Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Статті і корисна інформація » Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5-6-х класів на уроках образотворчого мистецтва в процесі вивчення пейзажного жанру » Пейзажний жанр у живописі: історичний аспект. Внесок голландських та російських митців у розвиток пейзажного жанру

Сторінка 3

З плином часу виникають все нові різновиди пейзажного живопису. Спочатку існує лише так званий видовий пейзаж, причому це властиво в основному для графіки, в якій ідеї вічно оновлюється природа служила найбільш зрозумілим проявом життя. Але зображення природи служить лише частиною композиції і не виводиться на перший план. Як, наприклад, ландшафт, який завжди залишаючись здебільшого фоном, тим не менш, є найважливішою деталлю, що впливає на ваше враження.

За часів Ренесансу змістовність пейзажу підвищується: поряд із звичайним видовим, топографічним з'являються ідеалістичний і героїчний, які більш емоційно насичені. Художники звертаються до безпосереднього вивчення натури, розробляють принципи перспективної побудови пейзажного простору. А картини, які можна віднести до суто пейзажного жанру вперше починають писати художники з Нідерландів – Херрі мет де Блес і Йоахім Патинир. У більш пізні часи у пейзажного живопису відображаються певні настрої і мотиви, властиві для різних художніх стилів: романтизму, класицизму, і навіть модернізму. Двадцяте століття приносить в пейзаж ще два різновиди - індустріальний і міський. Але картини старих майстрів до цих пір користуються великою популярністю, і багато хто із задоволенням прикрашає свої будинки репродукціями знаменитих полотен.

У всі епохи і у всі часи, найкращі і талановиті художники віддавали данину жанру пейзажу, створюючи справжні шедеври живопису, які є гордістю і родзинками колекцій картин в багатьох музеях по всьому світу.

Розвиток пейзажного жанру був би неможливим без вкладу у нього російських митців. Найбільші майстри пейзажу − це Ісаак Левітан, Костянтин Юон, Іван Шишкін, Василь Полєнов, Микола Реріх, Архип Куїнджі. Ними написані найвеличніші полотна: реалістичні та прикрашені, історично важливі для нашого покоління.

Першим професором і керівником пейзажного класу Академії мистецтв став С. Ф. Щедрін (1745-1804). Він виконував пейзажі, овіяні ліричним, поетичним настроєм. Частіше всього Щедрін зображував околиці Петербургу, Павловську, Петергофу, Царського села та Гатчини. Як правило, це англійські парки із живописними, річками, озерами, острівцями та павільйонами.

У якості основи своїх робіт художник використовував такий різновид пейзажу, як ведута. Широко використовував він і фантастично-пейзажні фони в декоративних пейзажних панно. У своїх ранніх роботах Щедрін часто використовував один і той же прийом: на передньому плані зображував розкидисте дерево, за яким виднівся водний простір. Роль фону часто виконувало яка-небудь архітектурна споруда, по якій картина отримувала назву, наприклад: "Вид на Гатчинський палац з Довгого острова" (1796), "Вид на Велику Невку і дачу Строганова" (1804). Майстер використовує головним чином трьохколірну схему, характерну для західно-європейського класицистичного пейзажу. Щедрін розробляє образ безтурботної, ясної та спокійної природи. У дусі сентиментальних, ідеалістичних і пасторальних настроїв живописець зображує тихий потік вод, полільний рух хмарин, величаві мости, урочисті обеліски, мирні стада, що пасуться. На фоні природи розташовані люди, які надаються спогляданню природи в гармонії і єдності з нею.

У пізніх картинах Щедрін також зберігає поєднання видового і декоративного начал. Про це свідчать його панно для Михайлівського замку і розписи для заміського будинку в Жерновці (кінець 1790-х). У ХVІІІ сторіччя пейзажний живопис розвивався в направленні від фантастичності до класицистичної строгості і простоті. Зображення на панно природи вже цілком наближалося до станкового живопису. Саме такі панно, виконані Щедріним для Михайлівського замку.

Акварельним пейзажем займався М. М. Іванов (1748-1823). Серед його робіт відомі пейзажі з видами Кавказу, Криму, Бессарабії і України. Дуже часто на його картинах ландшафт являвся великою частиною батальних сцен. Іванов служив при штабі Потьомкіна і часто представляв місця боїв російської армії і міста, де проходили та чи інша битва. Так, наприклад, "Штурм Ізмаїла" (1788). Іванов працював і над графічними пейзажами. Так, відомий його "Вид Ечміадзіна в Арменії" (1790). З 1800 року художник очолював батальний клас Академії мистецтв. Коли помер Семен Щедрін, Іванов зайняв його місце на посту керівника пейзажного класу.

Ф. М. Матвєєв (1758-1826) – представник так званого італьянізованого пейзажу. Матвєєв із золотою медаллю закінчив Академію і як пенсіонер відправився до Риму. Там він назавжди сприйняв принципи класицизму, які лягли в основі його творчості. Як і твори класицистів, роботи Матвєєва відрізняються підвищеною увагою до конструкції. Усі пейзажі чітко поділяються на три плани і тим самим нагадують роботи Пуссена або Лоррена. Пейзажі Матвєєва завжди величні, майже монументальні, що не виключає їх поетичності. Часто в картинах зустрічається мотив античних руїн, або зруйнованого древнього храму, що повинно нагадувати про безсмертя та величність минулої епохи. Самими вдалими картинами Матвєєва вважаються: "Вид в околицях Невполя" (1806), "Вид на Лаго-Малжоре" (1808), "Вигляд Риму. Колізей" (1816), "Вид Больсенського озера в Італії" (1819). В цих роботах відчувається велика любов до природи, хоч вона часто і постає дещо видозміненою, оскільки повинна втілювати деякий ідеал, як заповідала естетика класицизму. Живописець був одним з найкращих пейзажистів свого часу, він достиг неабиякої висоти у точності і легкості передачі натури та умінні показати дальні плани.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Актуально про педагогіку:

Відповідність послідовності технологічних етапів уроку його дидактичній меті
Ефективний засіб підготовки інтегрованого уроку - „розкладання” його на деталі, щоб були зрозумілі взаємовідносини всіх його частин . Особливого значення набуває визначення найголовнішого, підпорядкування йому усього другорядного. Так, на інтегрованих уроках нами використовувались такі технологічні ...

Аналіз стану проблеми на практиці
Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще ...

Активізація процесу художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики
Організовуючи формувальний експеримент в експериментальних групах, ми використовували особистісно-орієнтовного підходу до дітей старшого дошкільного віку, передбачаючи при цьому поступовий розвиток творчо-художнього мислення дітей, їх самостійності у процесі слухання музики. Основним видом нашої ек ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com