Функції вчителя та основні вимоги до його теоретичної та практичної підготовки

Статті і корисна інформація » Особливості взаємодії вчителя та учнів на уроках іноземної мови » Функції вчителя та основні вимоги до його теоретичної та практичної підготовки

Сторінка 2

Таким чином, у навчально-виховному процесі діють два суб'єкти, стосунки між якими мають переважно характер співробітництва. Цей тип взаємин є для навчально-виховного процесу оптимальним, бо, з одного боку, він зберігає за вчителем функцію управління, а з другого, – дає учневі можливість діяти самостійно. Постійні відхилення, здебільшого в бік авторитарності, деформують навчально-виховний процес і позбавляють учня власної ініціативи.

Зусилля вчителя спрямовані на конкретні точки системи «учень – предмет». Їх щонайменше чотири:

1) одержання і опрацювання зворотної інформації, що стосується навчання, розвитку і виховання учня. Будь-які навчально-виховні заходи є продовженням формування особистості, а тому успіх зусиль учня і вчителя значною мірою залежить від того, наскільки вдало підібрано «точку відліку». Функція вчителя ускладнюється тим, що в класі він має справу не з одним, а з 20–24 учнями. Через це вивчення їх досвіду повинно мати дещо узагальнений характер і стосуватися певних груп учнів. Доцільним може виявитися диференційований підхід до учнів, урахування успіхів окремих з них. Серед факторів, на основі яких учитель будуватиме свою тактику навчання учнів, слід зазначити такі: фактичний рівень знань, умінь і навичок, здібності, нахили, запити і практичні цілі, вікові і фізіологічні особливості тощо. Узагальнений висновок у кожному окремому випадку повинен давати більш-менш чітку картину можливостей і схильностей учнів до виконання намічених завдань. З огляду на це вчитель приймає рішення щодо посилення мотивації, визначення предмета тощо;

2) безпосередній вплив на учня. За умов співробітництва вчителя та учня не виключається прямий вплив першого на другого. Він здійснюється кількома шляхами: оцінюванням результатів діяльності учня у формі виставлення оцінок або оціночного коментування, заохоченням чи осудом у зв'язку з виконанням певного завдання або вчинком (більш педагогічно виправданим вважається перше, оскільки воно є формою психологічного підкріплення виконаної дії), різноманітними спонуканнями до дії у формі пропозицій, підказок, побажань, прохань тощо, які можуть виражатись як словесно, так і за допомогою інтонації, жестів, міміки тощо, постійним впливом на мотиваційну сферу учня;

3) визначення і презентація об'єкта діяльності учня і функція вчителя щодо об'єкта діяльності учня, визначається в двох напрямках: учитель повинен, по-перше, вибрати предмет або його частину і, по-друге, знайти найбільш відповідний щодо поставлених, завдань шлях його методичної презентації. Вибір предмета для навчально-виховної ситуації значною мірою обмежений вимогами програми та змістом підручників. Проте ці обмеження у навчанні іноземної мови не є надто категоричними. У ряді випадків за вчителем лишається право вибору предмета розмови, теми для читання, застосування на власний розсуд певних засобів навчання;

4) вплив на процес діяльності учня. Людина – істота соціальна. Як вже зазначалось, у своїх намаганнях, спрямованих на пізнання і перебудову предмета, учень постійно звертається до інших людей, радиться з ними. Дуже важливо надати учневі необхідну допомогу, зберігши при цьому максимум його самостійності. Домінування вчителя є пагубним для формування власної ініціативи учня. Учитель виступає як джерело потрібної інформації, тобто як фактор підтримки і як сила, що скеровує діяльність учня.

Значною мірою рівень навчання іноземних мов залежить від якостей вчителя.

Вчитель є посередником між учнями, навчальним матеріалом та навчальним процесом. Він відбирає та реалізує стимули, спрямовує реакції учнів на них. Щоб ефективно виконати таку роль, йому необхідно бути порадником, помічником, консультантом, партнером у спільному розв'язанні навчальних задач та проблем. Для цього викладачеві необхідні такі якості, як: схильність бути лідером, приязність, готовність допомогти учню, здатність зрозуміти його, вміння активізувати у нього почуття відповідальності, створити умови для вільної навчальної діяльності, не зупиняючись на досягнутому.

Через дії вчителя в класі, характер його взаємодії з учнями виявляються його погляди на навчання, на світ, на себе, його ставлення до свого навчального предмета та до учнів. У поглядах та поведінці вчителя виявляються сутність та основні якості його особистості. Педагогічні погляди вчителя зазвичай мають більший вплив, ніж організаційні заходи, програми, підручники. Тому вчителю необхідно чітко усвідомити систему своїх поглядів, переконань, розуміти свої педагогічні дії, намагатися звіряти їх з принципами та переконаннями учнів.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Аналіз проблеми самовиховання учнів з досвіду роботи вчителів загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів
Робота з морального самовиховання результативна при системному підході, що припускає: педагогічну діагностику; використання різноманітних методів самовиховання; включення самого себе в соціальні й внутрішньо-колективні відносини; інтенсивне залучення до діяльності з обліком наявних у себе позитивни ...

Перспективи розвитку вітчизняної соціальної педагогіки інформаційної епохи
Перспективи розвитку соціальної педагогіки в Україні залежать від розвитку соціокультурної ситуації, а саме: зворотнім чи ні є процеси гуманізації та демократизації суспільного буття. Незважаючи на більш складне становище в порівнянні з іншими європейськими країнами, практичне трансформування вітчи ...

Загальне поняття про ритміку
Ритміка — вид музичної діяльності, якій належить значне місце в шкільній педагогіці. Шляхи її розвитку складні й суперечливі. Один із них — застосування дитячого народного фольклору (ігри, лічилки, хороводи) і фольклору дорослих, пристосованого до дитячого побуту. Застосування різних хороводів, іго ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com