Модель гармонізації соціального середовища школи

Сторінка 1

Професійна діяльність соціального педагога передбачає забезпечення гармонізації соціального середовища освітньої установи, соціальний захист.

Гармонізація соціального середовища освітньої установи пов'язана з створенням виховного середовища даної установи та поля самореалізації вихованців, спрямована на корекцію впливу різних суб'єктів соціальних відносин на дитину.

Завдання, які вирішує соціальний педагог, забезпечуючи гармонізацію соціального середовища освітньої установи:

- Створення умов ефективної взаємодії педагогічного та учнівського колективів на основі суб'єктності включення як педагогів, так і учнів в даний процес;

- Формування позитивної емоційної атмосфери в процесі взаємодії всіх соціальних суб'єктів освітнього закладу;

- Спільне включення педагогів, учнів та їх батьків в різноманітні види соціальної діяльності;

- Створення умов для розвитку дитячого самоврядування в освітній установі;

- Соціальна допомога педагогам, учням та їх батькам;

- Нейтралізація негативних впливів соціуму на суб'єктів освітнього закладу;

- Організація взаємодії з різними соціальними інститутами, що забезпечує гармонізацію внутрішньої соціального середовища освітньої установи з зовнішнім соціальним оточенням.

Умовно можна виділити два напрямки гармонізації соціального середовища освітньої установи:

1. Створення виховного середовища освітньої установи. Результатом реалізації в освітній установі даного напрямку буде адаптованість учасників педагогічного процесу до шкільного життя, їх самоствердження і формування активної життєвої позиції. Виховне середовище передбачає створення в освітньому закладі таких відносин, які сприятимуть формуванню соціальності дитини.

Перш за все важлива роль ідей про єдність колективу школи, педагогів та учнів, згуртуванні цього колективу. У кожному класі, в кожному об'єднанні повинна формуватися організаційна і психологічна єдність (інтелектуальна, вольова і емоційна). Створення виховного середовища передбачає взаємну відповідальність учасників педагогічного процесу, співпереживання, взаємодопомога, здатність разом долати труднощі. Створення виховного середовища означає, що в освітній установі домінують творчі початки при організації навчальної та позанавчальної діяльності, при цьому творчість розглядається учнями, педагогами і соціальними педагогами, як універсальний критерій оцінки особистості та відносин у колективі. Основні механізми реалізації даного напрямку:

- Виділення домінуючої мети колективу, що об'єднує педагогів та учнів;

- Визначення провідної діяльності, що є значимою для всіх членів колективу;

- Розвиток дитячого самоврядування, ініціативи і самостійності дітей і дорослих, створення різновікових дитячих об'єднань;

- Формування позитивного ставлення до творчості;

- Неповторність навчального закладу (кожна школа повинна мати своє обличчя);

- Наявність відносин «відповідальної залежності» (А.С. Макаренко) у середовищі педагогів, учнів та їх батьків.

2. Створення поля самореалізації дитини. Організовуючи роботу про безпосередній соціальний захист дитини, соціальний педагог повинен орієнтуватися на чотири основних напрямки, виділених В.Т. Лисовським.

Гармонізація соціального середовища освітнього закладу передбачає активізацію процесу самовиховання з боку самої дитини, забезпечення умов для реалізації молодими людьми своїх потенційних можливостей, створення поля самореалізації дитини. Головне завдання діяльності соціального педагога в освітніх установах - підготувати дитину до життя в суспільстві. Основні механізми реалізації даного напрямку:

- Включення дітей у вирішення різних соціальних проблем в реальних і імітованих ситуаціях (соціальні проби);

- Діагностування вольової готовності до системи соціальних відносин;

- Стимулювання самопізнання дітей, визначення власної позиції та способу адекватної поведінки в різних ситуаціях;

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Філософські та психолого-педагогічні основи виховання естетичної культури підлітків
Естетична культура особистості – це сформована на основі власного життєвого досвіду та шляхом естетичного виховання з боку суспільства здатність людини розпізнавати й переживати прекрасне й потворне, піднесене й низьке, трагічне й комічне в мистецтві й навколишній дійсності, керуватися виробленими ...

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових знань
Підґрунтям аналізу базових знань є вміння викладача виділяти потрібний навчальний матеріал шляхом аналізу міжтемних і міжпредметних зв’язків, а також уміння розробляти засоби контролю, що дозволяють за невеликий проміжок часу одержати повне уявлення про реальні вміння учнів, необхідні для засвоєння ...

Поняття дидактичної гри
Дидактична гра – "творча форма навчання, виховання і розвитку студентів, школярів і дошкільників". Дидактичні ігри розвивають спостережливість, увагу, пам'ять, мислення, мову, сенсорну орієнтацію, кмітливість, а тому їх можна використовувати під час викладання будь-якого предмета. Сучасна ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com