Психолого-педагогічна характеристика підліткового віку

Сторінка 3

Підлітки не задовольняються зовнішнім сприйняттям предметів, а прагнуть зрозуміти їх сутність. У них активно розвивається абстрактне мислення та здатність до теоретичних узагальнень. Підлітків цікавлять питання профорієнтації, тому вони активно сприймають інформацію про можливості шляхів свого подальшого розвитку .

В енциклопедії М. Єнікєєва, поняття підлітковий вік визначається як певний етап, який відповідає початку переходу від дитинства до юності. Відноситься до числа критичних періодів вікового розвитку, пов’язаних з кардинальними змінами у свідомості, діяльності у взаємовідносинах індивіда. Основою для формування нових психічних та особистісних якостей підлітка складає спілкування в рамках різних видів діяльності. Для підлітка є характерним активний потяг приєднання до світу дорослих. В цей період активно розвивається самосвідомість та самопізнання, проявляється цікавість до себе як до особистості, до своїх можливостей та вмінь. За відсутності умов для індивідуалізації та позитивної реалізації своїх нових можливостей підліток може приймати відхилену поведінку.

Так як підлітковий вік є досить важливим періодом в житті кожної людини, то для нього є характерними всілякі непорозуміння, наприклад, між дорослим та підлітком, а це все відбивається на вчинках та поведінці. Отже, необхідно розглянути ще одне поняття, яке є важливим для розуміння теми – поведінка. Дане визначення трактується у багатьох підручниках, статтях, довідниках, енциклопедіях. Наприклад, у праці сучасного науковця Л. Бенько "Нормативна та девіантна поведінка особистості в умовах соціалізації", говориться, що поведінка – це з англійської behavior система дій, вчинків, спосіб життя, уміння поводитися відповідно до встановлених правил. Поведінка є цілеспрямованою системою послідовних дій, практичний контакт з навколишнім середовищем, ставленням живих організмів до тих його властивостей, від яких залежить збереження і розвиток їх життя. Вона готує людину до задоволення її потреб, досягнення певної мети.

В українському педагогічному словнику С. Гончаренка поведінка визначається, як система дій і вчинків, які мають моральне значення й підлягають моральній оцінці незалежно від того, з яких причин їх зроблено.

Відомий психолог Л. Першина зазначає, що поведінка – це процес взаємодії особистості з середовищем, опосередкований індивідуальними особливостями і внутрішньою активністю індивіда, який має форму переважно зовнішніх дій і вчинків. В структуру людської поведінки входять: мотивація і цілепокладання, емоційні процеси, саморегуляція, когнітивна переробка інформації, мова, рухи і дії. Основні форми поведінки – вербальна і невербальна, свідома і несвідома, вільна і невільна.

В енциклопедії з загальної та соціальної психології М. Єнікєєва зазначається, що поведінка – це взаємодія живих істот з оточуючим середовищем, яке опосередковане їхньою внутрішньою, психологічною активністю.

Відповідно, розглянувши всі попередні поняття необхідно дати визначення основному поняттю даної теми, адже відхилення в поведінці – це досить поширене явище в нашому суспільстві, переважно воно стосується осіб підліткового віку. Науковці О. Христюк та М. Супрун у своїй статті "Девіантна поведінка підлітків з особливостями розвитку інтелекту" визначають девіантну поведінку як таку, що відхиляється від прийнятих у даному суспільстві норм і правил.

Л. Бенько у своїй статті зазначає, що девіантна поведінка – це дії, які не відповідають офіційно (чи неофіційно) встановленим у певному суспільстві (соціальній групі) моральним і правовим нормам, котрі ведуть людину до ізоляції, лікування, виправлення чи покарання.

В книзі Е.Ільїна "Мотивація та мотиви", Ф. Патакі зазначає, що девіантна поведінка – це системне або напівдетерміноване явище, у формуванні якого беруть участь історичні, макросоціологічні, соціально-психологічні та індивідуально-особистісні чинники.

Страницы: 1 2 3 4

Актуально про педагогіку:

Педагогічна модель формування уявлення про закон пропозиції майбутніх кваліфікованих робітників
Педагогічна модель – розумова система, що імітує чи відображає певні властивості, ознаки, характеристики об’єкта дослідження або принципи його внутрішньої організації чи функціонування та презентується у вигляді культурної форми, притаманній певній соціокультурній практиці. У загальновживаному розу ...

Фінансові надходження школи
Основним джерелом фінансування освітніх установ у нових умовах господарювання залишається державний бюджет. Однак для установ народної освіти новий господарський механізм поряд з бюджетним фінансуванням передбачає широке залучення позабюджетних коштів. Найбільш реально проглядаються наступні позабю ...

Історія творення
Академія педагогічних наук України почала з’являтися водночас зі становленням і розвитком незалежної України. Педагогічна теорія і практика завжди в Україні мали визначні здобутки, але тривалий час вони втрачали свої національні ознаки. І не можна не помічати того, що колоніальні умови їх існування ...

Навігація по сайту

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.startpedahohika.com