Технологічні аспекти реабілітаційно-педагогічної роботи з підлітками девіантної поведінки

– певні уявлення про передбачувані результати виховання;

– засоби діагностики поточного стану вихованців;

– засоби діагностики поточного стану вихованців;

– пакет методів педагогічного впливу;

– критерії вибору оптимальних методів виховання для конкретних умов.

Для реабілітації підлітків з відхиленою поведінкою найбільш сприятливими є особистісно-орієнтовані педагогічні технології. В їх основі є незаперечне визнання індивідуальності, самобутності, самоцінності кожної людини, наділеної своїм неповторним суб’єктивним світом і досвідом. Використання особистісно-орієнтованих педагогічних технологій реабілітації підлітків з девіантною поведінкою не можна здійснити без врахування внутрішнього протесту підлітка як носія особистого досвіду. Крім того, застосування цих технологій і управління ними залежить від індивідуальних здібностей підлітка як учасника реабілітаційного процесу. Це робить технології гнучкими, варіативними, багатофакторними.

Ефективне функціонування педагогічних технологій у реабілітаційній роботі з девіантними підлітками передбачає:

– визнання підлітка суб’єктом реабілітаційного процесу;

– визначення мети реабілітації як розвитку індивідуальних здібностей дитини, відновлення порушення зв’язків і його взаємовідносин з середовищем;

– пошуки засобів, які забезпечують реалізацію визначення мети шляхом виявлення і структурування особистого досвіду дитини, її спрямованого розвитку у процесі реабілітації.

Педагогічні технології соціальної реабілітації виконують організуючу, зв’язуючу та координуючу функції між розвитком дитини як суб’єкта діяльності і розвитком самої діяльності, між формуванням мікроколективу і розвитком самої діяльності, між формуванням мікроколективу і розвитком особистості, між процесом виховання і самовиховання.

Як вважає, відомий науковець Л. Мардахаєв, у кожній конкретній ситуації педагогу необхідно з’ясувати:

– соціально-педагогічну мету, до чого прагнути, чого слід домагатися;

– умови її реалізації;

– особливості та можливості об’єкта;

– особливості місця реалізації;

– часові можливості реалізації мети;

– можливі форми реалізації;

– особливості суб’єкта соціально-педагогічної діяльності, його можливості.

Технології педагогічної роботи – це сукупність способів, дій, спрямованих на встановлення, збереження чи поліпшення соціального функціонування об’єкта, а також на попередження негативних соціальних процесів. Технології педагогічної роботи відображають її найголовнішу складову – прикладний аспект. Урахування технологій, що мають місце в педагогічній роботі допомагає збільшити можливості вирішення соціальних проблем сімей, що мають підлітків з відхиленнями у поведінці. Зважаючи на інтегрований, універсальний характер педагогічної роботи, можна визначити її основні складові: соціально-психологічні, соціально-медичні й безпосередньо соціально-педагогічні технології. В основу реалізації соціально-педагогічних технологій мають бути покладені принципи соціальності та розвитку їхнє визначення та застосування в роботі є свідченням певного рівня розвитку соціально-педагогічної діяльності.

На сьогоднішній день для соціальних працівників, педагогів та психологів є дуже багато роботи в плані реабілітаційної та педагогічної підтримки підлітків, яким притаманна девіантна, делінквентна та інші асоціальні види поведінки. Тому кожному спеціалісту для того, щоб краще орієнтуватися в даному питанні необхідно розібратися, які ж бувають взагалі відхилення у поведінці, та що може бути причинами цього. Отже, вчені визначають різні причини відхилень у поведінці підлітків, такі як:

Актуально про педагогіку:

Найважливіші напрями діяльності ПТНЗ Хмельниччини на перспективу
Важливими напрямами діяльності ПТНЗ Хмельниччини на перспективу є такі: 1. Впровадження нових форм співробітництва ПТНЗ, промисловості, бізнесу та профспілок з питань підготовки кваліфікованих робітничих кадрів для підприємств області, зокрема створення фахових рад за галузевим спрямуванням. 2. Зал ...

Викладання історії у воєнний та повоєнний час
У роки Великої Вітчизняної війни на перше місце в навчанні історії висувається виховна мета. Перед вчителями було поставлено завдання посилити виховання патріотизму та інтернаціональної єдності. При вивченні доби Середньовіччя розглядалася історична роль слов'янських народів, їх спільна боротьба з ...

Введення самостійних курсів історії
На початку 30-х рр. в умовах формування в СРСР тоталітарного режиму виховання активної особистості перестало бути першочерговим завданням школи. Державі були потрібні кваліфіковані кадри і одночасно слухняні виконавці висунутих згори ідей. На перший план ставилося завдання підвищення рівня освіти, ...