Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи » Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Сторінка 4

Можна зробити висновок, що соціальне виховання це система соціально педагогічних заходів, спрямованих на становлення та реалізацію духовного потенціалу людини, групи, суспільства, на гармонізацію відносин у соціумі.

Отже, дізнаємося, що ж таке гармонізація. Гармонізація (гр.harmonia- узгодженність, злагодженість, домірність будь-чого) - процес встановлення гармонії між складовими елементами будь-якої системи, процесу, явища. Якщо подивитись на гармонізацію з точки зору соціології, то ми бачимо, що гармонізація відбувається в ролі злагодженості взаємовідносин між соціальними суб'єктами, може відбуватися як на глобальному рівні - між регіонами світу, так і на макрорівні, наприклад, територіальні громади, родини. Гармонізація стосовно людини як соціального суб'єкта передбачає узгодженне, врівноважене поєднання її індивідуальності та соціальності, її природного та культурного начала, що забезпечує якісну самореалізацію людини та розвиток її соціального середовища. Гармонізація з точки розу культурології, спрямована, перш за все, на встановлення пріоритету між матеріальною та духовною складовими культури кожного соціального суб'єкта. В умовах формування інформаційної епохи постає проблема гармонізації взаємин культури людства та природи для їх виживання. У педагогіці гармонізація традиційно розглядається як процес гармонійного розвитку особистості, як правило, в дитячому та юнацькому віці через систему патріотичного, інтелектуального, естетичного, економічного, трудового, екологічного тощо виховання та освіти відповідно до визначення в країні ідеалу. У педагогіці гармонія, спочатку розуміється як співмірність фізичних і духовних сил людини, в подальшому доповнилася значенням гармонійно розвиненої особистості. В даний час гармонія розглядається як ідеал освіти, підхід до модернізації і розвитку освіти, як нескінченний процес розвитку. У соціальній педагогіці гармонізація стосується, з одного боку, соціального розвитку людини - злагодженого набуття різних форм ( сімейної, етнічної, професійної, громадської тощо) та рівнів (біологічного, фізичного, душевного, духовного) соціальності і узгодження її з індивідуальністю протягом життя. З другого боку, створення у соціумі для цього сприятливих умов - координація, регулювання й зміцнення позитивних виховних впливів соціального середовища та нейтралізація негативних через залучення самої особистості, інших соціальних суб'єктів у цей процес для взаємокорисного соціального розвитку і суб'єкта і середовища. Фахівці харківської школи соціальної педагогіки підкреслюють, що гармонізація є провідним принципом соціальної педагогіки, оскільки її ідея виникає і розвивається в той час, коли в культурі соціуму постає потреба гармонізації індивідуального і соціального на рівні соціального суб'єкта на добровільних засадах, тобто через процес соціального виховання.

Потребою саме такої гармонізації зумовлена ідея соціальної педагогіки, яка вперше з'являється в умовах демократизації античного соціуму. Певна свобода громадянина унеможливлювала подальше застосування зовнішнього «примушення» архаїчного виховання, тому в культурі Давньої Греції розпочалися накопичення досвіду «зацікавлення» самої людини через систему соціального виховання у власному соціальному розвитку, набутті доцентрових соціальних орієнтацій, оскільки досвіду «приборкання» індивідуальності несиловими методами в попередніх соціумах не було. Це уможливило обґрунтування в межах філософії ідеї соціальної педагогіки як відповіді на потребу узагальнення існуючої практики соціального виховання та її наукового вдосконалення з метою гармонізації індивідуального та соціального на рівні «особа-держава».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Нормативно-правова база організації навчального процесу
Навчальний процес з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній с ...

Характеристика елементів дидактичної системи
Форма організації навчання (організаційна форма) - це зовнішній вияв узгодженої діяльності викладача та студентів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Під формами організації навчального процесу розуміють види навчальних занять, які відрізняються один від одного дидактичними цілями, складо ...

Особливості занять в гуртку образотворчого мистецтва
Гурток – основна форма навчально-виховної роботи в позаурочний час. Дітей об’єднує спільне захоплення. Мета гуртка – захопити дітей цікавою роботою, заінтригувати. Постійно тривала робота збагачує життя школярів, потребує щоденної думки. Чим цікавіша робота, до якої залучається дитина, тим яскравіш ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com