Модель гармонізації соціального середовища школи

Сторінка 4

Найтиповішими мотивами, здатними спонукати до управлінської активності, є: прагнення змінити статус і зробити кар'єру; бажання розв'язати складне управлінське рішення, від якого залежатиме успіх усієї організації; бажання принести користь організації; інтерес до управлінських справ; сподівання на те, що організація стане більш незалежною і самостійною; бажання посилити вплив на персонал; можливість виявити себе і свої здібності тощо. Бажання досягти мети спричинює пошукову активність, спрямовану на зміну ситуації (вибір способів поведінки, координація зусиль, саморегуляція та ін.).

Складний процес формування активності особистості завершується реальним вибором бажаного, тобто задоволенням потреб, але тільки за умови, що зовнішні спонуки не суперечать вже існуючим в особистісній структурі цінностям, не викликають внутрішнього дискомфорту, когнітивного дисонансу (інтелектуального конфлікту, за якого нова інформація суперечить усталеним думкам, уявленням), а нова орієнтація, що виникла в результаті вибору, відкриває особистості простір для задоволення своїх потреб. Щоб гармонізувати соціальне середовище нам треба виявити соціально активних учнів та вчителів для досягнення поставлених цілей.

Соціальна активність може виступати творчою самореалізацією учнів в процесі їх соціалізації, зокрема Плотніков П.В. описує проблеми творчої самореалізації молоді через її соціальну активність у всіх сферах життєдіяльності. Представлено аналіз причин діяльності , яка не враховує істотних властивостей і законів зміни соціальної активності молодої особистості. структура соціальної активності молодої особистості як суспільного явища розглядається: за формою – професійна і непрофесійна; за видом – навчальна, трудова, політична, правова, культурно-духовна, комунікативна тощо; за спрямованістю – громадська й антигромадська; за сферою реалізації – навчання, праця, бізнес, управління.

Деркач А.А., Орбан Л.Э. Соціальна поведінка як спосіб вияву активності особистості. В авторській моделі соціально-психологічної структури особистості соціальна поведінка репрезентується соціально-психологічним досвідом, соціальними орієнтаціями та соціальною позицією, соціально-психологічною компетентністю, статусно-рольовими параметрами. Нині актуалізується значення цих складових, адже вони вказують на специфіку зв’язку індивіда з соціальним середовищем, опосередкованим його зовнішньою і внутрішньою активністю. Дослідження цих характеристик сприяє виявленню дій і вчинків індивіда, механізмів взаємозв’язку людини і суспільства.

Активізація активності вчителів школи дає змогу для вдосконалення, сприяє в формуванні оптимізму, який виявляється в почутті бадьорості і життєрадісному настрої, упевненості в собі, своїх можливостях, у переконаності в тому, що мрії здійсняться. Через позитивний настрій вчителів та сприятливе спілкування зі своїми учнями та гармонійне середовище, ми розвиваємо та зрощуємо нове покоління, здатне до толерантності, зберігання цінностей, патріотів та соціально активної особистості.

Для цього, на нашу думку треба створити самоврядування яке буде дійсним. Унаслідок набуття нового соціального статусу яке здобудуть учні школи, формується почуття відповідальності за свою поведінку, навчання і громадську роботу. Вступивши самоврядування, обравши шлях відповідальності, учні будуть перейматися питаннями школи, вдосконалення життєдіяльності та т.і. Для подолання протиріч між темпами суспільного та індивідуального соціально-культурного розвитку сучасні школи потребують створення, освоєння та впровадження виховних технологій та інновацій, спрямованих на орієнтацію особистості до зростаючих змін у суспільстві, готовності до майбутнього життя шляхом самореалізації, саморозвитку її здібностей, творчості та соціалізації в цілому. Нині духовно-моральний стан суспільства вимагає розробки принципово нових підходів до виховання підростаючого покоління і критеріїв оцінки організації і змісту виховної діяльності. Навчальний заклад - це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства - формувати інтелектуальну, творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни. Одним із найважливіших показників активності школярів в навчальному закладі на сучасному етапі є результативність соціального виховання, його системний характер, втілення в життя ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв українського народу, форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь відповідно до природно-історичного розвитку матеріальної та духовної культури.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Аналіз проблеми інтеграції знань в сучасній освіті
У вирішенні проблем гуманізації освіти на сучасному етапі важливого значення набувають принципи гуманітаризації, диференціації та інтеграції. Мета їх полягає у формуванні творчої особистості як умови і результату повноцінного процесу навчання. Сьогодні інтеграція – це провідний принцип розвитку суч ...

Поняття автономії
Вимоги сьогодення та особливості сучасної системи освіти зумовлюють необхідність підготовки учнів до навчання протягом усього життя. Неабияку роль у цьому відіграє самостійна робота, яка покликана не тільки сприяти оволодінню учнями іншомовною компетенцією, а й формуванню навчальної компетенції. Як ...

Робота над формуванням мовних знань та навичок з фонетики в початковій школі
Досвід вчителів доводить, що одним з ефективних прийомів забезпечення інтересу дітей до навчання, їх активності та працездатності є використання прислів’їв та приказок. На початковому етапі можна звертатися до прислів’їв та приказок для роботи на фонетичному рівні.Це сприяє вимові окремих складних ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com