Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи » Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Сторінка 3

Але соціальне середовище тісно пов'язане з соціальним вихованням. Соціальне виховання, як форма цілеспрямованої соціалізації здійснюється, з одного боку, суспільством, а з іншого - особистістю. Суспільство, з метою забезпечення гарантованого включення індивіда в соціальні взаємовідносини, реалізує соціальне виховання через організацію взаємодії низки соціальних інститутів (сім'ї, освіти, засобів масової інформації, тощо). Соціальне виховання спрямоване на систематичне засвоєння людиною цінностей культури, на опанування конкретних суспільних відносин (соціальна адаптація), та на індивідуалізацію – знаходження індивідом особистого «Я» та духовну самореалізацію (останній напрям притаманний прогресивному суспільству). Соціально активна, творча особистість, цілеспрямовано впливає на динаміку соціальних відносин, на розвиток цінностей культури, створює умови подальшого духовного розвитку людини, соціуму, тобто виховує суспільство безпосередньо, а також через різноманітні групи та об'єднання.

Аналіз наукової літератури дозволяє констатувати, що поняття «соціальне виховання» розглядають науковці в контексті соціальної педагогіки як її органічну складову частину . Такий підхід спостерігаємо в працях багатьох сучасних вітчизняних учених, таких як: А. Алексюк, С. Архипова, О. Безпалько, Н. Бура, Ю. Гапон, З. Зайцева, І. Звєрєва, А. Капська, Л. Коваль, Г. Лактіонова, Л. Міщик, В. Оржеховська, С. Савченко, А. Рижанова, В. Сидорова, С. Харченко, а також і російських, таких, як А. Арнольдов, В. Бочарова, А. Басов , Б. Вульфоа, М. Гурянова, А. Липський, В. Семенов, А. Мудрик, В. Нікітін, Л. Нікітіна, Г. Філонов, С. Чистякова, Т. Яркіна та ін. Серед дослідників немає одностайності й у визначені самого поняття «соціальне виховання», наприклад, А. Арнольдов визначає соціальне виховання як ефективну систему духовного виховання народу.

Українські дослідники А. Капська, О. Безпалько розглядають соціальне виховання як створення в суспільстві умов та заходів, спрямованих на оволодіння й засвоєння молодим поколінням загальнолюдських і спеціальних знань, соціального досвіду з метою формування в нього соціально-позитивних ціннісних орієнтацій.

А. Мудрик трактує соціальне виховання як виховання, що здійснено державою й суспільством у спеціально створених для цього організаціях. Під соціальним вихованням розуміють не всі виховні взаємовпливи соціуму та людини (групи), а систему державного виховання, яке постає сполучною ланкою між сімейним і релігійним вихованням. Такий погляд, на думку М. Галагузовой, має історичну основу - він був поширений у період виникнення соціальної педагогіки як науки. М. Галагузова визначає соціальне виховання як частину цілісного процесу виховання й трактує його як залучення дитини до спільного життя у суспільстві. Дослідниця обґрунтовує думку про те, що «соціальне виховання як одна з основних категорій соціальної педагогіки є видовим поняттям щодо «виховання» й тому є одним з видів виховання поряд з фізичним, естетичним, трудовим тощо. Вона визначає соціальне виховання як цілеспрямований процес формування соціально значущих якостей у дитини, необхідних їй для успішної соціалізації. У цьому контексті якості особистості визначають як сталі, зміцнілі погляди людини на природу, суспільство, продукти діяльності людини, саму себе; певна система мотивів, форм і способів поведінки, у яких ці погляди реалізуються».

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Принцип систематичності
Історичний досвід суспільного розвитку переконливо показує, що поза системою виконати завдання навчання неможливо. На основі теорії пізнання діалектичного матеріалізму можна розкрити залежність системи в навчанні від загальних законів розвитку навколишнього світу. Навчання ставить завдання пізнати ...

Проблема спілкування в вітчизняній психології
Серед чинників, що формують особистість, у психології вирізняють насамперед трудову діяльність, спілкування і пізнання. Аналізуючи ці найважливіші сфери людської життєдіяльності, можна помітити такий факт: форми і методи трудової діяльності людина засвоює багато років, способами пізнання світу ми т ...

Вікові особливості в сприйнятті вербальних у невербальних компонентів у спілкуванні
Соціально-перцептивні здатності, у структуру яких входить і здатність до психологічної інтерпретації невербального поводження, є однієї з основних складових усієї відбивно-поведінкової взаємодії людини з людиною, групою людей. Невербальна передача інформації з'являється в житті людини раніше, ніж в ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com