Модель гармонізації соціального середовища школи

Сторінка 2

- Надання допомоги дітям в аналізі проблем соціальних відносин і варіативної проектуванні своєї поведінки в складних життєвих ситуаціях;

- Створення розвиненого інформаційного поля для кожного вихованця;

- Педагогічне стимулювання дитячих ініціатив в процесі розвитку учнівського самоврядування в освітній установі. В результаті реалізації даного напрямку зі стін освітньої установи будуть виходити молоді люди, підготовлені до життя в нових соціально-економічних умовах, здатні знайти своє місце в ній і гнучко орієнтуватися в умовах мінливої реальності.

Наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування соціального середовища у загальноосвітній школі I–III ступенів:

1) забезпечення свободи та ініціативності школяра, що спрямовані на задоволення його розумних потреб і не шкодять загальним інтересам;

2) розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;

3) забезпечення прав і свобод учня і громадянина державою, її органами та соціальними структурами громадянського суспільства;

4) реалізація багатоманітності духовного життя школярів, в основі якого — визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;

Соціальне середовище існує завдяки численним взаєминам його членів та соціальних інститутів. Чим більша і різноманітніша палітра складових соціального середовища, тим гармонійніше відбувається його розвиток та різноманітніші умови життєдіяльності особистості. Соціальне середовище впливає на соціалізацію особистості і охоплює життєдіяльність людини від її народження аж до смерті. Соціалізація особистості залежить від умов соціального середовища.

У процесі соціалізації в людини формуються соціальні якості, знання, вміння, відповідні навички, що дає їй змогу стати дієздатним учасником соціальних відносин. Соціалізація відбувається як за умов стихійного впливу на особистість різних обставин життя, так і за умов цілеспрямованого формування особистості. Завдяки активності людини її життєвий шлях, відображення нею соціально-психологічної реальності перетворюється в складну двосторонню взаємодію особистості та соціального життя. Складний процес взаємовпливу одне на одного і є джерелом розвитку та становлення індивіда. Соціальне становлення людини як об’єктивну необхідність уходження її в соціальне середовище пов’язують насамперед із засвоєнням нею досвіду, накопиченого минулими поколіннями людства, і виміряють ступенем її готовності до виконання сукупності соціальних функцій та обов’язків відповідно до існуючих суспільних відносин.

Розв’язання цих складних і багато аспектних завдань значною мірою залежить від школи, як базового соціального осередку, призначення якого полягає у створенні умов для послідовного, науково обґрунтованого осягнення молоддю основ життєдіяльності – організації життя на засадах історично складених ціннісних орієнтацій національної культури, форм і способів діяльності, спілкування і поведінки.

Сучасні експериментальні дослідження і практика свідчать про те, що досягнення ефективності у підготовці школярів до соціального життя на гуманістичних і демократичних засадах як провідних принципах, обраних суспільством, можливе за умов системних й інтегрованих підходів до її здійснення.

Реальним втіленням системного й інтегрованого підходів у практику освітніх закладів різних типів є їх.

Орієнтація системи освіти на ці підходи диктується, таким чином, не тимчасовою на них модою, а їх потенційними можливостями. Завдяки систематизації й інтеграції умов і чинників впливу на людину можна глибше і всебічно осягнути педагогічний процес, спрямований на формування особистості, ефективніше вплинути на нього, позбутися в ньому фрагментарності й випадковості. Вираженням функціональної значущості об’єктивних умов в оволодінні людиною соціальним досвідом, формуванні в неї відповідних громадянських якостей і способів поведінки є закон про вирішальну роль середовища у становленні й розвитку особистості.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Введення самостійних курсів історії
На початку 30-х рр. в умовах формування в СРСР тоталітарного режиму виховання активної особистості перестало бути першочерговим завданням школи. Державі були потрібні кваліфіковані кадри і одночасно слухняні виконавці висунутих згори ідей. На перший план ставилося завдання підвищення рівня освіти, ...

Тема роману „Маруся Чурай”
Візьмемо до уваги одне принципове вихідне положення, без якого неможливо точно інтерпретувати образ героїні роману. Йдеться про те, що Ліна Костенко трактує Марусю Чурай, як дівчину, обдаровану геніальним мистецьким талантом, що означає надзвичайно тонку і багато в чому специфічну, не таку як в інш ...

Поняття мотивації
Мотива́ція (від lat. movere) – 1) спонукання до дії; 2) динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, що керує поведінкою людини та визначає його скерованість, організованість, активність та стійкість; 3) здатність людини за допомогою праці задовольняти свої матеріальні потреби. Те ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com