Модель гармонізації соціального середовища школи

Сторінка 3

Для розробки нашої моделі гармонізації соціального середовища,перш за все розглянемо досвід вчених, які побічно так чи інше займалися гармонізацією середовища. Наприклад Аніщенко А.П. розробила програму формування соціальних якостей старшокласників, навчальні плани щодо вдосконалення агентів соціалізації старшокласників у територіальній громаді; статутну документацію територіального науково-метидочного соціально-педагогічного центру та громадської організації «Харківська соціально-педагогічна громада», проект «Створення служби соціально-педагогічної підтримки старшокласників у теріторільній громаді», положення про консультативний центр для батьків. Перераховані заходи, безумовно є соціально педагогічними, але тематично торкаються гармонізації соціального середовища школи тільки опосередковано.

Чернуха Н.М. розробила програми «Я-луганчанин», «Школа громадянської спільноти»;тематику та методику проведення семінарів, круглих столів з проблеми особистісно зорієнтованого спрямування інтеграції виховних соціальних впливів суспільства; комплекс моніторингових процедур, спрямованих на визначення рівня готовності вчителів, вихователів, соціальних працівників до запровадження в педагогічну практику інтеграційної особистісно зорієнтованої моделі формування в учнів громадянськості на сучасному етапі розвитку українського суспільства; методичні рекомендації та методичні посібники «Виховувати громадянина», «Громадянське виховання в учнів промислового регіону». Чернуха Н.М. роглядає питання про громадянську активність, її вікова група– учні.

Довгополова Я.В. розробила та практично реалізувала соціально-педагогічні умови процесу формування толерантних відносин студентів та створила Тренінговий Центр з даного питання. Реалізація даної програми проходила у ВНЗ, та певною мірою охоплює середовище ВНЗ.

Гріщенко Н.А. розробила й репрезентувала соціальний проект «Щире серце», сутність якого полягала в організації діяльності клубу інтерактивного дискусу «Суспільна думка», створила комплекс діагностичного матеріалу для визначення рівнів сформованості про соціальних особистісних смислів студентської молоді. Гріщенко Н.А. розглядає формування про соціальних смислів студентів у поза навчальний час, приділяє особливу увагу соціально-педагогічному середовищу ВНЗ.

Лебєдєва Н.М. розробила програму гармонізації педагогічного процесу ціннісного самовизначення старших школярів.

У дослідженні вирішується проблема становлення та реалізації гуманного способу життя старших школярів у гармонійному педагогічному процесі ціннісного самовизначення. Мета дослідження: методологічне та теоретичне обгрунтування, конструювання та реалізація гармонізації педагогічного процесу ціннісного самовизначення старших школярів. Досвід який запропонувала Лебєдєва Н.М. теоретично наближений до нашого дипломного дослідження, але недолік того, що програма націлена тільки на старших школярів невірна.

Активна взаємодія особистості з природою і суспільством є методологічним принципом, що дає змогу розкрити специфіку її становлення у світі, що також змінюється; враховувати не тільки дії об'єктивних чинників на особистість, а й потенційні характеристики (у тому числі психічні властивості, якості, природні особливості тощо) самої особистості. Отже, активність є формою вираження потреб особистості, її характеристикою як суб'єкта життєдіяльності. Вона сприяє злиттю індивіда із соціумом (ідентифікація) і виділенню, збереженню свого “Я” (автономізація), тобто є способом формування, розвитку особистості та подолання зустрічних детермінантів (причин) у процесі її становлення. Це досягається завдяки оптимальному використанню природних здібностей і можливостей індивіда, знаходженню оптимально-індивідуального темпу життя, своєчасному включенню особистості в соціальні процеси тощо. Активність особистості є багатовимірною категорією, яка реалізується в системі цільових установок, ціннісних відносин та орієнтацій, що визначають мотиваційну сферу особистості, спрямованість її інтересів, нахилів, вибір способів діяльності й спілкування. Розрахувавши свої сили, можливості для досягнення мети, людина за допомогою активності мобілізує свої здібності, активізує бажання, долає інерцію. Мотиваційними спонуками до дії є будь-які її потреби, передусім актуалізовані (незадоволені).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Формування навичок самостійного навчання
У зв’язку з глобальними змінами у сучасному світі, пов’язаними з геометрично пропорційним ростом інформаційних потоків, з одного боку, й перспективами європейських організаціях у світлі орієнтації українських освіти на європейську, з іншого боку, особливо важливим стає не стільки обсяг і повнота ін ...

Розвиток навчання як важлива умова інтенсифікації дидактичного процесу у вищій школі
Освіта . Якою воно повинна стати, для того щоб повною мірою виправдати надії покладені на нього і кожну окрему людину, суспільством і державою? Які кроки потрібно почати, щоб усі ці надії – або, принаймні, більшість з них – виправдалися? З останнім питанням сьогодні доводиться зіштовхуватися особли ...

Незвичайні творчі вправи до уроків математики
Пошук нових способів розв’язування задач. Складання своїх задач, їх розв’язування. Написання „математичних творів”. Пропонувати учням написати казку, вірш, байку на математичну тему. Математичні диктанти складає найчастіше вчитель, але можна запропонувати скласти їх учням. Такий вид роботи розвиває ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com