Особливості соціального середовища школи

Сторінка 6

Програма за охорони здоров`я була не тільки програмою освіти. Але й виховання. Її виховне значення зростає, коли в подальшій роботі С. Шацький завдання організації дитячого життя підпорядковує більш загальній меті - виховати радянського громадянина. Для Шацького учитель завжди був найважливішою фігурою педагогічної роботи. Звідси його постійна висока вимогливість і неминуща увага до вчителя. Шацький вважав, що неодмінною вимогою до вчителя має бути уважне і всебічне вивчення їм дитини: «Педагог повинен стати спостерігачем і дослідником тих явищ, які перед ним протікають».

У Першій дослідницький станції С. Шацький віддавав багато сил систематичній роботі з вчителями. Регулярні з`їзди вчителів біли вельми ефективним засобом підвищення кваліфікації вчителів, живого творчого спілкування. Черпанов С. зробив висновок, що на думку Шацького, особи навчально-виховного закладу – це добре злагоджений, творчо працюючий педагогічний колектив, у якому трудяться колеги-однодумці, кожен зі своїм тільки йому властивим почерком в роботі, але розуміючи один одного, і для яких головне – діти, їх радість і смуток, діти довірені педагогічному колективу, щоб виховати з них гідних громадян. Соціально значущими є ідеї С. Шацького про школу як о великому факторі, що впливає на суспільне життя села; про соціальне середовище, яке оточує дитину, а також засобах, за допомогою яких вона може його виховувати; про завдання школи з організації масового педагогічного процесу навколо неї, о педагогічному процесі середовища(села, країни, міста); про роботу школи спільно з населенням над будівництвом життя в селі з вивчення виховних факторів, а головне, про соціальну роль сільського вчителя і створення центру соціально-педагогічної роботи в селі. Ще у 20-ті роки нашого століття Інститут методів шкільної роботи, яким керував учений, педагог В. Шульгін, проводив широке наукове дослідження з проблеми педагогізації середовища. Дослідницька група створила експериментально перевірену методику педагогічного дослідження середовища, де можна було реєструвати динаміку змін у соціумі, а також його педагогізацію. За допомогою соціальних вимірників і показників середовища визначився педагогічний фон, особистісно - середовищні контексти, які давали можливість пізніше вибрати зміст, методи і форми діяльності.

Ідея педагогізації середовища отримала розвиток у теоретичних роботах В. Шульгіна. Кардинально, по-новому ставилося питання освіти як своєрідної практики суспільного розвитку, що могло призвесли до нових форм організації суспільного життя і нового типу державності. Вчений створює модель «нової» школи, в якій зміст, методи, форми, структура були спрямовані назустріч дитині, що розвивається. Педагог в даній школі притягувався не до заходів педагогічного впливу, а до організації та допомоги самоорганізації, самоосвіти і саморозвитку дитини. Ця модель була відкритою соціально-педагогічною системою, що створює сприятливе середовище для розвитку особистості.

Організація спільної діяльності дітей і дорослих, на думку В. Шульгіна, сприяла процесу соціалізації особистості. Він писав: «…Разом з дорослими вирушають підлітки на завод, фабрику, радгосп, лабораторію…У цьому процесі вчать вони один одного, вони допомагають іншим…Але цим не вичерпується їх робота. У бібліотеці, кіно, лабораторіях, в кімнатах для консультацій вони отримують додаткові знання, вміння, навички…І так само, як хлопці, дорослі вовтузяться в лабораторіях за винаходом, тому що не вбита у них пристрасть до відкриттів.»

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Дослідження впливу дисфункціональної сім’ї на розвиток особистості, навчання та виховання молодшого школяра
Враховуючи актуальність даної проблеми, нами було проведено дослідження, яке спрямоване на спробу виявити вплив дисфункціональної родини на особистість молодшого школяра. Провівши дане дослідження, гіпотеза про те, що дисфункціональна сім’я має негативний вплив на виховання, навчання та розвиток ос ...

Ефективність застосування групової форми навчання у ПТНЗ
У практичнії частині проводилася перевірка знань студентів у групі ДРЕ-Е7-1. Мета цього контролю виявити ефективну форму навчання. Перший етап: проводилася перевірка знань студентів у індивідуальній формі (кожному студенту видається індивідувльний варіант питань). Другий етап: 20 студентів були под ...

Види української народної іграшки, їх зміст
Українська народна "іграшкова культура" складна й розмаїта. Для того щоб її вивчати, потрібно якимсь чином класифікувати, тобто розділити іграшки на групи, орієнтуючись на спорідненість певних істотних ознак. Найбільш простою та прямолінійною класифікацією О. Найден вважає поділ на дві гр ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com