Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Статті і корисна інформація » Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру » Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Сторінка 4

Коли російські художники опановували мову російського живопису, вони брали для себе тільки те, що відповідало їхньому уявленню про світ та їхнім духовним потребам майстра. Самих різних по стилю живописців об'єднували спільні традиції та національні почуття. У їхніх роботах злилися любов і захоплення перед багатством предметного світу і здавна притаманне почуття монументальності, яке не могло зникнути, не дивлячись на увагу до деталей. Ці роботи були пронизані теплим почуттям по відношенню до героїв, емоціональністю, іноді тяжкою внутрішньою експрессією, витонченістю декоративного строю.

Жваве світське життя, патріотичний зліт періоду Вітчизняної війни 1812 року обумовили особливе значення тих прогресивних тенденцій, які знайшли своє відображення у художній культурі початку ХІХ сторіччя.

В умовах підсиленої кризи феодально-кріпосного устрою, який гальмував формування капіталістичних відношень, у передових кругах російського суспільства почали поширюватися вольнолюбиві ідеї. Критикувалися всі основні устрої феодально-кріпосної держави. Класицизм, збагачений новаторськими рисами, на початку ХІХ сторіччя вступив у стадію своєї зрілості.

Із самого початку академії грали важливу роль і вихованні художніх кадрів, а також у формуванні національних живописних шкіл. Однак, проповідуючи абстрактне від життя мистецтво, академічна система ставала усе більш консервативною. Російська академія мистецтв, створена у 1757 році, у першій половині ХІХ сторіччя стала центром художнього життя Росії. Кращі її вихованці створили плеяду національних пейзажистів, чиї імена навічно записані в історію російського мистецтва.

У другій третині ХІХ сторіччя у російському мистецтві і літературі проходило формування нового методу. Навіть, у середовищі вихованців академії стало помітне прагнення до реалізму. Під впливом принципів романтизму класицизм почав створювати емоційно-підвищені образи. Живе сприйняття навколишнього світу суперечило академічній естетиці з її класицистичними канонами.

Саме проникнення у російське мистецтво романтичних віянь підготувало хороший грунт для розвитку реалістичного направлення, оскільки вони у відомій ступені сприяли зближенню художників-романтиків з реальною дійсністю. Це стало внутрішньою сутністю художнього руху першої половини ХІХ сторіччя.

Настали інші часи. Потрібні картини правдиві, живі, зрозумілі усім. Не чужу природу і древню історію потрібно в них показувати, а своє, рідне. Тому і народилася ідея Товариства Передвижних виставок. Возити виставки по всій Росії, показувати їх за невелику плату, щоб не залежати ні від академії, ні від милості імператора, щоб нове російське мистецтво міг бачити та оцінювати народ, а не тільки "чиста публіка" і академічний "синкліт".

В. Полєнов – один із засновників "пейзажу настрою" у російському живописі. Він ішов по стопам А. Саврасова, затверджуючи цілу традицію, – в ній пізніше працювало немало чудових художників. Особливо прославився на терені учень В. Полєнова І. Левітан. На початку свого шляху В. Полєнов багато експериментував; у зрілих своїх роботах являвся засновником нового жанру, але головна його заслуга полягає в тому, що він навчив художників по-новому використовувати фарби.

І. Рєпін називав Полєнова природженим архітектором, згадуючи про те, як він ще в Академії "по-братськи" складав деяким студентам архітектурного відділу програми, за які вони отримували медалі. Особливо яскраво ці нахили художника проявилися при створенні "кремлівських" етюдів до так і ненаписаної картини "Постриг непридатної царівни" – таких, як "Успенський собор. Південні ворота" (1877) і "Теремний палац" (1877). Пізніше у Абрамцеві, Полєнов отримав можливість реалізувати свої стилізаторські можливості уже в архітектурній практиці, коли рука об руку із В. Васнєцовим займався будівництвом і оформленням церкви Спаса Нерукотворного.

Йому потрібен був "матеріал", і пізньою осінню 1881 року він – у компанії з відомим мистецтвознавцем А. Праховим і князем С. Лазаревим – відправився у подорож. Путь його лежав через Туреччину, Єгипет, Сірію, Палестину і Грецію, поїздка продовжувалася до весни 1882 року. Фарби сходу, його немислимі типажі, яскраві контрасти захопили і підкорили художника – він працював безперестану. Так народився "східний цикл" етюдів – він був показаний на передвижній виставці 1885 року і одразу ж був придбаний П. Третьяковим. Навколо голосно заговорили про нове слово у живописі, сказаним Полєновим.

В. Полєнов – природжений пейзажист, його заслуги у розвитку цього жанру важко переоцінити. Він міняв жанр і сам – змінювався – тому пейзажний живопис художника прийнято поділяти на два етапи – до і після 1880-х років. Вперше по-справжньому художник захопився пейзажем у Франції – це трапилося під час його (спільної з Рєпіним) подорожі до Нормандії. У пейзажних роботах тієї пори уже у повній мірі проявилися основні принципи – пленерна свіжість кольору, природний мотив, вивірена композиція і чіткий рисунок – прикладом може бути "Рибацький човен. Етрета. Нормандія" (1874). Внаслідок деяка заданість виконання зникла, В. Полєнов відмовився від стандартного протиставлення двох планів, та пленерним вимогам піддавався не так строго, намагаючись створювати чисто поетичні твори, наповнені безпосередньою закоханістю у природу, – яскравою ілюстрацією такого підходу є популярний шедевр художника "Осінь у Абрамцеві" (1890).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Загальна характеристика заліків та їх методологічне значення
Традиційно домінантне місце в системі навчально-виховної роботи у вищих навчальних закладах України займають заліки та екзамени. Педагоги, вчені по-різному ставилися до цих видів навчальної роботи. Різні погляди на заліки у вищій школі були і в радянський період (особливо в 20—30-ті pp. XX ст.). Ал ...

Особливості комунікативної професійної компетентності соціального педагога
Працівник у сфері соціальної роботи має бути фахівцем високої професійної компетентності і культури. Вона вбирає в себе і такі професійні якості, як комунікативна компетентність та культура спілкування. В умовах становлення та розвитку системи соціальної роботи за період незалежності України роль п ...

Методи навчання
Метод - шлях до чогось, спосіб пізнання. Метод навчання - шлях навчально - пізнавальної діяльності студентів до результатів, визначених завданнями навчання. В навчальному процесі вони виконують функції: освітню, виховну, розвиваючу, стимулюючу (мотиваційну), контрольно - коректуючу. Освітня функція ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com