Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Статті і корисна інформація » Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру » Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Сторінка 4

Коли російські художники опановували мову російського живопису, вони брали для себе тільки те, що відповідало їхньому уявленню про світ та їхнім духовним потребам майстра. Самих різних по стилю живописців об'єднували спільні традиції та національні почуття. У їхніх роботах злилися любов і захоплення перед багатством предметного світу і здавна притаманне почуття монументальності, яке не могло зникнути, не дивлячись на увагу до деталей. Ці роботи були пронизані теплим почуттям по відношенню до героїв, емоціональністю, іноді тяжкою внутрішньою експрессією, витонченістю декоративного строю.

Жваве світське життя, патріотичний зліт періоду Вітчизняної війни 1812 року обумовили особливе значення тих прогресивних тенденцій, які знайшли своє відображення у художній культурі початку ХІХ сторіччя.

В умовах підсиленої кризи феодально-кріпосного устрою, який гальмував формування капіталістичних відношень, у передових кругах російського суспільства почали поширюватися вольнолюбиві ідеї. Критикувалися всі основні устрої феодально-кріпосної держави. Класицизм, збагачений новаторськими рисами, на початку ХІХ сторіччя вступив у стадію своєї зрілості.

Із самого початку академії грали важливу роль і вихованні художніх кадрів, а також у формуванні національних живописних шкіл. Однак, проповідуючи абстрактне від життя мистецтво, академічна система ставала усе більш консервативною. Російська академія мистецтв, створена у 1757 році, у першій половині ХІХ сторіччя стала центром художнього життя Росії. Кращі її вихованці створили плеяду національних пейзажистів, чиї імена навічно записані в історію російського мистецтва.

У другій третині ХІХ сторіччя у російському мистецтві і літературі проходило формування нового методу. Навіть, у середовищі вихованців академії стало помітне прагнення до реалізму. Під впливом принципів романтизму класицизм почав створювати емоційно-підвищені образи. Живе сприйняття навколишнього світу суперечило академічній естетиці з її класицистичними канонами.

Саме проникнення у російське мистецтво романтичних віянь підготувало хороший грунт для розвитку реалістичного направлення, оскільки вони у відомій ступені сприяли зближенню художників-романтиків з реальною дійсністю. Це стало внутрішньою сутністю художнього руху першої половини ХІХ сторіччя.

Настали інші часи. Потрібні картини правдиві, живі, зрозумілі усім. Не чужу природу і древню історію потрібно в них показувати, а своє, рідне. Тому і народилася ідея Товариства Передвижних виставок. Возити виставки по всій Росії, показувати їх за невелику плату, щоб не залежати ні від академії, ні від милості імператора, щоб нове російське мистецтво міг бачити та оцінювати народ, а не тільки "чиста публіка" і академічний "синкліт".

В. Полєнов – один із засновників "пейзажу настрою" у російському живописі. Він ішов по стопам А. Саврасова, затверджуючи цілу традицію, – в ній пізніше працювало немало чудових художників. Особливо прославився на терені учень В. Полєнова І. Левітан. На початку свого шляху В. Полєнов багато експериментував; у зрілих своїх роботах являвся засновником нового жанру, але головна його заслуга полягає в тому, що він навчив художників по-новому використовувати фарби.

І. Рєпін називав Полєнова природженим архітектором, згадуючи про те, як він ще в Академії "по-братськи" складав деяким студентам архітектурного відділу програми, за які вони отримували медалі. Особливо яскраво ці нахили художника проявилися при створенні "кремлівських" етюдів до так і ненаписаної картини "Постриг непридатної царівни" – таких, як "Успенський собор. Південні ворота" (1877) і "Теремний палац" (1877). Пізніше у Абрамцеві, Полєнов отримав можливість реалізувати свої стилізаторські можливості уже в архітектурній практиці, коли рука об руку із В. Васнєцовим займався будівництвом і оформленням церкви Спаса Нерукотворного.

Йому потрібен був "матеріал", і пізньою осінню 1881 року він – у компанії з відомим мистецтвознавцем А. Праховим і князем С. Лазаревим – відправився у подорож. Путь його лежав через Туреччину, Єгипет, Сірію, Палестину і Грецію, поїздка продовжувалася до весни 1882 року. Фарби сходу, його немислимі типажі, яскраві контрасти захопили і підкорили художника – він працював безперестану. Так народився "східний цикл" етюдів – він був показаний на передвижній виставці 1885 року і одразу ж був придбаний П. Третьяковим. Навколо голосно заговорили про нове слово у живописі, сказаним Полєновим.

В. Полєнов – природжений пейзажист, його заслуги у розвитку цього жанру важко переоцінити. Він міняв жанр і сам – змінювався – тому пейзажний живопис художника прийнято поділяти на два етапи – до і після 1880-х років. Вперше по-справжньому художник захопився пейзажем у Франції – це трапилося під час його (спільної з Рєпіним) подорожі до Нормандії. У пейзажних роботах тієї пори уже у повній мірі проявилися основні принципи – пленерна свіжість кольору, природний мотив, вивірена композиція і чіткий рисунок – прикладом може бути "Рибацький човен. Етрета. Нормандія" (1874). Внаслідок деяка заданість виконання зникла, В. Полєнов відмовився від стандартного протиставлення двох планів, та пленерним вимогам піддавався не так строго, намагаючись створювати чисто поетичні твори, наповнені безпосередньою закоханістю у природу, – яскравою ілюстрацією такого підходу є популярний шедевр художника "Осінь у Абрамцеві" (1890).

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Звукові технічні засоби
Звукові технічні засоби — це комплекси апаратури, що забезпечують запис і відтворення звуку. Носіями інформації є грампластинки, магнітофонні касети, гнучкі магнітні диски, лазерні (оптичні) диски, міні-лазерні диски для плеєра, компакт-касети для диктофонів, радіо. Грамзапис (грамофонний запис) — ...

Впровадження ефективних видів ігрової діяльності для першокласників в умовах ГПД
Виходячи з дослідження, ми пропонуємо певні рекомендації, щодо впровадження ефективних видів ігрової діяльності. Оскільки, вихователь повинен знати ігри, володіти методикою їх проведення, вміти підбирати їх відповідно віку дітей, котрі грають, для досягнення педагогічних цілей. Ось ці години, котрі ...

Становлення соціальної педагогіки як науки та суспільної практики
Соціальна педагогіка як науковий напрям виникла у середині XIX ст., у період розквіту філософії, становлення соціології, коли педагогіка більш-менш “з’ясувала” свої внутрішні проблеми щодо самовизначення і могла звернутися до “зовнішніх”. Саме в той час людство шукало шляхів трансформації та вдоско ...

Навігація по сайту

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com