Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи » Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Сторінка 2

Соціум це специфічна система, свого роду організм, що розвивається за своїми особливими законами, які характеризуються надзвичайною складністю. У соціумі взаємодіє величезна кількість людей. Результатом їх зв'язків стають особливі форми життєдіяльності та особливе оточення, які створюються в окремих соціальних групах. Ці умови можуть впливати на інших людей, які не входять до цих груп. Все це утворює соціальне середовище.

На думку А. Мудрика, надзвичайно велику роль у вихованні людини відіграє саме її оточення. Адже процес виховання забезпечується суспільством та державою в організаціях, що спеціально створюють для його здійснення (школа, мережа позашкільних закладів, дитячі та молодіжні організації), а також тих, де виховання не є провідною функцією (армія, виробництво, громадські об'єднання). Роль держави в організації виховання особистості полягає в тому, що вона створює не тільки його інфраструктуру, але в першу чергу формулює завдання соціального виховання, і визначає його структуру та зміст. Провідним завданням соціального виховання в кожному суспільстві є створення оптимальних умов для найбільш ефективного розвитку соціальності всіх соціальних суб'єктів, зокрема особистості.

Процеси соціального виховання та соціалізації особистості здійснюються в умовах соціального середовища. За А. Капською, під поняттям соціальне середовище людини розуміють економічні, політичні, соціальні, духовні, територіальні умови, що впливають на становлення особистості. З точки зору соціальної педагогіки, соціальне середовище досліджували такі вчені, як: А. Капська, А. Мудрик та ін. Наприклад, А. Капська вважає, що соціальне середовище це – сукупність соціальних умов життєдіяльності людини (сфери суспільного життя, соціальні інститути, соціальні групи), що впливають на її свідомість та поведінку. А. Мудрик деталізував соціальні умови життєдіяльності, на його погляд, це всі ті фактори, які визначають, якою буде поведінка людини, якою буде її доля і місце у суспільстві, тобто це умови в сім'ї, колективі дитячого садка, школи, друзі, вулиця, родина, гуртки, ЗМІ.

Соціальне середовище це також сукупність суспільних відносин, що складаються в суспільстві (уклад життя, традиції які оточують людину, соціально-побутові умови, обстановка, а також сукупність людей, пов'язаних спільністю цих умов), домінуючі суспільні ідеї і цінності. Сприятливим соціальним середовищем є те, де є домінуючі ідеї та цінності спрямовані на розвиток творчої, ініціативної особистості. Саме соціальне середовище, зокрема його сфери: духовна, соціальна, політична формують певні очікування щодо поведінки особистості. Соціальне середовище існує завдяки численним взаєминам його членів та соціальних інститутів. Чим більша і різноманітніші палітра складових соціального середовища, тим інтенсивніше його розвиток та різноманітніші умови життєдіяльності особистості.

В структурі соціального середовища виділяють мікро- та макрорівні. До макрорівня належить матеріальне, культурне, політичне середовище. Макрорівень - це загально створені умови існування кожної людини і є однаковими для всіх. А саме до макросередовища належать : держава, етнос, суспільство, регіон, місто, селище чи село, а також ті великі організації, які діють на території даних середовищ, а саме засоби масової інформації, субкультури, контркультури, а також економічне і політичне становище у країні, які також відіграють чималу роль у соціалізації індивіда. Мікрорівень- це конкретні умови життя особистості (сім'я, сусідство) та умови в середовищі найближчого оточення ( вулиця, тип поселення, навчальний чи трудовий колектив, громадські організації, формальні та неформальні об'єднання). Отже, мікрорівень (мікросоціум) - це спільність що діє на певній території, включає сім'ю, сусідство, групи однолітків, різні громадські, державні, релігійні, приватні, і виховні організації, а також різні неформальні групи жителів. Визначити межі мікросоціуму не завжди просто. У сільських поселеннях, в селищах, в малих містах ці межі, як правило, співпадають з межами конкретного поселення в середніх і великих містах визначення меж мікросоціуму проблематично. Мікросоціум можна обмежувати двором (якщо йдеться про мікросоціум малих дітей); кварталом (для молодших школярів), мікрорайоном (для більш старших вікових груп). Умовно мікросоціум- це конкретне міське поселення, селище або мале місто, а в середніх і більших містах- мікрорайон. Вплив мікросоціуму на процес соціалізації дітей, підлітків, юнаків залежить від об'єктивних характеристик самої людини. Мікросоціум володіє рядом характеристик. Просторові характеристики конкретного мікросоціуму: у місті той або інший мікрорайон може розташовуватися в центрі, на околиці, в серединній зоні і по-різному бути пов'язаним з іншими частинами міста; село або селище можуть бути більш менш ізольованими і віддаленими від інших поселень. З просторовими тісно пов'язані архітектурно-планувальні особливості мікросоціуму: у селі або селищі - компактна або розкидна забудова; у місті - мікросоціум із забудовою, що історично склалася або індустріальною, співвідношення малоповерхової і висотної забудови, відвертість-замкнутість прибудинкових просторів, наявність, кількість і якість малих архітектурних форм. Це те що стосується соціального середовища.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Актуально про педагогіку:

Поняття про довідково-бібліографічний апарат
На характер роботи з літературою впливає рівень культури читання, компонентом якої є бібліотечно-бібліографічна грамотність. Дослідник повинен уміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом. До мінімуму бібліотечно-бібліографічних знань належать: а) раціональні методи роботи з книгою; б) вм ...

Дослідження ефективності використання сучасних освітніх технологій на уроці англійської мови у 6-Б класі, вчитель Побощенко Олена Михайлівна
Інтенсивність переходу суспільства до інформаційного способу існування, пов’язана з широким введенням інформаційних технологій і комп’єтерних засобів, обумовлює необхідність розробки нових форм та методів викладання іноземних мов. Швидкий темп життя та прогресивний розвиток учнів, зумовлюють необхі ...

Учбові стратегії
Одним з найважливіших напрямків розвитку здатності учня самостійно здійснювати свою навчальну діяльність з оволодіння іноземною мовою є формування у нього оптимальних особистісних стратегій вивчення мови. Вони відображають культуру учіння, особливо культуру роботи над мовою. W.Edmondson та J.House ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com