сфери застосування. Календар дає можливість ...