Залік – як одна з основних форм перевірки знань у вищій школі

Статті і корисна інформація » Проведення екзаменів та заліків у вищій школі » Залік – як одна з основних форм перевірки знань у вищій школі

Сторінка 1

Екзамени й заліки сприяють формуванню у студентів уміння самостійно користуватися набутими знаннями, готувати чіткі й науково обґрунтовані відповіді на поставлені запитання у порівняно короткий строк. На екзаменах, як і в практичній роботі, студенти по винні користуватися своїми знаннями, застосовувати їх до розв'язання запитань і завдань, даних екзаменатором. Отже, якщо в навчальному процесі теорія і практика пов'язуються у нерозривну єдність, то на екзаменах і заліках, в екзаменаційних роботах студентів цей зв'язок виражений ще чіткіше. Сам процес готування до відповіді на екзамені чи заліку, викладання відповіді на папері, усні відповіді на додаткові запитання викладача тощо пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента. Взагалі завдання розвитку пізнавальної активності, що є тепер одним з найважливіших завдань навчання, у вищій школі, має багато в чому визначати характер підготовки студентів до екзаменів і заліків і сам процес їх проведення. Правильно проведений екзамен звичайно допомагає студентам визначити не тільки наявні в них знання, а й деякою мірою усвідомити ті знання, яких їм не вистачає. Набуті студентами знання, вміння й навички у процесі навчання можуть їм суб'єктивно здаватися достатніми, і лише під час відповідей на екзаменах і заліках студенти дістають змогу переконатися в тому, що їхні знання об'єктивно не відповідають поставленим вимогам.

Таким чином, заліки й екзамени підводять студентів до самостійних висновків про потребу опанування раціональніших прийомів навчальної праці і тим самим спонукають їх до активнішої самостійної роботи. У здійсненні всіх перелічених завдань виявляється навчаюча функція заліків і екзаменів.

Особливо треба відзначити виховні завдання, що їх можна й треба виконувати під час готування й проведення заліків і екзаменів. Правильна їх організація сприяє вихованню моральних і вольових якостей особистості студентів. Ці завдання здійснюються такими шляхами:

а) підготовка до заліків і екзаменів, особливо в тих випадках, коли їх готують заздалегідь і проводять систематично, дисциплінує студентів, привчає їх до планомірної роботи;

б) водночас з виконанням цього завдання така підготовка виховує вміння працювати й наполегливо домагатися мети;

в) потреба своєчасно, до запланованого строку добре підготуватися до заліків і екзаменів виховує почуття обов'язку і підвищує відповідальність студентів за свою навчальну діяльність;

г) успішно складені заліки й екзамени зміцнюють впевненість студентів у своїх силах, дають моральне задоволення і стимулюють до дальшої активної діяльності. У реалізації цих завдань при проведенні заліків і екзаменів виявляється їхня виховна функція. Перевірка та оцінка знань на заліках і екзаменах виконує також методичну функцію. Сам процес перевірки та оцінки знань, умінь і павичок студентів і його наслідки мають для викладача певне значення як засіб піднесення його методичної кваліфікації.

Перевіряючи й оцінюючи знання студентів, викладач водночас оцінює свої способи викладання: він уточнює, наскільки вдалі було визначено зміст лекцій, семінарів та практичних; занять, наскільки досконалою була методика їх проведення.

Екзамени й заліки є основною формою перевірки та оцінки знань студентів. Вони посідають чимале місце у навчальному процесі вищої школи, і для їх проведення відводяться певні періоди часу — так звані екзаменаційні сесії, які за наявними навчальними планами є завершальним етапом майже кожного навчального семестру. Заліки, за їх призначенням, звичайно проводяться перед екзаменами і часто навіть у період, що передує екзаменаційній сесії.

У положенні про курсові екзамени й заліки сказано, що «екзамени й заліки з дисциплін, передбачених навчальним планом, проводяться у точній відповідності із затвердженими програмами», і їх «повинні складати всі студенти денних, вечірніх і заочних вищих навчальних закладів».

Підготовка, проведення й участь в екзаменах і заліках — дуже відповідальний і складний період навчальної діяльності і для студентів, і для викладачів вищої школи.

Проте питання про значення заліків і екзаменів та про їхнє місце в системі перевірки й оцінки знань, умінь і навичок студентів завжди викликало багато різних міркувань.

Видатні дореволюційні діячі педагогіки і вищої школи додержувалися з цих питань різних поглядів. Відомо, що, наприклад, К. Д. Ушинський оцінював екзамени як органічну й дуже корисну частину процесу навчання і обґрунтовував потребу чіткої і докладної перевірки знань при їх проведенні. О. І. Герцен, неприхильне висловлюючись про вступні екзамени (які в його час були бартером для вступу до вищих навчальних закладів демократичної молоді), вважав цілком справедливим пред'явлення суворих вимог до студентів на випускних екзаменах, бо «не можна дати диплом неуку і право на вчене звання або місце по службі».

Інше ставлення до екзаменів та заліків було в М. І. Пирогова. Хоч він і не заперечував їхнього значення, але рішуче виступав проти численності обов'язкових екзаменів і проти формального їх проведення. Численні обов'язкові екзамени, на його думку, «викрадають у викладачів чимало часу на шкоду науці, вони підтримують шкідливий напрям у студентів — вчитися для екзамену».

Страницы: 1 2

Актуально про педагогіку:

Принцип науковості навчання
Наукові знання - це правильне віддзеркалення дійсності, проте не всяке правильне віддзеркалення дійсності наукове знання. Наприклад, в дошкільному віці дитина правильно пізнає навколишній світ, але глибина віддзеркалення недостатня, щоб вважати знання школяра науковими. Науковими знання стають тоді ...

Прогностичний характер моніторингу
Сам по собі діагноз має педагогічну значущість лише в тому випадку, якщо він не лише розкриває стан об'єкту "сьогодні", але і допомагає визначити його розвиток на завтра", на пізніші терміни. Процес педагогічного прогнозування складається з декількох операцій, перша і основна з яких ...

Авторські пропозиції
Аналіз теоретичної літератури, методичних розробок та результати власних спостережень дали нам змогу виділити фундаментальні принципи виховання загальнолюдських цінностей у школярів. Це такі принципи, як природовідповідності, культуровідповідності, етнізації, гуманізму, демократизму, єдності сім'ї ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com