Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення

Статті і корисна інформація » Проведення екзаменів та заліків у вищій школі » Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення

Сторінка 1

Традиційно домінантне місце в системі навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах України займають заліки та екзамени. Педагоги, вчені по-різному ставилися до цих видів навчальної роботи.

Різні погляди на заліки у вищій школі були і в радянський період (особливо в 20—30-ті pp. XX ст.). Але в другій половині XX ст. цей вид навчальної роботи набув обов´язкого характеру.

Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене Наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161, визначає види заліків, але не регламентує детальний порядок їх проведення, а саме:

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується здебільшого при відсутності модульного контролю та екзамену.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Ці результати можуть зараховуватися як підсумок поточного контролю без додаткового опитування студентів.

Нині кількість екзаменів та заліків з кожної навчальної дисципліни визначається навчальними планами.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Семестрові заліки з окремих дисциплін проводяться після закінчення її вивчення, до початку екзаменаційної сесії. Заліки приймаються викладачами, які проводили практичні, семінарські та інші заняття в навчальній групі або читали лекції з даної дисципліни.

Залік виставляється за результатами роботи студента у семестрі (виконання студентом семестрових індивідуальних завдань та контрольних робіт, виступів на семінарських заняттях та оцінок поточного контролю), якщо він отримав рейтинг з дисципліни не менше 0,6 від максимально можливого значення (рейтингової шкали). Якщо студент не отримав залік за рейтингом, залік виставляється за результатами виконання ним залікової контрольної роботи або підсумкової співбесіди. Ні в якому разі не можна перетворювати залік в екзамен.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватись індивідуальний графік складання екзаменів (заліків). Якщо цей індивідуальний графік не виконується, розглядається питання про надання студенту академічної відпустки або повторного курсу навчання.

Студент не допускається до семестрового контролю з певної дисципліни, якщо він не виконав усіх видів робіт, завдань (комп’ютерні практикуми, курсові, розрахункові, розрахунково-графічні роботи, реферати, аналітичні огляди та ін.), передбачених робочим навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни, або має незадовільні обидві атестації з дисципліни. При цьому викладач в екзаменаційно-заліковій відомості робить запис «не допущений». Недопущення студента до семестрового контролю з певної навчальної дисципліни не може бути причиною недопущення його до контролю з інших дисциплін.

Студент, який захворів під час сесії, зобов’язаний повідомити навчально-організаційний відділ про свою хворобу не пізніше наступного дня після екзамену та в тижневий термін після одужання подати до навчально-організаційного відділу медичну довідку встановленої форми.

Екзамени приймаються лекторами, які викладали дисципліну. У проведенні екзамену можуть брати участь викладачі, які проводили в навчальній групі інші види занять з дисципліни. Якщо окремі розділи дисципліни читалися кількома викладачами, екзамен (залік) може проводитися за їх участю з виставленням однієї загальної оцінки. Як виняток, за наявності поважних причин, завідувач кафедри за узгодженням з ректором університету може призначати для приймання екзамену іншого викладача.

У процесі підготовки студентів до екзаменів та заліків і їх проведення у вищих навчальних закладах трапляється чимало недоречностей, педагогічних помилок.

По-перше, надія на залік як важливий чинник підсумкової перевірки якості знань, умінь та навичок студентів не завжди виправдовує себе. Коли студенти протягом семестру не включені в активну навчальну роботу, немає системи організації самостійної навчальної роботи, її оцінювання, вони підходять до залікової сесії з надто бідним багажем знань. За три-чотири дні перед екзаменом чи заліком, маючи молоду, активну пам’ять, студенти заучують значний обсяг знань, на заліку "видають" їх, після чого залишається надто мало знань, а тим більше умінь і навичок.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Порушення зв’язного мовлення у дітей з вадами мови та шляхи їх корекції
Законом України «Про освіту» визначено, що основною метою освіти є всебічний розвиток дитини як особистості, розвинення її талантів, розумових здібностей, збагачення інтелектуального, культурного потенціалу народу. Важливу роль на шляху досягнення цієї мети відведено початковій ланці освіти. Саме н ...

Екскурсійні об’єкти Барського району
Історія Барського району Територія міста Бара була заселена ще з прадавніх часів. На східній околиці міста археологи виявили трипільське поселення яке датується III тисячоліття до н. е., а на західній — скіфське (середина І тис. до н. е.) і черняхівське (бл. IV ст. н. е.). Документальна згадка про ...

Мотиви
Мотив (від лат. movere – зрушити, штовхати) – 1) спонукання до діяльності, пов’язані с задоволенням потреб суб’єкта; 2) предметно-спрямована активність певної сили; 3) спонукаючий та визначний вибір спрямованості діяльності, предмет (матеріальний чи ідеальний), заради якого вона здійснюється; 4) ус ...

Навігація по сайту

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com