Особливості гуманістичного та особистісного методу у навчанні іноземної мови

Статті і корисна інформація » Особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови » Особливості гуманістичного та особистісного методу у навчанні іноземної мови

Сторінка 1

Особливо важливе значення для виконання актуальних завдань, пов'язаних із формуванням якостей сучасної людини, має гуманістичний підхід. Його назва відбиває трансформацію поглядів сучасного суспільства на визнання унікальності, цінності людини, потреби створення умов для її самореалізації, всебічного розвитку здібностей, для задоволення її потреб та інтересів, формування і здійснення усвідомленої життєвої позиції. Саме він визначає основні напрямки й характер педагогічного впливу на учнів, місце учителя у виконанні навчально-виховних завдань, зокрема завдань, пов'язаних з опануванням мови й культури відповідної країни. У такий спосіб простежується його глибокий зв'язок з комунікативно-культурологічним методичним напрямком.

Водночас гуманістичний підхід суттєво впливає на розвиток і інших методичних напрямків навчання іноземних мов, особливо на особистісний та автономний підходи.

Особистісний підхід давно відомий, і його широко застосовують. Він вимагає від учителя знання і врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів. «Згідно з ним (підходом), – на думку І. О. Зимньої, – в центрі навчання перебуває сам учень, формування його особистості засобами . конкретного навчального предмета .». «Від того, наскільки ця людина зануриться в навчання, погодиться з його метою, умовами й організує себе і свою навчальну діяльність, залежить практично все». Тому, переконана психолог, учень постає як суб'єкт навчальної діяльності.

Отже, особистісний підхід не лише висуває на передній план навчально-виховного процесу особистість учня (його погляди, інтереси, мету, захоплення, потреби, риси характеру, рівень здібностей, особливості темпераменту, емоційний та інтелектуальний розвиток), але й вимагає від учителя врахування цих вікових та індивідуальних особливостей, використання відповідних методичних прийомів навчально-виховного впливу. В кінцевому підсумку особистісний підхід спрямований на успішне формування в школярів соціально значущих якостей особистості і на цій основі – на досягнення високого рівня іншомовної й культурологічної підготовки.

Сутність гуманістичного й особистісного підходів, їхні напрямки та умови реалізації багато в чому схожі. Навіть більше: особистісно орієнтована система іншомовної підготовки школярів і є основним напрямком її гуманізації. В цьому – основна складність практичного використання цих методичних підходів, їх чіткого розмежування, виокремлення основних складових і напрямків діяльності вчителя. Постають запитання: чи треба взагалі одночасно використовувати ці два напрямки? чи варто обмежитися тільки ширшим, гуманістичним, напрямком? Вочевидь, ствердно відповісти треба на перше запитання, оскільки в кожного з цих методичних підходів є свій основний напрямок діяльності, а саме:

- гуманістичний підхід спрямовано на досягнення визнання важливості людини (учня і його особистості) в сучасному суспільстві, створення умов для її вільного, всебічного розвитку, самовираження й самореалізації в інтересах конкретних людей і суспільства в цілому.

- особистісний підхід вимагає від учителя знання і врахування психічних особливостей школярів, передусім їхніх особистісних особливостей, якостей.

Вчителеві важливо розуміти сутність і специфіку названих методичних напрямків і бути готовим до успішної-реалізації їхніх вимог.

Звичайно, особистісний підхід взаємопов'язаний і з іншими методичними напрямками. Наприклад, комунікативний підхід дає змогу практично реалізувати принципи особистісного в процесі іншомовної мовленнєвої підготовки школярів. При цьому особливої важливості набуває здатність учителя враховувати інтереси своїх учнів, їхні погляди, потреби, захоплення під час розроблення чи вибору відповідних проблемних ситуацій, організації обговорення навчальних питань, розподілу навчальних ролей школярів, тобто в даному разі особистісний підхід виконує хоча і обслуговуючу, проте дуже важливу функцію.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Розвиток монологічного мовлення
Розповідна ( монологічна) мова - це мова одного. Це більш складний , порівняно з діалогічною , вид усної мови. Вона вимагає від оповідача зв’язно, послідовно викладати свої думки, надавати їм закінчену форму. Дуже важливо при цьому уміти стежити за своєю мовою і за слухачами , відчувати їхню реакці ...

Види та процеси пам’яті
Залежно від змісту матеріалу, який людина запам'ятовує, виділяють образну, рухову, емоційну і словесно-логічну пам'ять. Перші підвалини по вивченню образної пам’яті заклав радянський вчений-психолог А.Лурія. А в середині вісімдесятих років минулого століття російський вчений Ігор Матюгін почав свої ...

Складання перспективно-поурочного плану викладення теми
Перспективно-поурочний план - це документ, що містить перелік уроків по конкретній темі, а також організаційні і дидактичні характеристики кожного з них, представлені часом, що відводиться на вивчення тих або інших питань теми, типом уроку, цілями навчання, змістом базового матеріалу, методами навч ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com