Модель гармонізації соціального середовища школи

Сторінка 3

Для розробки нашої моделі гармонізації соціального середовища,перш за все розглянемо досвід вчених, які побічно так чи інше займалися гармонізацією середовища. Наприклад Аніщенко А.П. розробила програму формування соціальних якостей старшокласників, навчальні плани щодо вдосконалення агентів соціалізації старшокласників у територіальній громаді; статутну документацію територіального науково-метидочного соціально-педагогічного центру та громадської організації «Харківська соціально-педагогічна громада», проект «Створення служби соціально-педагогічної підтримки старшокласників у теріторільній громаді», положення про консультативний центр для батьків. Перераховані заходи, безумовно є соціально педагогічними, але тематично торкаються гармонізації соціального середовища школи тільки опосередковано.

Чернуха Н.М. розробила програми «Я-луганчанин», «Школа громадянської спільноти»;тематику та методику проведення семінарів, круглих столів з проблеми особистісно зорієнтованого спрямування інтеграції виховних соціальних впливів суспільства; комплекс моніторингових процедур, спрямованих на визначення рівня готовності вчителів, вихователів, соціальних працівників до запровадження в педагогічну практику інтеграційної особистісно зорієнтованої моделі формування в учнів громадянськості на сучасному етапі розвитку українського суспільства; методичні рекомендації та методичні посібники «Виховувати громадянина», «Громадянське виховання в учнів промислового регіону». Чернуха Н.М. роглядає питання про громадянську активність, її вікова група– учні.

Довгополова Я.В. розробила та практично реалізувала соціально-педагогічні умови процесу формування толерантних відносин студентів та створила Тренінговий Центр з даного питання. Реалізація даної програми проходила у ВНЗ, та певною мірою охоплює середовище ВНЗ.

Гріщенко Н.А. розробила й репрезентувала соціальний проект «Щире серце», сутність якого полягала в організації діяльності клубу інтерактивного дискусу «Суспільна думка», створила комплекс діагностичного матеріалу для визначення рівнів сформованості про соціальних особистісних смислів студентської молоді. Гріщенко Н.А. розглядає формування про соціальних смислів студентів у поза навчальний час, приділяє особливу увагу соціально-педагогічному середовищу ВНЗ.

Лебєдєва Н.М. розробила програму гармонізації педагогічного процесу ціннісного самовизначення старших школярів.

У дослідженні вирішується проблема становлення та реалізації гуманного способу життя старших школярів у гармонійному педагогічному процесі ціннісного самовизначення. Мета дослідження: методологічне та теоретичне обгрунтування, конструювання та реалізація гармонізації педагогічного процесу ціннісного самовизначення старших школярів. Досвід який запропонувала Лебєдєва Н.М. теоретично наближений до нашого дипломного дослідження, але недолік того, що програма націлена тільки на старших школярів невірна.

Активна взаємодія особистості з природою і суспільством є методологічним принципом, що дає змогу розкрити специфіку її становлення у світі, що також змінюється; враховувати не тільки дії об'єктивних чинників на особистість, а й потенційні характеристики (у тому числі психічні властивості, якості, природні особливості тощо) самої особистості. Отже, активність є формою вираження потреб особистості, її характеристикою як суб'єкта життєдіяльності. Вона сприяє злиттю індивіда із соціумом (ідентифікація) і виділенню, збереженню свого “Я” (автономізація), тобто є способом формування, розвитку особистості та подолання зустрічних детермінантів (причин) у процесі її становлення. Це досягається завдяки оптимальному використанню природних здібностей і можливостей індивіда, знаходженню оптимально-індивідуального темпу життя, своєчасному включенню особистості в соціальні процеси тощо. Активність особистості є багатовимірною категорією, яка реалізується в системі цільових установок, ціннісних відносин та орієнтацій, що визначають мотиваційну сферу особистості, спрямованість її інтересів, нахилів, вибір способів діяльності й спілкування. Розрахувавши свої сили, можливості для досягнення мети, людина за допомогою активності мобілізує свої здібності, активізує бажання, долає інерцію. Мотиваційними спонуками до дії є будь-які її потреби, передусім актуалізовані (незадоволені).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Підготовка та атестація наукових і науково-педагогічних кадрів
В Україні велика увага приділяється підготовці наукових і науково-педагогічних кадрів, котра має свої закономірності, принципи та специфічні ознаки. З часу проголошення державного суверенітету України система підготовки й атестації наукових та науково-педагогічних кадрів зазнала кардинальних змін. ...

Наукові кадри та їх підготовка
Положення про підготовку науково - педагогічних та наукових кадрів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309. Підготовка науково-педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі і докторантурі. Загальні положення. 1. Аспірантура і докторантура є формами підготовки ...

Специфіка молодшого школяра у різних типах родини
На цей рахунок існує дві найбільш розповсюджені точки зору. Перша: єдина дитина виявляється більш емоційно стійкіша, ніж інші діти, тому, що не знає хвилювань, пов’язаних із суперництвом братів. Друга: єдиній дитині приходиться переборювати більше труднощів, чим звичайно, щоб придбати психічну рівн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com