Особливості соціального середовища школи

Сторінка 6

Програма за охорони здоров`я була не тільки програмою освіти. Але й виховання. Її виховне значення зростає, коли в подальшій роботі С. Шацький завдання організації дитячого життя підпорядковує більш загальній меті - виховати радянського громадянина. Для Шацького учитель завжди був найважливішою фігурою педагогічної роботи. Звідси його постійна висока вимогливість і неминуща увага до вчителя. Шацький вважав, що неодмінною вимогою до вчителя має бути уважне і всебічне вивчення їм дитини: «Педагог повинен стати спостерігачем і дослідником тих явищ, які перед ним протікають».

У Першій дослідницький станції С. Шацький віддавав багато сил систематичній роботі з вчителями. Регулярні з`їзди вчителів біли вельми ефективним засобом підвищення кваліфікації вчителів, живого творчого спілкування. Черпанов С. зробив висновок, що на думку Шацького, особи навчально-виховного закладу – це добре злагоджений, творчо працюючий педагогічний колектив, у якому трудяться колеги-однодумці, кожен зі своїм тільки йому властивим почерком в роботі, але розуміючи один одного, і для яких головне – діти, їх радість і смуток, діти довірені педагогічному колективу, щоб виховати з них гідних громадян. Соціально значущими є ідеї С. Шацького про школу як о великому факторі, що впливає на суспільне життя села; про соціальне середовище, яке оточує дитину, а також засобах, за допомогою яких вона може його виховувати; про завдання школи з організації масового педагогічного процесу навколо неї, о педагогічному процесі середовища(села, країни, міста); про роботу школи спільно з населенням над будівництвом життя в селі з вивчення виховних факторів, а головне, про соціальну роль сільського вчителя і створення центру соціально-педагогічної роботи в селі. Ще у 20-ті роки нашого століття Інститут методів шкільної роботи, яким керував учений, педагог В. Шульгін, проводив широке наукове дослідження з проблеми педагогізації середовища. Дослідницька група створила експериментально перевірену методику педагогічного дослідження середовища, де можна було реєструвати динаміку змін у соціумі, а також його педагогізацію. За допомогою соціальних вимірників і показників середовища визначився педагогічний фон, особистісно - середовищні контексти, які давали можливість пізніше вибрати зміст, методи і форми діяльності.

Ідея педагогізації середовища отримала розвиток у теоретичних роботах В. Шульгіна. Кардинально, по-новому ставилося питання освіти як своєрідної практики суспільного розвитку, що могло призвесли до нових форм організації суспільного життя і нового типу державності. Вчений створює модель «нової» школи, в якій зміст, методи, форми, структура були спрямовані назустріч дитині, що розвивається. Педагог в даній школі притягувався не до заходів педагогічного впливу, а до організації та допомоги самоорганізації, самоосвіти і саморозвитку дитини. Ця модель була відкритою соціально-педагогічною системою, що створює сприятливе середовище для розвитку особистості.

Організація спільної діяльності дітей і дорослих, на думку В. Шульгіна, сприяла процесу соціалізації особистості. Він писав: «…Разом з дорослими вирушають підлітки на завод, фабрику, радгосп, лабораторію…У цьому процесі вчать вони один одного, вони допомагають іншим…Але цим не вичерпується їх робота. У бібліотеці, кіно, лабораторіях, в кімнатах для консультацій вони отримують додаткові знання, вміння, навички…І так само, як хлопці, дорослі вовтузяться в лабораторіях за винаходом, тому що не вбита у них пристрасть до відкриттів.»

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Актуально про педагогіку:

Дидактичні проблеми підготовки вчителів до економічного виховання учнів
Перехід до ринку означає докорінні зміни в соціальному замовленні до системи освіти. Фундаментом економічної підготовки є відповідна освіта і виховання, які в нових умовах мають зазнати глибоких змін. Це стосується насамперед педагогічних основ. Якщо виховання готує людину до життя, в тому числі й ...

Пошук шляхів вдосконалення виховання патріотів в умовах полікультурного суспільства: актуальні проблеми і знахідки початкової школи
Виховання як невід’ємний чинник полікультурної освіти визначає спрямованість змісту освіти і педагогічного процесу на формування усвідомленого вибору учнями етичних цінностей та готовності до життєдіяльності в умовах культурного розмаїття людської спільноти, передбачає конкретне втілення ідеї полік ...

Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку
Пізнання навколишнього світу починається з відчуттів, сприймань і породжує людське мислення. Воно супроводжує усі розумові процеси людини. Саме мислення забезпечує нам можливість виходу за межі чуттєвого, розширює межі та глибину нашого пізнання, відображає суттєві зв’язки і відношення між предмета ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com