Комунікативний метод навчання іноземних мов

Основною метою навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах є розвиток можливостей учнів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Саме школа повинна підготувати учнів до спілкування в реальних життєвих ситуаціях, навчити їх здобувати знання самостійно з метою вдосконалення в галузі обраної майбутньої професії. Саме на уроках іноземної мови вчитель повинен формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який би був достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах., орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають.

Суть комунікативного навчання полягає у підготовці учня до участі в процесі іншомовного спілкування в умовах іншомовного спілкування, створених у класі.

За комунікативного підходу учні засвоюють лексико-граматичний матеріал і опановують навички й уміння іноземної мовленнєвої діяльності в процесі активного спілкування, взаємодії під час виконання навчальних завдань. В основі такого підходу, його результативності лежить створення навчальних ситуацій, що викликають інтерес, захоплення, відбивають систему стосунків тих, хто спілкується.

Побудувати все заняття на спілкуванні нелегко. Особливо важко викликати в усіх учнів навчальної групи особисту зацікавленість в обговоренні відповідних навчальних питань і тем. А без цього справжнє спілкування замінюється на його зовнішню імітацію, яка не забезпечує високої комунікативної активності школярів, а отже, й міцного засвоєння відповідного лексико-граматичного матеріалу, навичок і вмінь практичного його опанування. Щоб досягти справжньої комунікативності школярів на уроці, вчителеві потрібно добре знати психіку своїх учнів, їхні інтереси, захоплення, стосунки, погляди і враховувати їх під час пошуку й вибору відповідних навчальних завдань, матеріалів, під час організації заняття.

Важко розраховувати на успішне застосування комунікативного підходу й за недостатнього розуміння вчителем його навчально-виховних можливостей, тому коротко зупинимося на них. Це дасть змогу ліпше окреслити значення й місце підходу серед інших сучасних підходів і спиратися на нього.

Отже, комунікативний підхід забезпечує:

- практичну мовленнєву комунікативну спрямованість навчання іноземної мови, завдяки чому можна найуспішніше готувати учнів до майбутнього спілкування цією мовою;

- умови для зацікавленої активної навчальної діяльності школярів, спрямованої на успішне опанування іноземної мовленнєвої діяльності, на спілкування і взаємодію в процесі обговорення й виконання навчальних завдань;

- можливість реалізації принципів і прийомів гуманістичного підходу: спрямованості на створення умов для виявлення й формування самостійності школярів, їхньої здатності до взаєморозуміння, взаємодії, співпраці (фактично комунікативна спрямованість навчання є одним із сучасних методів реалізації гуманістичного підходу);

- зв'язок з автономним підходом: створення умов для самовираження, самореалізації учнів, формування в них якостей, що дають змогу найуспішніше адаптуватися до сучасних умов життя і професійної діяльності;

- реалізацію інших сучасних методичних підходів – особистісного, проектного, соціально-культурологічного.

Негативною стороною комунікативного підходу є труднощі:

- створення справжньої комунікативності, з одного боку, через недостатнє знання інтересів, захоплень, мети учнів, а з другого – через різноманіття цих інтересів, захоплень і мети, звідки випливає й неможливість їх врахування у виборі і створенні навчальних ситуацій тощо;

- узгодження комунікативної підготовки школярів з реалізацією принципу усвідомленості навчання, з забезпеченням відповідного рівня їхньої теоретичної підготовки, що спричинено дефіцитом навчального часу;

- розуміння вчителем психологічної сутності підходу й спричинена цим його трансформація у псевдо комунікативний підхід.

Актуально про педагогіку:

Зміст та особливості роботи вчителя з обдарованою дитиною
Модернізація національної освіти в Україні визначила необхідність розвитку інтелектуального, духовного потенціалу українського народу, вихід вітчизняної науки і культури на світовий рівень. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема формування української еліти. То ж виявлення розумово ...

Загальна культура педагога
Загальна культура викладача генерує в собі такі критерії: - гуманність – любов до тих, кого навчаєш, уміння поважати їх людську гідність, потребу і здатність надавати кваліфіковану педагогічну допомогу для їх особистісного розвитку; - громадянська відповідальність, соціальна активність; - справжня ...

Поняття андрагогіки, її об’єкт, предмет, завдання
Педагогіка – багатогалузева наука, яка охоплює всі аспекти навчання і виховання особистості. Однією з її галузей є вікова педагогіка, що вивчає закономірності навчання, виховання і розвитку людей різних вікових груп. У наш час зростає значущість освіти дорослих, яка згідно матеріалів ЮНЕСКО, має за ...