Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи » Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Сторінка 5

Вперше спроба гармонізувати соціальне середовище була у А. Гельвеція (1715-1771). Французький філософ висуває не лише проблему національного виховання, але і пропонує механізм його реалізації. Він розуміє, що весь соціум ( родина, школа, національні традиції, форма врядування, соціальне становище, світське товариство,друзі, кохані, викладачі, тощо) діє на становлення людини, але відсоток керованого, позитивно спрямованого впливу суспільства на індивіда ще дуже низький.

Отже, треба спланувати його поширення на стихійну зону. Він казав: «Моральне виховання людини, тепер майже цілком полишене на випадок. Щоб те виховання вдосконалити, треба було б опрацювати план його відповідно до громадської користі, заснувати його на простих і незмінних принципах. Це єдиний спосіб зменшити вплив випадку на нього та усунути суперечності, які є й мусять доконечно бути між усіма різними правилами теперішнього виховання.

Цим А. Гельвецій передбачає впорядкування, керування і гармонізацію відповідно до загально суспільної користі всіх провідних виховних впливів соціуму. Отже, соціальні впливи, які діють стихійно на формування просоціальної людини, потребують керування заради забезпечення успіху виховання, тобто мова йдеться фактично про нагальну потребу організації цілеспрямованого соціального виховання, національного за формою, стосовно всіх громадян країни. Провідним засобом виховання нації А. Гельвецій визначає форму правління, вихованість народу пов`язує з рівнем наданої йому свободи. Саме врядування, яке завжди становить частину нашого виховання формує та змінює характер народу.

В наш час, ця практика набуває дійсності в школі у формі самоврядування, коли учням надається певна частина влади. Це потрібно для гармонійного особистості та формування відповідальності у дитини.

А. Гельвецій фактично демонструє взаємозалежність індивідуального виховання та загально національного, а їх ефективність співвідносить з міцністю країни. Злочинним він вважав використання врядуванням національної сили на задоволення особистої чи групової вибаганки й уярмлення своїх співгромадян і, навпаки, виховуючим - спрямування громадської сили на те, щоб гармонізувати відносини між сусідами, щоб забезпечити громадянам їхнє добро та життя і свободу.

Отже, будь-яка авторитарна влада є антигуманною, оскільки соціальне виховання деспотичної системи врядування відкидає націю назад в розвитку людяності, низводить індивіда до тваринного стану[58;40]. Він вважав, що головне завдання прогресивного демократичного уряду намагатися створити умови, які б могли зробити можливим щастя індивідів, їх здоров`я, навіть коли вони при цьому залишаються нерівними в багатстві та бідності.

Але А. Гельвецій наголошує, що законодавчі реформи повинні мати позитивний виховуючий вплив на всі верстви населення, та покоління населення країни. Наступним засобом соціального виховання нації французький філософ бачив пресу, а саме вільну пресу, оскільки вона є способом відкриття істини.

Великою заслугою А. Гельвеція є те, що він звертається безпосередньо до нації, намагається розкрити їм очі на соціальне виховання, як засіб здобуття щастя. Тобто, гармонізувати всі фактори соціального виховання.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Естетичне виховання учнів
Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання. Методологічною засадою естетичного виховання є етика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, ...

Технологія проблемного навчання
Розробка і вивчення змісту циклових навчальних дисциплін на основі технології моделюючого навчання є перспективним напрямом навчально-виховного процесу на факультетах університету. У рамках гуманітарної освіти міжпредметні зв'язки розглядаються як зв'язки між культурою, наукою, різними галузями зна ...

Середньовічні Університети як фактор формування західноєвропейської науки
Система наук - теоретична (пізнання ради самих знань); практична (рекомендації для поведінки людини); творча (пізнання з метою принесення користі). Головна проблема - відношення одиничних речей і загальних понять (ідей). Ідеї існують не реально, а як результат нашого пізнання. Характеристики єства: ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com