Особливості соціального середовища школи

Сторінка 5

Стосовно до американському суспільству Д. Дьюї ставить питання так: або ми дозволяємо стихійно складатися середовищю та управляти освітою молоді, або спеціально формуємо для цих цілей середу, тому що будь-яке середовище стихійне, якщо воно не сформоване з урахуванням бажаного освітнього результату. Щоб суспільство могло через школу вирішувати свої педагогічні завдання, сама школа повинна бути готовою до вирішення цих завдань, нести в собі всю сукупність необхідних соціальних характеристик, для чого необхідно суспільству не тільки змінити свою точку зору на школу, визнавши її повноцінного суспільного структурою, але й зробити її повноцінною учасницею соціального життя.

На думку Д. Дьюї, найголовніша причина, чому існуюча школа не може зорганізуватися в природний соціальний союз, полягає в тому, що в ній абсолютно відсутній елемент загальної та продуктивної діяльності з її безперервним навчанням. Тому, творячи школу нового часу, необхідно враховувати це найважливіше положення - школа повинна максимально нести в собі соціальне начало, відповідне основним параметрам реально існуючої соціальної середовища. У силу цього Д. Дьюї пропонує розглядати школу як особливе середовище, регулюючи розвиток якої, можна направляти дії, а отже, думки і почуття учнів у потрібному для суспільства напрямку і тим самим готувати учнів до здійснення необхідних суспільних завдань. Для цього діяльність школи має бути спрямована, по-перше, на привчання дітей до співпраці і взаєморозуміння, по-друге, на розвиток свідомості взаємної залежності, формування прагнення зберегти цей дух співпраці в їх майбутньої суспільної діяльності. Вирішити ці завдання може тільки школа, що представляє із себе кооперативне товариство невеликого масштабу, «міні-суспільство», «маленьку демократичну громаду», орган соціальної структури.

Вона повинна нести в собі основи демократії, співробітництва, взаємодопомоги, гуманізму, спільного прийняття рішень і грунтуватися на спілкуванні в ході спільно виконуваної суспільно значущої діяльності, що враховує інтереси окремого учня

Соціальне виховання має на увазі життя в школі як в соціальному організмі, соціальний характер програми школи і соціальний підхід в методах роботи. Єдина виховна ситуація пробуджує конструктивні, продуктивні, творчі сили дитини і створює повноцінну і пристосовану до середовища особистість. Дьюї вважав, що головне призначення школи - дати дітям можливість накопичити успішний досвід життя у співпраці. Така школа стає динамічною системою, заснованої на єдності духовного, інтелектуального та емоційного досвіду. Досвід охоплює дитину цілком - його тіло і розум, його почуття і емоції. Спільна діяльність поступово стає нормою, а завдяки цьому сама школа - маленькою соціальною громадою. Тому школа, інтегруючи в собі всі найбільш важливі види соціальної діяльності та відносин, зможе готувати людину до майбутнього життя, ввести дитину в соціальне середовище, сформувати його здібності до служіння суспільству.

Великий внесок у розробку проблем і педагогізації середовища зробив С.Шацький і на підставі цього обґрунтував теорію педагогіки соціального середовища. І до Шацького ця проблема викликала пильну увагу передових мислителів. Зокрема, великий інтерес до неї виявляли Ушинський К., Л. Толстой. Вивчення впливу середовища на дітей С. Шацький та його співробітники багато займалися ще в дореволюційний період. Але природно, тоді їхні можливості були вкрай обмежені, а вплив на навколишнє середовище практично мізерно. Лише в умовах соціалістичної дійсності С. Шацькому вдалося поставити справу вивчення соціального середовища і його впливу на формування дітей з широким розмахом і дійсно науковим підходом. При цьому бралися до уваги не тільки середовище та її вплив на дітей, але й можливості впливу на середовище з метою його покращення. Такого масштабу експеримент вперше стався в світовій педагогічній практиці на Першій дослідницькій станції Наркомросу. На цій основі у Шацького виникла і сформувалася система поглядів на школу як центр виховної роботи в районі своєї діяльності. Шляхом поступових, але обдуманих кроків він перетворює, за допомогою сприяння дітей, школу в культурний будинок, що впливає на гігієну життя дитини в сім`ї та в подальшому – і на саму сім`ю.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Актуально про педагогіку:

Елементи народознавства при викладанні теми „Різноманітність та охорона покритонасінних”
Урок-подорож «сторінками червоної книги» Мета: сформувати в учнів бережливе ставлення до природи; розвивати вміння учнів працювати колективно, критично мислити, оцінювати факти, самостійно добирати необхідний матеріал для взаємонавчання. Обладнання: слайди або малюнки із зображенням рослин, занесен ...

Методика проведення бесід
Одним з основних методів навчання дітей з вадами мови діалогічного мовлення є бесіда – організована, цілеспрямована розмова вихователя з дітьми на певну тему. Вона складається із запитань і відповідей . Запитання вихователя спрямовують думку дитини і допомагають їй сформулювати відповідь. Бесіда сп ...

Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії
Висока педагогічна майстерність визначається насамперед власною методикою, яку розробив викладач або майстер виробничого навчання. Проте є дидактичні закономірності використання наочності, спільні для всіх майстрів і для навчання всіх учнів. Розглянемо їх. 1. Активізація пізнавальної діяльності учн ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com