Для повного вивчення даної теми потрібно звернутися до всіх державних документів про освіту, а саме до Державного стандарту базової і повної середньої освіти (далі Державний Стандарт), який визначає вимоги до освіченості учнів і випускників основної та старшої школи.
"Державний стандарт охоплює Базовий навчальний план, загальну характеристику інваріантної і варіативної складових змісту базової та повної середньої освіти, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів." Тобто можна сказати, що усі навчальні плани закріплені у Державному стандарті, розподілена кількість годин на тиждень та на рік, що встановлює розподіл навантаження на клас та на кожний предмет.
Та насамперед варто сказати, що "зміст базової і повної середньої освіти створює передумови:
для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах загальнолюдських та національних цінностей, науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти, взаємоповаги між націями і народами, світського характеру школи;
для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, українського мистецтва тощо;
для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності у старшій школі, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів.
Особлива увага приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності. У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає роль уміння здобувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної і творчої діяльності. Між ступенями шкільної освіти забезпечується наступність і перспективність змісту та вимог щодо його засвоєння учнями.
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у Державному стандарті подано за галузевим принципом у семи освітніх галузях: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, здоров'я і фізична культура, технології, що є органічним продовженням змісту відповідних освітніх галузей Державного стандарту початкової освіти".
Навчальна програма повністю контролюється Державним стандартом освіти, оскільки це є державним документом, що засвідчує план навчання на розвитку дітей у школі за різним напрямком.
З давніх-давен українці старалися зберегти національну свідомість та патріотичний дух, передавати багатство надбане народом за попередні роки. Важливість школи у даному завдані посідає важливе місце, котра формує особистість та повноцінно зорієнтовану людину, яка має свої смаки, уподобання та власну думку.
У даній роботі я розглядаю формуванні національної свідомості у молодших школярів за допомогою засобів української народної вишивки на уроках трудового навчання.
Актуально про педагогіку:
Формування національної свідомості на
уроках трудового навчання
Національне виховання розглядається на державному рівні як головний пріоритет та органічна складова освіти (Закон України "Про освіту"; "Про загальну середню освіту", Національна доктрина розвитку освіти, Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти). У Наці ...
Реалізація Болонського процесу в системі вищої освіти і науки України
З метою реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України (вищі навчальні заклади ІІІ-IV рівнів акредитації) 23.01.2004 р. Міністерством освіти та науки України було прийнято наказ Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі ...
Позакласна робота
Позакласна робота Індивідуаль Схема 1. Форми позакласної роботи. Види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики: Інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи; Комунікативна спрямован ...