В результаті аналізу та діагностики стану процесу навчання повинні буті отримані способи корекції навчальних вимог до навчальної групи та способи удосконалення засобів навчання.
Корекція базових умінь в учнів припускає:
визначення базового матеріалу;
встановлення міжтемних (МТ) зв’язків навчального матеріалу по розроблюваній темі із базовим матеріалом;
визначення способів реалізації МТ зв’язків у навчанні;
вибір способів (методів, форм та засобів) контролю базових знань учнів;
вибір способів формування базових знань.
Базовий матеріал – це всі ті відомості, які за змістом пов’язані із даною темою та знання яких учнями робить для них новий матеріал доступним.
Міжтемні зв’язки – це ті зв’язки, які існують між окремими темами однієї або різних дисциплін. Метою їх визначення є наступне:
представлення можливості учням визначити та прослідкувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та закономірностей об’єктивного миру;
створення єдиної системи знань в учнів;
забезпечення зв’язку між дисциплінами та темами і визначення найбільш раціональної послідовності вивчення матеріалу;
виключення дублювання на одному рівні;
формування вмінь комплексного використання знань та вмінь, отриманих при вивченні різних дисциплін;
забезпечення єдиного підходу до навчання професійним дисциплінам.
Базовий матеріал з новим створює той або інший зв'язок. Встановлення виду МТ зв’язків дозволяє обрати спосіб його реалізації в навчанні, і тим самим, підійти до вибору способів контролю та формування базових знань в учнів.
Таблиця 2.3 - МТ зв’язки та способи їх реалізації в навчанні
Ознака класифікації МТ зв’язку |
Найменування МТ зв’язку та його характеристика |
Спосіб реалізації МТ зв’язку |
Об’єктивна ознака: за послідовністю вивчення |
Попередня: проявляється в пам’яті учня у вигляді сформованих знань |
Повторення учнем вивченого матеріалу |
Супутня: проявляється при вивченні однієї теми в суміжних дисциплінах |
Виконання учнем суміжних завдань. Встановлення відповідного порядку організації навчального процесу | |
Перспективна: проявляється за допомогою відображення змісту навчального матеріалу в наступній діяльності спеціаліста |
Мотивація навчальної діяльності | |
Об’єктивна ознака: за змістом |
За єдністю трактувань |
Узгодження між викладачами суміжних дисциплін формулювань, визначень, умовних позначень величин, дотримання вимог ДСТУ |
За вибором навчального матеріалу |
Дотримання викладачем єдиних підходів при складанні планів уроків, тексту та опорного конспекту | |
За використанням знань різних предметів |
Використання знань однієї дисципліни для розв’язання проблем іншої | |
Суб’єктивна ознака |
За комплексним використанням знань та вмінь |
Використання в навчальному процесі комплексних знань за матеріалом окремих уроків |
За єдністю методів викладання та контролю |
Застосування різними викладачами в різних дисциплінах одних і тих самих методів викладання, що залежать від рівня знань та здібностей учнів |
Актуально про педагогіку:
Розробка та експериментальна перевірка методики формування у підлітків
естетичної культури в процесі навчальної діяльності
Отже, в Рівненській ЗОШ №3 проводилося педагогічне дослідження, ціль якого — експериментальним шляхом перевірити ефективність педагогічних умов естетичного виховання підлітків в процесі навчальної діяльності. Реалізація програми дослідження передбачала рішення наступних завдань: обґрунтувати висуну ...
Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану
Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичний план. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годинника на їх проведення, теми уроків і коро ...
Педагогічна взаємодія суб’єктів педагогічного процесу
Педагогічна взаємодія передбачає особистісний контакт викладача і студентів, який має наслідком взаємні зміни їхньої поведінки, діяльності, відносин, установок. У межах компетентнісно зорієнтованого підходу до організації навчання особливої значущості набуває гуманістично зорієнтований педагогічний ...