Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення

Статті і корисна інформація » Проведення екзаменів та заліків у вищій школі » Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення

Сторінка 2

По-друге, під час заліків студенти витрачають надто багато фізичних і психічних зусиль. Велика нервова напруга, стресові ситуації, які зумовлюються недостатньою педагогічною культурою окремих викладачів, та інші чинники призводять до невиправданих витрат енергії. Період навчання у ВНЗ не сприяє збереженню здоров’я.

По-третє, традиційно під час заліків та екзаменів надмірним тягарем для студентів є "система шпаргалок". На їх підготовку витрачається багато часу. Безпосередня процедура їх використання під час екзаменів, реакція викладачів на це явище — усе це принизливо і недостойно. Користі — ніякої, а шкоди багато: даремна витрата часу і сил на підготовку, створення на екзамені стресових ситуацій, породження конфліктів між студентами і викладачами, виникнення передумов для необ´єктивності оцінки знань, умінь та навичок студента та виявів соціальної несправедливості в оцінюванні.

У процесі підготовки і складання заліків мають розв´язуватися такі соціально-педагогічні завдання:

— формування соціальної відповідальності студентів перед собою, викладачами, батьками;

— відчуття радості від успіхів навчальної роботи;

— забезпечення умов для коригування здобутих знань, самостійної навчальної діяльності;

— забезпечення виховного впливу педагога на студента.

Технологія організації і проведення заліків має охоплювати такі аспекти:

— ознайомити студентів із програмою проведення заліків, яка містить перелік вузлових питань навчальної дисципліни та літературу, яку студенти можуть використати у процесі підготовки до заліку;

— ознайомити студентів з ефективними методами підготовки до заліку з урахуванням особливостей конкретної навчальної дисципліни;

— ознайомити студентів з методикою проведення заліку. Залік може проводитись за заліковими білетами і без них; можуть бути використані різні методи перевірки: усна, письмова, тестова (з використанням комп’ютерів і на паперових носіях);

— безпосередньо на заліку педагог має створити позитивний емоційний фон, аби зменшити психологічне напруження студентів.

Викладач має уважно, зацікавлено вислуховувати відповіді студентів, стимулюючи їх до активного мислення словами ("добре", "правильно мислите", "так", "молодець") та стверджувальними і підбадьорливими жестами. Монологічну відповідь студента ні в якому разі не можна переривати зауваженнями, додатковими запитаннями, виразами здивування. Студент, готуючись до відповіді, у своїй пам’яті певним чином побудував виклад навчального матеріалу. Коли викладач перериває студента, вдаючись до діалогу, це викликає у більшості студентів занепокоєння, нервовість, від чого відповідь стає плутаною, логічно непослідовною .

У процесі монологічної відповіді на запитання викладач, зрозумівши, що студент відповідає впевнено, змістовно, може зупинити його і попросити перейти до розкриття наступного запитання білета. Після з´ясування усіх питань, що були в екзаменаційному білеті, варто поставити кілька запитань з інших розділів навчальної дисципліни. Такий підхід допомагає уникнути випадковостей.

У процесі заліку викладач має виявляти доброзичливість, тактовність, толерантність, увагу, співпереживання. Варто подякувати студентові за гарну відповідь. Якщо були недоліки у відповіді, виявлені певні прогалини, то ні в якому разі не варто вдаватися до критики особистості студента, не принижувати його гідність. Передусім треба аналізувати помилки, виявлені у процесі заліку.

Необхідно забезпечувати об’єктивність оцінювання навчальної роботи студента з конкретної дисципліни, враховуючи: обсяг знань; ступінь розуміння навчального матеріалу і рівень активності, логічного мислення; форму викладу навчального матеріалу; уміння застосовувати знання на практиці з проекцією на майбутню професійну діяльність; систематичність і старанність студента в процесі опрацювання змісту навчальної дисципліни впродовж семестру.

Рівень знань характеризується об’ємом, глибиною і ступенем засвоєння теоретичного матеріалу дисципліни, а також умінням пов’язати теорію з розв’язанням практичних завдань, пошуком нових знань, умінням захищати і обґрунтовувати висунуті положення, знанням літератури з даної дисципліни і оцінюється екзаменатором у міру викладення відповідей на питання. Оцінки «відмінно», «добре», «задовільно» позитивні. Вони проставляються науково-педагогічним працівником в залікову книжку студента і екзаменаційну відомість. Незадовільна оцінка в залікову книжку не заноситься.

Залік – одна з форм перевірки виконання студентами практичних, лабораторних, курсових робіт, засвоєння матеріалу. З деяких дисциплін заліки встановлюються і з теоретичних (лекційних) курсів.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу
Педагогічна взаємодія передбачає особистісний контакт викладача і студентів, який має наслідком взаємні зміни їхньої поведінки, діяльності, відносин, установок. У межах компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчання особливої значущості набуває гуманістично зорієнтований педагогічний ...

Психологічні особливості підліткового віку
Підлітковий вік характеризується значним розвитком психіки, пізнавальних процесів. Навчання залишається основним видом діяльності, проте зазнає значних змін в організації, змісті. Воно характеризується довільністю, зростанням активності й самостійності, зміною пізнавальних і соціальних мотивів навч ...

Психолого-педагогічні особливості уроків
У формуванні теоретичних основ методика мови спирається на психолого–педагогічні науки. І це закономірно, бо, запроваджуючи, наприклад, ті чи ті конкретні методи або прийоми, треба зважати на психологічну підготовку до навчання дітей певного віку. Загальновизнано, що всім дітям властиве абстрактне ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com