Місце пейзажного жанру в образотворчій діяльності учнів

Сторінка 1

У 5-му класі при вивченні образотворчого мистецтва основна увага звертається на розвиток чуттєво-емоційного та естетичного сприймання світу, асоціативно-образного мислення, цілісного бачення, вміння виділяти основне у явищах та формах. Виявлення специфіки художньо-образної мови мистецтва, композиційно-художніх і технічних засобів різних видів пластичних мистецтв. Створення художніх образів на основі чуттєво-емоційного сприймання мистецьких творів (музика, література, хореографія тощо), асоціативно-образних інтерпретацій природних форм і явищ.

Залучення учнів до системного пізнання, опанування техніками та прийомами образного виявлення як художньої основи для особистісного самовираження. Вивчення зразків світового та національного мистецтва з творчим переосмисленням і використанням власного досвіду в практичній творчій діяльності учнів.

А вже у 6-му класі завдання курсу образотворчого мистецтва дещо змінюється – основна увага зосереджена на розвиток формально-логічного мислення, вміння спрощувати, узагальнювати, виявляти конструкцію та об’єм форми. Зосередження уваги учнів на формі з метою подальшого вивчення впливу і взаємозв’язку цієї форми із сутністю образу. Вивчення кольору через виявлення зв’язків його зі світлом (природним, штучним) доповнює попередній досвід учнів у виявленні образності форми.

Навчання формоутворенню в образотворчому мистецтві базується на художній практиці учнів, яка передбачає їх орієнтування в специфіці образотворчого мистецтва та оволодінні певними художньо-технічними навичками. Контрастні форми, пропорції, фактурне, тональне виявлення форм та вивчення світлотіні як засобу визначення форми, її контурів, пластики і фактури поверхні, засвоєння трансформації форм використовується учнями під час конструювання й проектування предметів.

За програмою "Образотворче мистецтво" у 5-му класі (керівник авторського колективу Е. В. Бєлкіна) передбачено 2 уроки для вивчення пейзажу: "Настроєвий пейзаж", "Краєвид з хмарами".

У підручнику "Образотворче мистецтво. 5-й клас" (автори Бєлкіна Е. В., Поліщук А. А., Фесенко Л. В.) передує вступна стаття, в якій пропонується ознайомитися із картинами: Т. Шевченко "Дуб", І. Шишкін "На Півночі дикій", Ван Гог "Квітуче дерево" та Каміль Кюро "Порив вітру" для того, щоб розглянути, як майстри вирішили художні образи дерев. Також містяться рубрики "Роздивіться", "Поміркуймо разом", віртуальні екскурсії та поради й підказки художника.

Перший урок у 5-му класі присвячений темі "Настроєвий пейзаж". Під час цього уроку учні мають ознайомитися з такими поняттями й термінами як: "монотипія", "передній", "середній", "дальній плани", "композиційний центр". У процесі виконання практичних завдань школярі формують уміння використовувати "плановість" для створення ілюзії глибини простору та навички у техніці монохромного живопису та навички у знаходженні головного елементу композиції.

До уроку подається ілюстративний матеріал, а саме: твори В. Черкасова "Золота осінь", В. Бялиницького-Бірулі "Осінній краєвид"; пейзажі Санріо Сакаї та М. Волошина, В. Іваніва; картини В. Микити "Ягнятко" та В. Сухенка "Осінній настрій". Учні аналізують який саме настрій передано на картинах, визначають які кольори переважають та обговорюють взаємозалежність художнього образу та колориту.

Страницы: 1 2 3

Актуально про педагогіку:

Види драматизації
В іграх-драматизація дитина, виконуючи роль як «артиста», самостійно створює образ за допомогою комплексу засобів вербальної і невербальної виразності. Видами драматизації є: ігри-імітації образів тварин, людей, літературних персонажів; рольові діалоги на основі тексту; інсценування творів; постано ...

Відмінні риси модульного навчання
Модульна, тестова і рейтингова форми існують і використовуються для різноманітних оцінок дуже давно. Ще в минулих століттях у гімназіях та інших учбових закладах завжди визначався і був усім відомий перший учень. При візиті до учбового закладу іменитого гостя або високого начальства йому подавали д ...

Проектування технологій формування виконавчих дій
Після визначення орієнтовної основи діяльності і її первинного сприйняття учнями, відбувається етап виконання дій у різних формах, які в дидактиці називають «закріпленням». Головна закономірність процесу засвоєння діяльності полягає в тому, що пізнавальна діяльність і введені в неї знання здобувают ...

Навігація по сайту

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com