В результаті аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів навчання.
Корекція базових умінь в учнів припускає:
визначення базового матеріалу;
встановлення міжтемних (МТ) зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;
визначення способів реалізації МТ зв’язків у навчанні;
вибір способів (методів, форм та засобів) контролю базових знань учнів;
вибір способів формування базових знань.
Базовий матеріал – це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання яких учнями робить для них новий матеріал доступним.
Міжтемні зв’язки – це ті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їх визначення є наступне:
представлення можливості учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та закономірностей об’єктивного миру;
створення єдиної системи знань в учнів;
забезпечення зв’язку між дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;
виключення дублювання на одному рівні;
формування вмінь комплексного використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;
забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.
Базовий матеріал з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяє обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору способів контролю та формування базових знань в учнів.
Таблиця 2.3 - МТ зв’язки та способи їх реалізації в навчанні
Ознака класифікації МТ зв’язку |
Найменування МТ зв’язку та його характеристика |
Спосіб реалізації МТ зв’язку |
Об’єктивна ознака: за послідовністю вивчення |
Попередня: проявляється в пам’яті учня у вигляді сформованих знань |
Повторення учнем вивченого матеріалу |
Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах |
Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу | |
Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста |
Мотивація навчальної діяльності | |
Об’єктивна ознака: за змістом |
За єдністю трактувань |
Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ |
За вибором навчального матеріалу |
Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту | |
За використанням знань різних предметів |
Використання знань однієї дисципліни для розв’язання проблем іншої | |
Суб’єктивна ознака |
За комплексним використанням знань та вмінь |
Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків |
За єдністю методів викладання та контролю |
Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів |
Актуально про педагогіку:
Психолого-педагогічні особливості та проблеми обдарованих дітей в
процесі їх соціалізації
На відміну від «дорослої обдарованості», яка є реальністю у створенні продукту або ідеї, дитяча обдарованість має свою специфіку в продуктах творчості, навчального процесу, індивідуального розвитку, предметної спрямованості. Специфічні особливості дитячої обдарованості: 1) вона є суто суб’єктивною ...
Роль меценатства у збереженні культурної спадщини
У сучасному світі такі явища як «благодійність» та «меценатство» трактуються по-різному, тому проблема походження благодійності, місця благодійної діяльності в системі суспільних відносин, форм благодійності та їхня еволюція, співвідношення понять «благодійність» та «меценатство» все ще залишається ...
Система дидактичних принципів виховання та її реалізація у сучасній школі
Сучасні принципи зумовлюють вимоги до всіх компонентів навчального процесу — цільового, стимуляційно-мотиваційного, змістового, операційно-діяльнісного, контрольно-регулювального й оцінно-результативного. Вони виступають в органічній єдності, утворюючи певну структуру основних положень організації ...