Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі

Статті і корисна інформація » Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України » Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі

Сторінка 6

Ганебні пути

Ми вже порвали

І зруйнували царський трон!

З-під ярем,

Із тюрем,

Де був гніт,

Ми йдемо на вільний світ!

За Україну, за її долю,

За честь і волю, за народ!

Орієнтовні питання цієї конференції можуть бути такими:

Початок української революції.

Центральна рада та її суспільно-політична діяльність (1917 р.).

Проголошення незалежності України.

ЗУНР – українська держава в Східній Галичині.

Держава П.Скоропадського та українська революція.

Діяльність урядів Директорії УНР.

Проголошення Соборності України.

Видатні політичні діячі та герої визвольної боротьби українського народу.

Історичне значення української революції та національно-визвольної боротьби в 1917-1920 рр.

У ХI класі буде цікаво провести учнівську конференцію на тему: “Україна в роки другої світової війни”. Епіграфом цієї конференції повинні стати слова Президента України Л.Д.Кучми: “ Ми можемо сказати, що в українського народу два головні національні свята – День Перемоги і День Незалежності. Свята великі, світлі і взаємопов’язані”.

Питання для обговорення старшокласниками можуть бути такі:

Радянсько-німецькі договори 1939 р. й українські землі.

Напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої літа-осені 1941 р. на території України.

Плани нацистської Німеччини щодо України, Гітлерівський “новий порядок”.

Рух Опору Нацистському режиму в Україні: його багатоскладовий та суперечливий характер.

Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

наші земляки – видатні учасники II світової війни.

Роль і внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини.

Історичне значення перемоги над нацизмом для майбутнього України.

Під час вивчення курсів історії України та Всесвітньої історії важливо сформувати у старшокласників національні, міжнаціональні та загальнолюдські цінності. У зв’язку з цим потрібно звернутися до історичних понять та термінів: крах тоталітаризму і перемога демократії, тенденція посилення європейської інтеграції, еволюційне просування демократичних країн до соціально-орієнтованого громадянського суспільства.

В поєднанні з історичним поняття “Державність України” все це дає можливість сформувати у старшокласників цивілізаційний погляд на історію і суспільство, яке може бути визначено такою оцінкою: “Я – громадянин України, Я – громадянин Європи, Я – громадянин Світу”.

Формування цілісності історичних знань

Однією із проблеми викладання історії є комплексний підхід до засвоєння історичного матеріалу. Як правило більшість учнів в цілому володіють історичними факторами, можуть викладати їх в хронологічній послідовності та знають найважливіші історичні дати. В той же час проблемою залишається формування у школі загального історичного світогляду. Учні досить абстрактно уявляють історичний процес, як єдине ціле. Викликає труднощі оперування та використання понятійного апарату. Започаткована дванадцятибальна система дає можливість і систематизувати знання школярів. Учні повинні знати в яку історичну епоху відбувається та чи інша історична подія, в чому полягає її сутність та історичне значення. Теоретичні та фактологічні знання суміщують з знаннями про історичну добу (тисячоліття, століття, дата). У загальному вигляді це зображення у вигляді таблиці.

Проблемне навчання на уроці історії

Під проблемним навчанням розуміють сукупність методів, за допомогою яких перед учнями створюється проблемна ситуація, формуються проблеми, шукаються шляхи їх вирішення та саме рішення. Умовою для створення проблемної ситуації є включення в урок кількох, під час суперечливих поглядів по проблемі, яка вивчається. Учні повинні вибрати вірну точку зору та обґрунтувати її.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Структура цілей навчання в сучасній методиці навчання ІМ
Визначення цілей навчання дає відповідь на запитання «з якою метою навчати?» Існує 4 цілі: Практична, виховна, освітня та розвиваюча. Практична мета є провідною. Передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення (аудіювання, говоріння, читання, письмо). Тобто, здійснювати усне спілкування; вмін ...

Психолого-педагогічні особливості та проблеми обдарованих дітей в процесі їх соціалізації
На відміну від «дорослої обдарованості», яка є реальністю у створенні продукту або ідеї, дитяча обдарованість має свою специфіку в продуктах творчості, навчального процесу, індивідуального розвитку, предметної спрямованості. Специфічні особливості дитячої обдарованості: 1) вона є суто суб’єктивною ...

Економічне мислення як основний компонент економічного виховання
Зміни в життєдіяльності людини в умовах введення ринкових механізмів господарювання роблять актуальною проблему формування економічного мислення. Визначення шляхів та засобів здійснення цього процесу передусім вимагає ретельного дослідження сутності категорії "економічне мислення". Понятт ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com