Оформлення результатів проведених заліків

Сторінка 1

Результати семестрового контролю вносяться викладачем у заліково- екзаменаційну відомість і залікову книжку студента, а працівниками навчально-організаційного відділу – в журнал обліку успішності студентів та навчальну картку студента. У залікову книжку студента викладач записує всі навчальні години (аудиторні та СРС) з дисципліни, що виносяться на семестровий контроль, а також позитивну оцінку.

У відомостях напроти прізвища конкретного студента викладач робить такі записи:

а) «Не з’явився» – якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився на нього;

б) «Не допущений» – якщо студент:

· не був допущений до складання семестрового контролю через невиконання всіх видів робіт (лабораторних робіт, комп’ютерного практикуму та індивідуальних завдань), які передбачені робочою навчальною програмою дисципліни в даному семестрі;

· має незадовільні обидві атестації з дисципліни та до початку семестрового контролю з цієї дисципліни не отримав позитивну оцінку з контрольних заходів другої атестації;

· має фінансову заборгованість;

в) «Усунений» – при порушенні студентом встановлених правил внутрішнього розпорядку або морально-етичних норм поведінки на екзамені;

г) «Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано» – залежно від результату складання семестрового контролю («Незадовільно» та «Не зараховано» у залікову книжку студента не записуються).

На навчальних курсах для яких впроваджено кредитно-модульну технологію організації навчального процесу, використовуються екзаменаційні та залікові відомості, у які викладач проставляє оцінки як за традиційною шкалою («Відмінно», «Добре», «Задовільно», «Незадовільно», «Зараховано», «Не зараховано»), так і за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX).

Під час заліку двоступінчаста шкала оцінок не повною мірою відображає якості знань, оскільки «зараховано» ставиться як за глибокі, так і за посередні знання.

Результати складання екзаменів, диференційованих заліків, захистів курсових робіт та практик оцінюються за чотирьохбальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано»), а на навчальних курсах для яких впроваджено кредитно-модульну технологію організації навчального процесу оцінюються за шкалою ECTS (A, B, C, D, E, FX).

У разі отримання незадовільної оцінки, перескладання екзамену (заліку) з дисципліни допускається не більше двох разів. При повторному перескладанні екзамену (заліку) у студента може приймати комісія, яка створюється завідувачем кафедри. Оцінка комісії є остаточною.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Перескладання екзаменів (заліків) здійснюється тільки після закінчення екзаменаційної сесії протягом канікул. Кожний викладач у цей період повинен призначити два перескладання.

Якщо студент був допущений до складання семестрового контролю, але не з’явився без поважної причини, то вважається, що він використав першу спробу скласти екзамен (залік) і має заборгованість.

У випадках конфліктної ситуації за мотивованою заявою студента чи викладача ректором створюється комісія для приймання екзамену (заліку), до якої входять: завідувач кафедри (провідний викладач) і викладачі відповідної кафедри, представники навчально-організаційного відділу та студентської ради.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Поняття автономії
Вимоги сьогодення та особливості сучасної системи освіти зумовлюють необхідність підготовки учнів до навчання протягом усього життя. Неабияку роль у цьому відіграє самостійна робота, яка покликана не тільки сприяти оволодінню учнями іншомовною компетенцією, а й формуванню навчальної компетенції. Як ...

Характеристика закономірностей та принципів виховання, її реалізація у сучасній школі
Реалізація мети і завдань виховання спричиняє необхідність дотримання наукового підходу до організації виховного процесу, тобто врахування об'єктивних закономірностей його перебігу, взаємодії системи чинників, що його детермінують. Науковий підхід до процесу формування особистості виявляється в том ...

Зв'язок екологічної освіти і природничих дисциплін
Основна мета екологічної освіти формування екологічної свідомості і мислення на основі активної життєвої позиції. Пробудження екологічної свідомості нерозривний пов'язано з усвідомленням людиною своєї ролі на Землі. В даний час унаслідок технічного прогресу, урбанізації суспільства людина перестала ...

Навігація по сайту

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com