Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі

Статті і корисна інформація » Громадянська освіта та формування національної свідомості на уроках історії України » Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі

Сторінка 16

Особлива роль у вихованні національної самосвідомості належить школі, яка має готувати школярів до суспільного життя, формувати в них національний світогляд, патріотичні почуття, активну громадянську позицію.

На розв'язання усіх цих завдань спрямований шкільний курс історії.

Головні завдання, які стоять перед учителем історії:

1. Створити чітку систему роботи, спрямовану на формування національної самосвідомості.

2. Виховувати активну самостійну особистість, свідомого громадянина України.

3. Формувати національну свідомість учнів.

4. Постійно систематизувати, інтегрувати набуті знання, виявляти їхні зв'язки з національною ідеєю.

5. Формувати віру як особливо важливий феномен національної самосвідомості, завдяки якій знання набувають практичної енергії й реалізації.

6. Формувати ідеї, почуття господаря рідного краю, творця власного життя, активного учасника доленосних подій історії рідного народу.

7. Стимулювати учнів постійно займатися самостійною науково-дослідницькою діяльністю з проблем історії, культури, духовності рідного народу.

Учитель повинен бути відданий ідеї української державності, він озброює учнів громадянськими знаннями, формує в них національну самосвідомість.

У школах приділяється увага формуванню в учнів національного характеру. Вічне правдо шукання, щедрість і довірливість, ласкавість і ніжність, порядність і доброзичливість, працьовитість і талановитість, глибокий ліризм і задушевність, щирість і глибока волелюбність - лише деякі типові риси українського характеру, які потрібно формувати в учнів.

Глибоке дослідження виховної мудрості минулих поколінь, творче відродження в сучасних умовах виховного потенціалу давньоукраїнської міфології, трипільської культури, козацької педагогіки, національної символіки та інших духовних традицій збагачують засоби і можливості впливу на підростаюче покоління, відкривають нові перспективи розвитку української педагогіки на даному етапі і в майбутньому.

Неабияке місце належить питанням виховання молоді і насамперед вихованню почуття патріотизму, його ідейно-політичних та морально-етичних засад як складових.

Питання виховання патріотизму, формування державної ідеології й національного світогляду у молоді України тісно пов'язані з сучасними державотворчими процесами. До них входять такі провідні ідейно-політичні чинники як ставлення до політики, до ідеї державності, до рідної землі, до актуальних питань спілкування людей, що живуть в Україні. Важливе місце у цьому процесі посідають морально-етичні засади - людяність і бережливе ставлення до близьких і рідних, повага до поглядів і переконань іншої людини, совість, честь, стремління робити добрі вчинки, ідеї свободи совісті, поваги й толерантності до національних і релігійних почуттів особистості.

Серед проблем, від розв'язання яких залежить здійснення національного відродження України, важливе місце належить формуванню національної самосвідомості. Це зумовлюється, насамперед тим, що високий рівень національної самосвідомості пов'язаний не просто з теоретичним усвідомленням процесів національного відродження, а й з практичною готовністю людини до участі в розбудові належної держави. Без належного виховування процес побудови міцних підвалин української держави неможливий. Людина, байдужа до національних надбань свого народу, у якої немає національних орієнтирів, поступово втрачає свій зв'язок з Батьківщиною. Зміст освіти, форми і методи навчання і виховання в школі мають будуватися на засадах гуманізму з урахуванням багатовікової історії народу, на основі його національно-культурних загальнолюдських цінностей, інтернаціональними здобутками.

Страницы: 11 12 13 14 15 16 17 18

Актуально про педагогіку:

Етапи художньо-конструкторської діяльності старшокласників
Досвід показує, що для ефективної підготовки старшокласників до художньо-конструкторської діяльності остання повинна будуватися за типом професійної діяльності художника-конструктора. Тому вчителі трудового навчання, організатори технічної творчості, наставники повинні досконало володіти системою п ...

Розвиток монологічного мовлення
Розповідна ( монологічна) мова - це мова одного. Це більш складний , порівняно з діалогічною , вид усної мови. Вона вимагає від оповідача зв’язно, послідовно викладати свої думки, надавати їм закінчену форму. Дуже важливо при цьому уміти стежити за своєю мовою і за слухачами , відчувати їхню реакці ...

Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії
Висока педагогічна майстерність визначається насамперед власною методикою, яку розробив викладач або майстер виробничого навчання. Проте є дидактичні закономірності використання наочності, спільні для всіх майстрів і для навчання всіх учнів. Розглянемо їх. 1. Активізація пізнавальної діяльності учн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com