Вивчення літературних джерел з питань виникнення розумової відсталості у дітей

Статті і корисна інформація » Особливості формування мовлення у розумово відсталих дітей » Вивчення літературних джерел з питань виникнення розумової відсталості у дітей

Сторінка 2

4.Фенілкетонурія. Це спадкове захворювання, що розвивається внаслідок надлишку фенілаланіну або одного з продуктів його обміну в організмі людини. Окрім розумової відсталості, нерідко клінічними симптомами фенілкетонурії є судоми, підвищення психомоторного збудження й екзема. Розрізняють три типи таких розладів, проте тільки один з них, який у практиці зустрічається найбільш часто, можна успішно попередити. простые блюда для похудения

Нерідко діагноз фенілкетонурія встановлюється дитині з 2-х до 3-х років лише після виявлення ознак розумової відсталості, коли лікування є малоефективним. Тому у багатьох країнах світу проводиться обстеження усіх новонароджених на наявність фенілкетонурії. Це дозволяє здійснити ранню діагностику і попередити ураження мозку введенням із перших днів життя дитини (до досягнення нею 4-х тижневого віку) дієти з малим вмістом фенілаланіну. Такі заходи є високоефективними для зменшення ступеня розумової відсталості у пацієнтів з класичною фенілкетонурією. Надалі необхідно здійснювати періодичний контроль за рівнем фенілаланіну у крові. Також небажано, щоб жінки із захворюванням на фенілкетонурію вагітніли та народжували дітей.

В клініці інтелектуальних порушень до останнього часу для визначення стану психічного недорозвинення загальноприйнятим вважався термін "олігофренія" ("недоумкуватість"), головними критеріями якої є:

1) тотальність психічного недорозвинення з переважанням слабкості абстрактного мислення при меньшій вираженості порушень передумов інтелекту і відносно менш грубим недорозвиненням емоційної сфери;

2) непроградієнтність інтелектуальної недостатності, що є наслідком порушення онтогенетичного розвитку, а також непроградієнтність яка викликала недорозвинення патологічного явища.

В залежності від часу впливу патогенного чинника всі форми олігофренії можна поділити на 3 групи. Ця класифікація була запропонована Г.Є. Сухарєвою в 1965 році і є актуальною і на сьогоднішній день.

Перша група— олігофренії ендогенної природи (в зв'язку з ураженням генеративних клітин батьків):

а) хромосомні аномалії (хвороба Дауна, синдром Клайнфельтера, синдром Шерешевського-Тернера);

б) справжня мікроцефалія;

в) ензимопатичні форми олігофренії (пов'язані з порушенням основних видів обміну);

г) дизостозичні форми олігофренії (пов'язані з порушенням розвитку кісток і шкіри).

Друга група— ембріо- і фетопатії:

а) олігофренія обумовлена TORCH інфекціями (токсоплазмоз, краснуха, герпес, цитомегаловірус);

б) олігофренія зумовлена іншими вірусами (грип, паротит та ін.);

в) олігофренія, що пов'язана з сифілісом;

г) клінічні форми олігофренії, що пов'язані з гормональними порушеннями у матері і токсичними чинниками;

д) олігофренія зумовлена гемолітичною хворобою новонароджених (несумісність крові матері і плоду за Rh-фактором )

Третя група— олігофренія, яка виникла в зв'язку з шкідливостями, що діяли під час пологів або в перші роки життя дитини:

а) олігофренія, пов'язана з пологовою травмою і асфіксією;

б) олігофренія пов'язана з черепно-мозковою травмою в постнатальному періоді;

в) олігофренія, зумовлена перенесеними в ранньому дитинстві енцефалітами, менінгітами, менінгоенцефалітами.

В кожній групі перерахованих форм проводиться подальша диференціація в залежності від особливостей клінічної картини включаючи ступінь інтелектуального дефекту.

За міжнародною класифікацією рекомендовано терміни: "розумова відсталість", "психічний недорозвиток", їх фактичне значення більш широке, тому що вони точно відображають суть явища, оскільки в процесі розвитку відстає не тільки інтелект, але й інші сфери психічної діяльності. Ці терміни, з одного боку, допускають в деяких випадках певну проградієнтність, що викликає інтелектуальний дефект уражень, з іншого боку— не потребують обов'язкової ієрархічності ураження психіки. Крім того, вони більш прийнятні деонтологічно для визначення легких випадків недорозвинення інтелекту.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Основні чинники формування комунікативних умінь
У системі уроків, які включають відомості про мовлення, учням дається загальне уявлення про спілкування, види мовленнєвої діяльності. Звертається їх увага на відмінності між мовою та мовленням, потрібно зосередити більшу увагу на тому, що мова відображає досвід колективу, а мовлення - досвід індиві ...

Аналіз професійної діяльності фахівця
Професія апаратника є головною та найбільш чисельною у хімічних та нафтохімічних виробництвах. Вона є професією широкого профілю, замінюючи десятки професій, які існували раніше та які зникли у зв’язку з високим рівнем автоматизації виробництва. Саме тому в наш час у праці апаратника значний елемен ...

Основні риси Епохи Відродження
Коли європейський дух перестав прагнути до смерті і звернувся до життя, він знайшов для себе нове джерело сили на самому початку свого ж шляху - в античності. Майже тисячу років середньовічна Європа розвивалася на уламках античної культури, залишених варварами. Середньовіччя - це та ж античність, а ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com