Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Статті і корисна інформація » Соціально-педагогічна модель гармонізації соціального середовища школи » Гармонізація соціального середовища як соціально педагогічна проблема

Сторінка 1

Для початку проаналізуємо поняття «середовище», «соціальне середовище» та «гармонізація». Дізнаємося, яку думку на це мають педагоги, соціологи, психологи тощо. Проаналізувавши думку соціологів та філософів таких як Аристотель, П. Бурдьє, В. Виноградський, К. Гаус, Демокріт, А. Каверін, І. Кант, І. Ньютон, Платон, М. Хайдеггер, С. Федоров, П. Флоренський, В. Яковлев можна зробити висновок що, середовище - зовнішній по відношенню до системи простір, у взаємодії з яким у відкритих системах здійснюються процеси самоорганізації. Сучасні соціологи, наприклад, Р. Карпинська визначають середовище як: 1) навколишній світ; поняття, введене в філософію і соціологію І. Теном. Теорія середовища визнавала людину глибоко залежною від її навколишнього світу і тому морально абсолютно невідповідальною; 2) оточення, сукупність природних умови, в яких протікає діяльність людського суспільства і організмів, тобто ті з оточуючих їх умов, які вони здатні переживати і від яких залежить їх існування і продовження роду.

На думку психолога В. Жмурова, середовище це - сукупність природних умов життєдіяльності організму; сукупність соціально - психологічних і побутових умов життя людини, соціальної групи, класу. А. Реан вважає, що середовище трактується як середа проживання організму, хоча може застосовуватися і для опису нашого внутрішнього (тобто фізіологічного середовища). Певне середовище надає модифікуючий вплив на організм. Таким чином, А. Реан, висловив думку, що будь-який організм є «продуктом свого середовища». Також середовище це - суспільні, матеріальні і духовні умови існування що оточують людину. На думку психолога Е. Фромма, середовище це, в широкому сенсі - всі фактори зовнішнього впливу на розвиток індивідуума. У психології прийнято виділяти середовище загальносімейне і індивідуальне. Загальносімейне середовище різна в різних сім'ях. Індивідуальне середовище, навпаки, різне у різних членів сім'ї і тому знижує їх схожість. Воно ділиться на систематичне і несистематичне. До систематичного індивідуального середовища відноситься, наприклад, стать дитини, номер (порядок) його народження, відносини з іншими членами сім'ї, позасімейних зв'язків; до несистематичного - хвороби, випадкові події. Ми погоджуємося з висновками Л. Виготського, що середа або середовище це перш за все те, що оточує людину, за допомогою чого вона розвивається, існує та живе Л. Виготський робить узагальнення, що життєве середовище людини складається з трьох компонентів: природного, соціального та техногенного. З одного боку, людину оточують земний ґрунт, повітря, водоймища, рослини тобто об'єкти природного походження і створені ними екологічні системи. З другого боку, людину оточують інші люди. Форми спільної діяльності людей, що історично склалися і характеризуються певним типом взаємовідносин, утворюють людську спільноту, або соціум.

Зрозуміло, що педагоги пов`язують середовище з розвитком людини, так І. Подласий вважає що середовище це - оточення особистості, яке можна звести до трьох груп : макрофактори (суспільство, держава, планета, космос), мезафактори (етнокультурні умови, тип поселення, де живе і розвивається людина), мікрофактори (сім'я, дитячий садок, школа, позашкільні навчальні заклади, групи ровесників, засоби масової інформації. Середовище це - реальна дійсність в умовах якої відбувається розвиток особистості. Середовище - соціально-економічні, історично сформовані умови життя суспільства. Середовище в педагогічному плані - мікросередовище - це світ взаємопов'язаних предметів, явищ і людей, які постійно оточують дитину і обумовлюють її розвиток. На думку педагогів таких, як В. Лозова та Г. Троцко, середовище - це світ, в якому живе і розвивається особистість за допомогою людей, предметів та явищ які її оточують.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Вимоги до формування вимови на початковому ступені оволодіння усним мовленням
Основними вимогами до вимови учнів є фонематичність та швидкість. Фонематичність передбачає ступінь правильності фонетичного оформлення мовлення, достатню для того, щоб воно було зрозумілим для співрозмовника. Швидкість – ступінь автоматизованості вимовних навичок, яка дозволяє учням говорити в нор ...

Психолого-педагогічні умови формування пізнавального інтересу в молодшому шкільному віці
Пізнавальні інтереси розвиваються, ускладнюються, збагачуються в ході розвитку в процесі становлення особистості. Саме орієнтування дитини в оточуючій дійсності можна вважати початковою формою духовної потреби в пізнанні, оскільки пізнавальний інтерес розкривається у взаємодії з потребами і ціннісн ...

Методика проведення лекційних занять у вищій школі
Про те, як слід читати лекцію, накопичилось чи мало порад і рекомендацій, викладених в методичній літературі. Важлива проблема, яку необхідно спробувати вирішити з першої ж зустрічі – це визначення тональності взаємовідносин, позиції викладача у спілкуванні з студентами. Часто молодий викладач, пер ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com